понедельник, мая 18, 2015

Ягода-малина

Ягода-малина манить високими врожаями
Успішне вирощування малини в усіх агрокліматичних зонах країни значною мірою залежить від правильного вибору площі, передпосадкової підготовки грунту, запровадження відповідної сівозміни, строків і способів садіння, якості садивного матеріалу, добору сортів та догляду за насадженнями.
Успішне вирощування малини в усіх агрокліматичних зонах країни значною мірою залежить від правильного вибору площі, передпосадкової підготовки грунту, запровадження відповідної сівозміни, строків і способів садіння, якості садивного матеріалу, добору сортів та догляду за насадженнями.
Здавна малину цінують за смакові, харчові й лікувальні властивості. В її плодах містяться цукри (до 10%), органічні кислоти, солі фосфору, заліза, кальцію, магнію, пектин, дубильні речовини, вітаміни С (30–60 мг%), В1, В2, D, Е, Р-активні речовини, ефірні олії, антибіотики та саліцилова кислота, чим зумовлене використання ягід для зниження температури під час застудних захворювань.
Малина — швидкоплідна культура. Вже на другий рік після садіння можна отримати перший урожай дієтичних плодів, а на третій-п’ятий рік — 60–80 ц/гектар.   
Будова та особливості росту й плодоношення. Малина — напівкущова рослина з дворічним циклом розвитку надземної частини. Кущ малини складається з однорічних і дворічних стебел. У середині літа на додаткових коренях і кореневищах утворюються бруньки, з яких до осені виростають білі короткі (3–7 см) пагони. В стані етіольованих проростків вони зимують у грунті, а навесні чи влітку проростають і до осені можуть досягти довжини 2–3 м. У пазухах листків утворюються по дві (рідше одна-три) плодові бруньки. Із основної бруньки навесні наступного року виростає плодова гілочка, на якій утворюються квітки, а згодом — плоди. Після плодоношення пагони другого року життя відмирають.   
У ремонтантних сортів плодові гілочки утворюються на верхній частині пагонів улітку в перший рік їхнього росту, і в кінці літа — на початку осені на них формується врожай.
Квітки малини двостатеві. Малина — самозапилювана культура. Суцвіття — китиця. Період цвітіння тривалий — 25–30 днів. Плоди достигають приблизно через місяць після початку цвітіння, в другій половині червня.
Дозрівання плодів неодночасне, тому їх збирають протягом сезону вісім-дванадцять разів. Найбільш розвинуті та врожайні плодові гілочки, розміщені заввишки 60–120 см від поверхні грунту. Якщо вирощувати різні сорти за строками достигання, збирати малину можна протягом 35–40 днів. Ремонтантні сорти вдруге плодоносять із серпня-вересня до пізньої осені.
Плід малини — збірна кістянка. Залежно від сорту, ягоди бувають різні за формою — від видовжених до конусоподібних і округлих, за забарвленням — від чорних і червоних до кремових.   
Підземна частина складається з багаторічного кореневища (підземного стебла) і додаткових коренів. Корені розміщуються переважно у верхньому шарі грунту (5–20 см). Тому орний шар потрібно збагачувати поживними речовинами.
З бруньок на кореневищі біля основи дворічних стебел виростають пагони заміщення, а з бруньок на додаткових коренях — паростки. Продуктивний вік кореневищ — 7–10 років.
Кращі сорти. В сучасних умовах з недостатнім фінансуванням сільського господарства головним і найбільш доступним кожному господарству резервом збільшення врожайності малини є впровадження високопродуктивних районованих сортів, що без додаткових капіталовкладень підвищить на 20–30% продуктивність культури.
Для впровадження в сільськогосподарське виробництво на 2007 рік до каталогу сортів рослин, придатних для поширення в Україні, введено 13 сортів малини (табл.). На 2006–2007 рр. районовано такі високоврожайні сорти малини: Осіння, Промінь, Космічна, Сяйво, Персея, Саня, Феномен.
Осіння. Заявник — Національний аграрний університет.
Молодих пагонів середня кількість. Плодоносні пагони середньої довжини. Плід пурпуровий, дуже великий, середньотвердий, помірно- глянсуватий. Період основного плодоношення на пагонах поточного року — восени. Час появи пагонів ранній. Час достигання на пагонах минулого року ранній. Тривалість урожайного сезону середня. Час достигання ягід на пагонах поточного року ранній. Урожайний сезон триває довго. 
Урожайність товарна — 8,4 т/га, урожай з куща — 0,3 кг, гарантована прибавка — 1,4 т/га, маса плоду — 5,0 г. Дегустаційна оцінка — 9 балів, стійкість проти ураження хворобами — 9 балів.
Промінь. Заявник — Національний аграрний університет.
Молодих пагонів багато. Плодоносні пагони середньої довжини. Плід помірно-червоний, великий, середньотвердий, помірно-глянсуватий. Період основного плодоношення на пагонах минулого року — влітку. Час достигання ягід пізній. Тривалість урожайного сезону на пагонах минулого року середня.
Урожайність товарна — 7,9 т/га, урожай з куща — 0,2 кг, гарантована прибавка — 2,0 т/га, маса плоду — 3,7 г. Дегустаційна оцінка — 9 балів, стійкість проти ураження хворобами — 9 балів.
Космічна. Заявник — Національний аграрний університет.
Рослина утворює середню кількість молодих пагонів без шипів. Плодоносні пагони середньої довжини. Плід помірно-червоний, великий, довший, ніж ширший, твердий, помірно-глянсуватий. Період основного плодоношення на пагонах поточного року — восени. Час появи пагонів ранній. Тривалість урожайного сезону довга.
Середня врожайність — 82,0 ц/га (осіннє збирання), середня маса ягоди — 3,4 г, максимальна — 8,3 г. Ступінь підмерзання бруньок — 2 бали. Ураженість хворобами: пурпуровою плямистістю й антракнозом — 1 бал. Шкідниками не пошкоджується. Вміст загального цукру — 6,4%, вітаміну С — 55,0 мг%. Дегустаційна оцінка свіжих ягід — 8–9 балів. Транспортабельність — 8 балів. Сорт — ремонтантний.
Сяйво. Заявник — Національний аграрний університет.
Рослина утворює середню кількість молодих пагонів без шипів. Плодоносні пагони короткі. Плід темно-червоний, середнього розміру, однакової довжини й ширини, помірно-твердий, помірно-глянсуватий. Період основного плодоношення на пагонах поточного року — восени. Час появи пагонів дуже ранній. Час достигання — дуже ранній. Тривалість урожайного сезону довга.
Середня врожайність — 78,0 ц/га (осіннє збирання), середня маса ягоди — 2,7 г, максимальна — 6,1 г. Ступінь підмерзання бруньок — 1,8 бала. Ураженість хворобами: пурпуровою плямистістю — 1,5 бала, антракнозом — 1 бал. Шкідниками не пошкоджується. Вміст загального цукру — 7,0%, вітаміну С — 60,0 мг%. Дегустаційна оцінка свіжих ягід — 8–9 балів. Транспортабельність — 7 балів. Сорт — ремонтантний.
Феномен. Заявник — Краснокутський науково-дослідний центр Інституту садівництва УААН.
Рослина утворює малу кількість молодих пагонів. Плід пурпуровий, великий, довший, ніж ширший, помірно-глянсуватий. Період основного плодоношення на пагонах минулого року — влітку. Тривалість урожайного сезону довга.
Середня врожайність — 146,0 ц/га, середня маса ягоди — 7,1 г, максимальна — 10,2 г. Ступінь підмерзання бруньок — 0,5 бала. Ураженість хворобами: пурпуровою плямистістю — 1,5 бала, антракнозом — 0,5 бала. Пошкодження шкідниками: малиновим довгоносиком — 1 бал, попелицею — 1,5 бала. Вміст загального цукру — 7,6%, вітаміну С — 44,7 мг%. Дегустаційна оцінка свіжих ягід — 8–9 балів. Транспортабельність — 7–8 балів.
Персея. Заявник — Інститут садівництва УААН.
Рослина утворює середню кількість молодих пагонів. Плодоносні пагони середньої довжини. Плід темно-червоний, великий, довший, ніж ширший, твердий, помірно-глянсуватий. Період основного плодоношення на пагонах минулого року — влітку. Час достигання ранній. Тривалість урожайного сезону середня.
Середня врожайність — 175,7 ц/га, середня маса ягоди — 4,1 г, максимальна — 4,7 г. Ступінь підмерзання бруньок — 1 бал. Ураженість хворобами: пурпуровою плямистістю і антракнозом — 1 бал. Пошкодження шкідниками: малиновим довгоносиком — 0,5 бала, попелицею — 1 бал. Вміст загального цукру — 6,54 %, вітаміну С — 28,07 мг%. Дегустаційна оцінка свіжих ягід — 8–9 балів. Транспортабельність — 8 балів.
Саня. Заявник — Інститут садівництва УААН.
Рослина утворює середню кількість молодих пагонів. Плодоносні пагони середньої довжини. Плід помірно-червоний, великий, довший, ніж ширший, середньо- твердий, помірно-глянсуватий. Період основного плодоношення на пагонах минулого року — влітку. Час достигання ранній. Тривалість урожайного сезону коротка.
 Середня врожайність — 196,1 ц/га, середня маса ягоди — 3,8 г, максимальна — 4,6 г. Ступінь підмерзання бруньок — 1 бал. Ураженість хворобами: пурпуровою плямистістю — 1 бал, антракнозом — 1,5 бала. Пошкодження шкідниками: малиновим довгоносиком — 0,5 бала, попелицею — 1 бал. Вміст загального цукру — 5,28 %, вітаміну С — 26,15 мг%. Дегустаційна оцінка свіжих ягід — 8–9 балів. Транспортабельність — 8 балів.
Технологія вирощування
Вибір ділянки. Під малину відводять рівнинні ділянки, захищені від вітрів, або пологі схили (2...4°) південної і західної експозиції. Кращими є грунти легкого й середнього механічного складу, багаті на поживні речовини і з достатньою вологозабезпеченістю.
Підгрунтові води не повинні залягати ближче одного метра від поверхні грунту. Непридатними для вирощування малини є болотні, вапнякові, солонцюваті й сухі піщані грунти.
Рекомендується така сівозміна: поле 1 — чорний пар, 2–11 — малина, 12,13 — овочеві або інші просапні культури, 14 — зернові.
Підготовка грунту. Після збирання зернових культур розпочинають підготовку грунту, яку закінчують у паровому полі безпосередньо перед висаджуванням малини. Вона складається з післязбирального обробітку грунту, знищення бур’янів культивацією в паровому полі (в разі потреби — внести гербіцид). Під оранку на глибину гумусового шару на дерново-підзолистих грунтах і на 30–35 см на інших типах грунтів внести 60–80 т/га органічних і по 60–120 кг/га діючої речовини фосфорних і калійних добрив.
Висаджування. Найкраще малину саджати восени, не пізніше ніж за 15–20 днів до замерзання грунту. В разі потреби малину висаджувати навесні, в перші дні польових робіт. Малину саджають за схемою 2,5–3 х 0,3–0,5 м вручну, саджалками або під плуг на таку саму глибину, на якій паростки росли в маточнику (по кореневу шийку). Потім стебла зрізають біля поверхні землі й спалюють, щоб запобігти поширенню небезпечних хвороб.
Для кращого запилення квіток промислові насадження закладають сортовими смугами по 10–20 рядків.
Догляд за насадженнями. Протягом вегетації проводять сім-дев’ять міжрядних розпушувань на глибину 5–8 см, аби убезпечитися від бур’янів, а восени міжряддя розпушують на глибину 12–14 сантиметрів.
У виробництві й на присадибних ділянках застосовують два способи вирощування малини: кущовий і стрічковий (смуговий). За кущового способу, який використовують переважно на присадибних ділянках за вирощування рослин на шпалері, залишають стільки кущів, скільки висаджено саджанців. Кущ формують із одного-трьох добре розвинених стебел. Усі молоді пагони, які виходять за межі куща, видаляють.
За стрічкового способу вирощування малини в перші два-три роки важливим є формування із сильних пагонів суцільних смуг завширшки 30–40 см. Для цього в період вегетації видаляють слабкі пагони, залишаючи сильні на відстані 10–15 см один від одного. На 1 м смуги промислового насадження залишають 10–12 плодоносних і однорічних пагонів. Слабкі пагони вирізають.
Одразу після плодоношення дворічні стебла видаляють. Навесні стебла, на яких будуть плоди, зрізають над добре розвиненою брунькою на висоті 150–160 см.
Насадження перших двох років навесні підживлюють тільки азотними добривами в дозі 60 кг/га діючої речовини. На третій і в подальші роки вносять мінеральні добрива з розрахунку 45–60 кг/га діючої речовини і один раз у два-три роки — 25–30 т/га органічних добрив. Органічні, фосфорні та калійні добрива вносять восени під культивацію або оранку, азотні — навесні під перший обробіток грунту.
Оптимальна вологість грунту забезпечує добрий ріст і плодоношення. Для підтримання вологості грунту на глибині 50 см у межах 70–80% НВ у південних районах проводять чотири-п’ять поливань, у північних — два-три, норма — 250–350 м3/га. Найбільше вологи потребують рослини перед цвітінням, у період росту й достигання ягід.
У комплексі робіт з догляду за рослинами важливе місце належить боротьбі зі шкідниками й хворобами.
Малину вирощують також на шпалері заввишки 2,0–2,5 м. Плодоносні стебла підв’язують до дроту на відстані 8–10 см одне від одного. При цьому на І5–20% підвищують урожай і його якість.
Нині розробили і впроваджують у виробництво технологію вирощування малини з переривчастим циклом плодоношення, яка забезпечує максимальну механізацію виробничих процесів. Суть її в тому, що на одній половині площі вирощують однорічні пагони, на другій — використовують дворічні плодоносні пагони. Врожайність ягід на плодоносній половині досягає 120–140 ц/га. Ця технологія доцільна в разі вирощування ремонтантних сортів малини, в яких урожай формується на пагонах поточного року. Щорічне зрізання стебел, що відплодоносили, полегшує боротьбу з хворобами й шкідниками, зменшує ймовірність пошкодження рослин узимку.
Збирання врожаю. Ягоди малини потрібно збирати вручну через два-три дні протягом 20–30 днів. Плоди, які реалізують одразу, зривають без плодоложа у фазі споживчої стиглості, для транспортування — з плодоложем і трохи недостиглими. Ягоди збирають у невеликі ємності (2–3 кг). Найкращий час збирання — ранкові та надвечірні години. 
Б. Оверченко,
провідний наук. співробітник
Інституту економіки та прогнозування НАН України, канд. с.-г. наук,
заслужений працівник сільського господарства Україн

http://www.propozitsiya.com/?page=146&itemid=2407

суббота, мая 16, 2015

Программа защиты смородины от болезней и вредителей


Программа защиты смородины от болезней и вредителей
Рекомендуемое количество воды  500 – 900 л. на га.
Баковая смесь готовиться следующим образом:
1)В отстоявшуюся нагретую воду добавляем внекорневое удобрение в зависимости от фазы развития растения ( 1.5 – 2 кг. на га )
2)После размешивания добавляем стимулятор роста ( хорошо работает при наличии внекорневого удобрения )
3)Обязательно используйте прилипатель. Эффективность опрыскивания возрастает на 25 – 30% ( при отсутствии прилипателя можно использовать любое концентрированое средство для мытья посуды с нормой 0.1 л. на га )
4)Последним добавляем фунгицид ( если используется 2 фунгицида то первым используем фунгицид в порошковой форме,  за ним фунгицид в жидкой форме )
5)При необходимости можно добавить инсектицид
Все опрыскивания проводите в безветренную погоду рано утром или вечером.
Инсектициды (препараты от вредителей)
Перед распусканием побегов:
Fastac 100 EC – 0.15-0.18 на га
Sherpa 100 EC – 0.375 на га
Перед цветением:
Pirimol 500 WG – 0.75 на га
Decis Mega 50 EW – 0.25 на га
Karate Zeon 050 CS – 0.15-0.3 на га
Sumi-Alpha 050 EC – 0.6 на га
Во время цветения:
Ortus 05 SC – 1.5 на га
После цветения: ( В скобках приведены сроки ожидания в днях. )
Karate Zeon 050 CS – 0.15-0.3 на га (7)
Sherpa 100 EC – 0.375-0.45 на га (21)
Pirimol 500 WG – 0.75 на га (7)
Calypso 480 SC – 0.15-0.2 на га (5)
Decis Mega 50 EW – 0.25 на га (7)
Fastac 100 EC – 0.15-0.18-0.23 на га (7)
После плодоношения:
Fastac 100 EC – 0.18 на га
Calypso 480 SC – 0.15-0.2 на га
Fastac 100 EC – 0.15-0.18-0.23 на га
Karate Zeon 050 CS – 0.15-0.2 на га
Sherpa 100 EC – 0.45 на га
Calypso 480 SC – 480г. тiachloprydu в 1л ( chloronikotynyl )
Инсестицид контактного и  системного действия
Рекомендуется использовать в температуре выше +10 С
Расход препарата 0.1-0.2л на га
Decis Mega 50 EW – 50г deltametryny в 1л ( pyretroid )
Инсектицид контактного действия
Рекомендуется использовать в температуре не выше +20 С
Применение препарата ограничить до 1 раза за сезон
Расход препарата 0.25л на га
Fastac 100 EC – 100г. alfa-cypermetryny в 1l ( pyretroid )
Инсектицид контактного действия
Рекомендуется использовать в температуре не выше +20 С
Применение препарата ограничить до 1 раза за сезон
Расход препарата 0.23л на га
Karate Zeon 050 CS – 50г. lambda-cyhalotpyny в 1l (pyretroid )
Инсектицид контактного действия
Рекомендуется использовать в температуре не выше +20 С
Применение препарата ограничить до 1 раза за сезон
Расход препарата 0.15-0.3л на га
Ortus 05 SC – 5% fenpiroksymatu в 1л (fenoksypirazol )
Инсектицид контактного действия
Препарат лучше применять с адьювантом Slippa ( Ortus 05 SC – 1.5 л/га + Slippa 0.1 л/га )
Применение препарата ограничить до 2 раз за сезон (первое опрыскивание в самом начале цветения, второе через неделю )
Pirimol 500 WG – 500г. pirymikarbu в 1кг ( karbaminian )
Инсектицид контактно-сисемного газового действия
Рекомендуется использовать в температуре выше +15 С
Расход препарата 0.4-0.75 кг/га
Sherpa 100 EC – 100г. cypermetryny в 1l ( pyretroid )
Инсектицид контактного действия
Рекомендуется использовать в температуре не выше +20 С
Применение препарата ограничить до 1 раза за сезон
Расход препарата 0.375-0.45 л на га
Sumi-Alpha 050 EC – 50г. Esfenwaleratu в 1л. (pyretroid )
Инсектицид контактного действия
Рекомендуется использовать в температуре не выше +20 С
Применение препарата ограничить до 1 раза за сезон
Расход препарата 0.6 л на га
Инсектициды используйте по мере необходимости.
Первое опрыскивание нужно сделать, ранней весной после пробуждения почек.
Фунгициды (препараты от болезней )
Перед цветением:
Dithane Neo Tec 75 WG – 3.0-4.5 на га
Polyram 70 WG – 4.5 на га
Signum 33 WG – 1.8 на га
Topsin M 500 SC – 1.5 на га
После цветения: ( В скобках приведены сроки ожидания в днях. )
Dithane Neo Tec 75 WG – 3.0-4.5 на га  (28)
Score 250 EC – 0.2 на га  (21)
Signum 33 WG – 1.8 на га  (3)
Topsin M 500 SC – 1.5 на га  (14)
Nimrod 250 EC – 0.75-2.25 на га (14) на га
После плодоношения:
Dithane Neo Tec 75 WG – 3.0-4.5 на га 
Score 250 EC – 0.2 на га
Topsin M 500 SC – 1.5 на га
Nimrod 250 EC – 0.75-2.25 на га
Polyram 70 WG – 4.5 на га
Dithane Neo Tec 75 WG – 75% mankozebu (ditiokarbaminianowy )
Фунгицид контактного действия ( профилактический )
Рекомендуется применение непосредственно перед началом цветения
Сдерживает развитие клеща
Расход препарата 3.0-4.5 кг. на га
Nimrod 250 EC – 250г. вupirymatu в 1л. ( pirymidynowy (IBE))
Фунгицид системного действия
Рекомендуется применять при +10 С и выше
Не применять больше 2 раз за сезон, чередовать с препаратами из других химических груп
Расход препарата 0.75-1л при профилактическом опрыскивании и 1.5-2.25л при лечении растений
Polyram 70 WG – 70% metiramu ( ditiokarbaminianowy )
Фунгицид контактного действия
Применять перед цветением или после плодоношения
Расход препарата 4.5 кг. на га
Score 250 EC – 250г. difenokonazolu в 1л. ( triazol (IBE))
Фунгицид системного действия
Рекомендуется применять при +12 С и выше
Не применять больше 2 раз за сезон, чередовать с препаратами из других химических груп
Расход препарата 0.2 л. на га
Signum 33 WG – 6.7% piraklostrobiny + 26.7% boskalidu (strobilurynowy + anilidowy)
Фунгицид системного действия
Не применять больше 2 раз за сезон, чередовать с препаратами из других химических груп
Расход препарата 1.8 кг. на га
Topsin M 500 SC – 500г. tiofanatu metylowego в 1л ( benzimidazolowy )
Фунгицид системного действия
Не применять больше 2 раз за сезон, чередовать с препаратами из других химических груп
Расход препарата 1.5 кг. на га
Не смешивать с медными препаратами

воскресенье, января 11, 2015


100 x 60 x 60 cm ; 4,7 Kg

  • Mitat(KxSxP): 123 x 55 x 97 cm

  • 68 x 39,4 x 14,2 cm





Produktabmessungen116,5 x 71,5 x 11,8 cm
 26 мм круглої труби

EAN / Artikelnummer0000 881 4602
Artikelgewicht6 Kg
Produktabmessungen98 x 11,4 x 9,8 cm
Modellnummer0000 881 4602
MaterialHolz
Batterien inbegriffenNein
Batterien notwendigNein



Размер рабочий мм   83 x 71 x 115 cm (Д.Ш.В)
В сложенном виде мм   133 x 11,5 x 115 cm 
вес 12 кг

суббота, января 10, 2015

Который год подряд выращиваю томаты по такой схеме (в любом случае для России он подходит): в середине апреля, после двукратного прохода фрезой, на размеченный под дуги участок, высеваю в проделанные ручным культиватором поперечные рядки семена томатов. Междурядья 20 см, расстояние в ряду между растениями - 10 см, в ряду - 15 семечек, длина парника - произвольная. Днем почву по мере высыхания поливаю. Только на ночь дуги укрываю агроволокном плотностью 60. Растения получаются здоровые, с толстым стеблем. В конце мая высаживаю. В Рязани семечки необходимо высевать в 3 декаде апреля, растения на участок высаживать в 30-35 дневном возрасте с 10-15 июня, когда минует угроза летних заморозков. Что интересно, плодоношение томаты выращенные таким способом начинают на 14-20 дн. раньше, чем у соседей, которые выращивали рассаду с середины марта. Очень продуктивные и одни из самых вкусных западных гибридов: Солероссо, Полфаст - в основном для переработки; Шеди Леди, Тарпан - только для свежего потребления. Вероятность майских и июньских заморозков до 10 июня включительно, определяю по фазам луны всегда на 100%.

По ультрараннеспелости и вкусовым качествам очень заслуживаютт внимания уже проверенные, промышленные (для переработки) гибриды томата:
Самые вкусные из всех испытанных томатов, как для меня так и знакомых частников что их выращивают на продажу, это Шеди Леди и Тарпан (ранние гибриды для свежего рынка - они идут на салаты) от Nunhems:http://www.nunhems.com.ua/kultury.php?id=47 иhttp://www.nunhems.com.ua/kultury.php?id=53

eсли просто и доступно, то в какую фазу луны зимой самые большие морозы?
...???
Все правильно, только в полнолуние, когда луна большая и желтая как тарелка, и ее яркий небесный свет таинственно освещает занесенную снегом равнину... , что-то лирика пошла blush2
Рассаду томатов даже в старых учебниках по овощеводству, рекомендовалось высаживать в открытый грунт для наших широт не ранее 10 июня, когда минует угроза летних заморозков. Т.е., эта дата по сводкам синоптиков за весь период существования их службы, была конечной критичной точкой летнего понижения температур. В текущем году по календарю, 10 июня последний день полнолуния, 11 начинается последняя четверть. Если бы дни полнолуния в этом году начинались предположим с 15.06, то высадку рассады необходимо было бы осуществлять после майского полнолуния, не дожидаясь грубо говоря 10.06

суббота, декабря 27, 2014


Делайте форму. Точнее несколько- чтобы не ковыряться 300 дней. Распалубка минимум через 3 дня, а по-хорошему- через неделю.
Форма из доски 40-ки, где-то 10х15см. Длина- нужная Вам. Внутри пристрелите целофан, чтобы поверхность столба была гладкая.
Арматуру нужно связать. Берите 2шт. д10 для 2м, и 2шт. д12 для 3м. Делаем перемычки из кругляка д6 и где-то через 200-250мм делаем перемычки. Имейте ввиду, что для арматуры должен быть защитный слой 2см. Т.е. делаем так- кладем параллельно 2 арматурины на расстоянии 9см друг от друга, укладываем на них перпендикулярно перемычки из кругляка д6 через 250мм и вяжем вязальной проволокой. Можно и сварить- это быстрее.
Затем эту конструкцию укладываем в форму с распорками, чтобы не падало и заливаем бетоном. Поднимем один край формы и мелко трясем и слегка постукиваем об пол, чтобы все уплотнилось- вода выступит на поверхности. Укладываем в тень и накрываем пленкой. На неделю.
Состав бетона- 2ц-3п-5щ-0,5в. 1:3 не пойдет. Развалится от дождя и заморозков.
В смесь можно капнуть несколько капель Фейри (перед замешиванием). Если есть пластификатор С-3 можно без Фейри...-

****

У меня основа каркаса столба(9х15х260 см) были 4-е прутка на 8.Когда они кончились,пошли в дело короткие по 120 см состыкованные при закладке в форму при помощи куска трубки чуть большего диаметра от разобранных железных кроватей.Потом пошли в дело мет.трубы от полдюйма до дюйма,но в форму клал только две.Этот бетонный "самотлив" явился основой многих моих дачных сооружений:шпалера,беседка,сушилка для белья,стационарные парники для овощей и винограда,навес для хранения дров.Ни один столб за 15 лет еще не развалился.Цена вопроса(для моего сечения) 1 ведро цемента М-500,400 плюс 4 ведра песка ну и металл.Если возникнут у кого сомнения насчет надежности столба,особенно крайних,то их можно сделать(для успокоения совести) максимально приближенными к заводской технологии (коробчатого сечения с поперечной перевязкой).Сейчас переносные "сварочники" не дефицит,лишь бы проводка и э/счетчик выдержали нагрузку.Ну не пилить же болты всю оставшуюся жизнь.

*****

Повысить долговечность деревянных столбов можно с помощью обработки нижних концов. Достаточно просто содрать кору, и шпалера простоит дольше. А если еще и обжечь концы паяльной лампой, то такой столб выстоит все 15 лет (если он из акации)
******
Высота столба расчитывается таким образо м, 1/4 в земле-3/4 снаружи. Таким образом 2х метровый столб расчитан на 1.5 метровыйзабор. Для 2х метровой сетки я изготавливаю столбики 2.7м, для 1.2 -1.7м


******


Доска основания опалубки для изготовления столбов
Доска основания опалубки для изготовления столбов: а — с «посадочным местом» в виде треугольника; б — с «посадочным местом» в виде трапеции; 1 — доска основания; 2 — доска опалубки; 3 — скоба для крепления слеги; 4 — арматура.
  1. Изготовление опалубки. Лучше всего использовать фанеру. Она легкая, быстро монтируется и быстро собирается. Единственное ее ограничение – это заводская длина, но, как правило, стандартной хватает. Если нет желания приобретать фанеру, но есть лишние доски, то тут будет не намного сложнее. Но у досок есть свое преимущество: они почти не ограничены в длине таковых столбиков, соответственно. Есть пара обязательных нюансов. Чем выше столб, тем он должен быть толще и более армированным (стандартная высота – 3 м, а на армирование пускаются 4 прута, ширина оснований конуса 14 и 12 см). Форма при изготовлении своими руками должна четко придерживаться трапеции. Для этого не потребуется никаких дополнительных инструментов, кроме тех, которые есть в каждом доме.
  2. Армирование. Тут четкой технологии нет, но есть 2 точки зрения специалистов, каждая из которых верная.
    Так, в одной из версий следует натягивать армированный каркас на тонкую проволоку. Это позволит произвести заливку за 1 подход. Плюсом такого способа служит возможность заранее четко отрегулировать высоту армирующего уровня, вплоть до миллиметров, тогда как минусом будет являться сложность выставления этого уровня.
    Другая версия самая простая в исполнении, т.к. тут все делается слоями и на глаз. Плюсы заключаются в скорости заливания, тогда как минусом будет служить некоторая погрешность при армировании.
  3. Опалубка смазывается отработкой либо застилается полиэтиленом. Необходимо это для того, чтобы цемент не соприкасался с опалубкой и потом столб было легко отделить.
*****

****

старинный советский треугольный столбик. . Размер примерно 11х11х10см длина около 180-200см , внутри 3 продольных арматурины, соединенные поперечинами. Вес около 15-20кг. Прочный.


*****

без пропарки опалубку раньше 3 суток, а лучше 7, не снимают, риск появления трещин 50%. По нормам с монолита при рабте без ускоряющих присадок опалубку и маты вообще только через неделю снимают

****

столбики с предварительно напряжённой армаатурой, размеры 100х100х2500 мм шесть струн 3мм спец проволоки, размер под сетку 65х65х2000 мм четыре струны, формы блоками по пять штук, каждая форма в виде небольшого конуса к верху разница 10мм, металл 1,5 мм холоднокатанный гнутый на гибочном, по торцам сьёмные крышки с отверстиями под проход проволоки,на пять больших столбиков ровно мешок цемента

суббота, сентября 06, 2014

Українська література ХХ століття пройшла різні етапи і періоди: революційний, воєнний, післявоєнний, пострадянський. Кожний етап характеризується своїми особливостями, своїми літературними героями. У даній роботі спробуємо розглянути ХХ століття України у літературному розрізі.

Традиційно вважається, що зачинателем українського модернізму був Микола Вороний. Готуючи в 1901 р. альманах "З-над хмар і долин" (вийшов у 1903 р.), М.Вороний опублікував у "Літературно-науковому віснику" відкритий лист до українських письменників, в якому закликав надсилати твори, в яких були б "усунуті набік різні заспівані тенденції та вимушені моралі", де було б "хоч трошки філософії, де хоч клаптик яснів би … блакитного неба". М.Вороний вважав неприйнятними для свого альманаху примітивні побутово-етнографічні та натуралістичні, спрощено тенденційні твори. Основна думка висту­пу М.Вороного виділялася чітко: він закликав писати інакше, "по-сучасному", оновлювати літературу, виходячи насамперед із суто художніх вимог і завдань. Тим часом молодші автори, передусім ті, що складали ядро групи "Молода муза", наголошували, що кризу в літературі спричинив "тенденційний реалізм" І.Нечуя-Левицького, П.Мирного, І.Карпенка-Карого та ін., у яких "кожну описану подію можна було сконтролювати метром і кожну їхню тенденцію – звичайним розумуванням". Щоб вийти з цієї кризи, треба стати на інший шлях: "Воля і свобода в змісті й формі, щирість у почуваннях людських і в тонах природи". Оскільки молодомузівці художню красу намагалися цілком відмежувати від суспільно-патріотичних мотивів, І.Франко вважав, що цей шлях веде "літературу в якийсь глухий кут, де можна хіба що повіситись" .

Оскільки український реалізм початку ХХ століття був здебільшого народницьким, "селянським" реалізмом, остільки антинародництво стало важливою засадою модерністів. Прозвучали заклики до оновлення і розширення проблемно-тематичного діапазону, відходу від переважно селянської тематики, характерів, зрештою, мови, лексики. Нарешті, на противагу народницькому реалізмові, модернізм відстоював пріоритет індивідуального над колективним, права особистості, а не абстрактні інтереси суспільства, в жертву яким приносилися особисті пориви.

Революція 1917 р. сповнила культурну діяльність України відчут­тям новизни, свідомістю звільнення від старого світу та його обмежень. Поставали складні невідступні питання про те, в якому напрямі слід розвиватись українській культурі, на які взірці їй належить орієнтуватись і якою бути взагалі. Це був час пошуків і сподівань. Натхнені відчуттям влас­ної місії та зростаючою аудиторією, письменники, худож­ники й учені з захопленням поринули у створення нового культурного всесвіту.

Ніде так не виявлялися ці свіжі настрої, як у літе­ратурі. Марксистські письменники пропагували думку, згідно з якою для здійснення своїх завдань революція, крім суспільно-політичної сфери, повинна сягнути і в область культури. Тобто буржуазне мистецтво і мислення минуло­го необхідно замінити новим, пролетарським, мистецтвом.

Спроба створити пролетарську культуру в Росії призве­ла до виникнення літературної організації "Пролеткульту", що спиралася на дві корінні засади: по-перше, пролетарсь­ку культуру можна створити, відкинувши традиції й зраз­ки минулого; по-друге, у творенні цієї культури повинні брати участь народні маси. Ототожнений із культурою ро­сійського міста, "Пролеткульт" не мав великого впливу серед українців. Однак його ідеї зробили свою справу в процесі виникнення в Україні так званих масових літера­турних організацій.

У 1922 р. в Харкові під керівництвом Сергія Пилипенка з'явилася перша з масових літературних організацій — "Плуг". Заявивши, що для мас треба створювати таку літе­ратуру, яку вони хочуть, ця організація заснувала мережу письменницьких гуртків, котра незабаром охопила 200 письменників і тисячі початківців. Один із діячів органі­зації так висловив ставлення до мистецтва: "Завдання на­шого часу в царині мистецтва полягає в тому, щоб призем­лити мистецтво, зняти його з п'єдесталу на землю, зроби­ти його потрібним і зрозумілим для всіх". Через рік Василь Еллан-Блакитний організував літературну групу "Гарт", що також прагнула працювати для створення пролетарської культури на Україні. У групу входили Костянтин Гордієн­ко, Олександр Довженко, Олесь Досвітній, Михайло Йогансен, Олександр Копиленко, Іван Микитенко, Валер'ян Поліщук, Володимир Сосюра, Іван Сенченко, Павло Ти­чина, Микола Хвильовий та ін.

Поряд із цими марксистськими організаціями виника­ли також невеликі групи ідеологічно нейтральних або "непролетарських" письменників та художників.

У період українізації особливо виділяється київська літе­ратурна група "неокласиків", яку очолював Микола Зеров. До її складу входили Михайло Драй-Хмара, Павло Филипович, О. Бургардт (Юрій Клен), Максим Рильський. Блис­куче освічені люди, вони володіли багатьма іноземними мо­вами, створювали численні переклади світової класики, ак­тивно протистояли "Пролеткульту". "Неокласики" орієнтувалися на поєднання національних традицій і дос­віду світової та європейської літератури.

Естетичні погляди "неокласиків" поділяв М.Хвильовий, який виступав проти хуторянства й "масовізму" у літера­турі. Його публіцистика ("Камо грядеші?", "Думки проти течії") відіграли значну роль у розвитку українського літе­ратурного процесу. Стаття "Україна чи Малоросія?" 1926 р. була вилучена з літературного обігу, її опубліковано лише 1990р.

У 1925 р. після розпаду "Гарту" частина його членів (серед них Микола Куліш, Павло Тичина, Микола Бажан, Петро Панч, Юрій Яновський та Іван Сенченко) утвори­ли елітарну літературну організацію "Вапліте" ("Вільна академія пролетарської літератури") на чолі з Миколою Хвильовим.

Противниками "Вапліте" були не лише Пилипенко та інші прихильники "Плуга". З критикою "буржуазно-націоналістичної ідеології" виступило тодішнє комуністич­не керівництво України. Навіть Сталін вказав на небезпе­ку поглядів М.Хвильового. Для боротьби з поширенням націоналістичних ідей у літературі у 1927 р. було створено прорадянську організацію ВУСПП (Всеукраїнська спілка пролетарських письменників) і посилено контроль комуніс­тичної партії за літературною діяльністю.

У розпал цих подій з'являються літературні твори ви­сокого ґатунку — П.Тичини га М.Рильського. Одразу ж після виходу в 1918 р. збірки "Сонячні кларнети" П.Тичина здобув широке визнання. Продемонстроване ним у та­ких наступних збірках, як "Замість сонетів і октав", "Вітер з України", мистецьке володіння словом не лишало сум­ніву в тому, що твори Тичини є справжньою віхою в роз­витку української поезії. Поезії Максима Рильського, що публікувались у збірках "Під осінніми зорями", "Синя далечінь", "Тринадцята весна", були стриманими, філо­софськими й глибоко вкоріненими у класичні традиції Заходу. Серед багатьох інших поетів того часу на особливу увагу заслуговують Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Євген Плужник, Володимир Сосю­ра, Микола Бажан і Тодось Осьмачка.

Головними темами прозових творів були наслідки ре­волюції та громадянської війни в житті людини і суспіль­ства. У "Синіх етюдах", що пройняті тонким почуттям слова, симбіозом романтичності й грубого реалізму, Ми­кола Хвильовий оспівує революцію, в той час як в "Осені" і "Я" він відображає її суперечності й своє зростаюче по­чуття розчарування нею. В таких творах, як "У житах", Гри­горій Косинка майстерно змальовує рішучість селян у бо­ротьбі з чужоземцями. У романі "Місто" скептично-містич­ний Валер'ян Підмогильний описує, як українському селянинові безбідно жити в чужому для нього місті завдя­ки тому, що він відмовляється від кращих селянських цінностей. У своєму творі "Із записок холуя" майстер са­тири Іван Сенченко висміює безхребетних лакиз, що їх породжував радянський лад. У романі Юрія Яновського "Чотири шаблі" з його яскравими описами селян-партизан проступає дух запорозьких козаків. Але неперевершеним щодо популярності був Остап Вишня, дотепні гумо­рески якого читали мільйони людей.

Серед драматургів найвидатнішою постаттю був Мико­ла Куліш. Три його п'єси — "Народний Малахій", "Мина Мазайло" і "Патетична соната" — викликали сенсацію своєю модерністською формою і трагікомічним трактуван­ням нової радянської дійсності, російського шовінізму, "малоросійської" ментальності, анахронічного українського націоналізму, духовної незрілості комуністів-доктринців.

У цей період сталися показові зміни у відносинах між українським Заходом і Сходом. Якщо на межі століть га­лицькі видання відкривали свої шпальти для письменників з Наддніпрянщини, то в 20—30-ті роки східноукраїнська преса широко публікує галицьких та буковинських авторів. А в Харкові створюється письменницька спілка "Західна Україна" з однойменним журналом, яку після повернення з Америки очолює Мирослав Ірчан. Імена Ярослава Галана, Степана Тудора, Петра Козланюка, Ярослава Кондри, Олександра Гаврилкжа, Василя Бобинського, Катерини Гриневичевої, Мирослави Сопілки розмаїто репрезентують літературно-мистецькі пошуки західноукраїнських авторів.

Новаторським талантом у Західній Україні вирізнявся поет-імажиніст Богдан-Ігор Антонич. Привертають увагу філософським осмисленням буття збірки "Три перстені", "Книга Лева", "Зелена Євангелія", "Ротації". Творчість Б.-І. Антонича співзвучна з поезією П.Тичини.

Неоднозначним є розвиток літературного процесу пострадянського періоду ХХ століття. Продовжують творити письменники й поети старшого покоління: І.Драч, Р.Іваничук, П.Загребельний, Л.Костенко, Ю.Мушкетик, Б.Олійник, Д.Павличко. Проте література відчуває на собі тиск ринку, вона змушена йти за читачем (покупцем). Ця тенденція сприяє розвитку масової та популярної літератури, переважно російськомовної. Розквітають такі жанри, як фантастика, детектив, любовно-авантюрний роман. Відомими далеко за межами України письменниками-фантастами є Генрі Лайон Олді (колективний псевдонім Д.Громова та О.Ладижинського), А.Валентинов, М. та С.Дяченки, майстром любовно-авантюрного жанру вважається Симона Вілар (Н.Гавриленко). 

Поки що можна констатувати слушність думки визначного українського консерватора початку ХХ ст. В.Липинського, який в "Листах до братів – хліборобів" змалював картину проблематичності формування повноцінної нації на території, що здобула незалежність не шляхом принципової визвольної боротьби, а внаслідок розпаду метрополії. Однак останніми роками інерційність мислення і рудименти старого життя усе далі відходять в минуле, а в сучасному культурному житті України можна відзначити обнадійливі позитивні тенденції, які віддзеркалюють процес національного духовного відродження українського народу.

Можна виділити декілька чинників, що впливатимуть на подальший розвиток української культури, а саме: 1) поглиблення національного самопізнання та самоусвідомлення; 2) створення умов для існування, розвитку, співпраці та змагання розмаїтих філософських, релігійних, літературних, образотворчих, музичних течій, напрямів, шкіл, тобто дійсне ствердження свободи духовної творчості; 3) врахування світового культурного досвіду, усвідомлення власної національної культури як ланки світового культурного процесу, співучасть у світовому культурному обміні за умов визнання пріоритету загальнолюдських цінностей та усвідомлення землі як спільного дому усього людства; 4) всебічне використання резервів національної культурної традиції, можливостей національної ментальності, орієнтація на створення оригінальних культурних цінностей, що мають не лише національне, але й загальнолюдське, світове значення, адже останнє і є критерієм зрілості культури.

Зараз поки що важко передбачити конкретні форми, яких набуде культура в умовах національно-державного відродження. Але провідною тенденцією, мабуть, буде розкріпачення творчості, збагачення мистецького арсеналу, посилення новаторських тенденцій і водночас звертання до джерел національної традиції як до школи художнього мислення.

Однією з актуальних проблем на сьогодні є державна підтримка національної культури. Продумана система державного протекціонізму стосовно української національної культури, яка б не порушувала інтереси інших національних осередків України і не суперечила загальнолюдським принципам, державна підтримка культур національних меншин – ось один з необхідних напрямів національно-духовного відродження нашої держави. Особливої уваги потребує українізація різних форм масової культури, сучасної індустрії розваг, а також тих новітніх видів та жанрів культури, які з різних причин не розвиваються в Україні або втратили національну визначеність (телевізійні жанри, оперета, різні форми відеокультури).