Манькі́вка — селище міського типу, районний центр Маньківського району Черкаської області. Населення близько 8,5 тисяч чоловік.

Селище розташоване в середній течії річки Маньківки за 180 км на південний захід від обласного центру — міста Черкаси та за 5 км від найближчої залізничної станції Поташ.

Походження назви

Назва, ймовірно, походить від кореня манька, що означає «ліва рука», тобто поселення, що розташоване від великого шляху ліворуч. Деякі дослідники вважають, що назва селища походить від імені козака Манька Педоренка, який входив до складу Уманської сотні за реєстром 1649 року. Є перекази, що він був першим жителем даної осади. В інших переказах йдеться про те, що колись тут була корчма, в якій господарювала дружина корчмаря Манька. На її честь і було названо нове поселення.

Не виключено, що назва селища походить від назви річки Маньківка, що тут протікає, а її назва пішла від латинського слова «менк», що означає малий, дрібний, оскільки назви багатьох міст і сіл походять від назви річок. Є ще версія і про те, що Маньківка названа на честь дочки польського короля Стефана Баторія Марії, тобто Маньки.

Історія

В історичних джерелах Маньківка вперше згадується на початку серпня 1622 року.

17 століття

У 1609 році так званиий "Буцький ґрунт" - територія в околиці сучасної Маньківка та на правобережжі річки Гірський Тікич після поділу спадщини магната Юрія Струса досталася його дочці Гелені та удові Малгожаті. Як поселення, вочевидь, було осаджене вірогідно невдовзі потому. Маньківка в 1629 році була великим поселенням і нараховувала 649 дворів, нею володіла вже каменецька старостина Ельжбета Калиновська, тобто тут проживало близько трьох тисяч чоловік. На той час це було середнє містечко.

У 1638 році чернігівським воєводою Мартином Калиновським було здано гданському купцеві в оренду за 119 тисяч злотих Маньківську, Уманську, Буцьку та інші буди з правом широкого виробництва поташу.

З 1648 року Маньківка — сотенне містечко Маньківської сотні Уманського полку. Селяни й козаки сотні в складі 251 чоловіка під орудою сотника Г. Бовдира в 1648—1654 роках брали активну участь у народно-визвольній війні українського народу.

1654 по дорозі до Гетьмана Богдана Хмельцницького через Маньківку проїзджав патріарх Антіохії Макарій у супроводі свого сина, який залишив спогади про подорож по цих місцях. В них він писав, що в Маньківці багато гарних будівель і крамниць, три цитаделі, чотири церкви, три ставки, палац Калиновського, а за містом - Троїцький монастир. На мандрівників сильне враження своїм багатством і красою справив Маньківський замок, який обнесений ровами, валами, стінами, укріпленими баштами та гарматами. Стіни палацу оздоблені полірованим дубом.

За Андрусівською змовою 1667 між Московією та Польщею Маньківка мала знову відійти до Речі Посполитої. Але цей акт не визнала Україна і Маньківка знову стала в епіцентрі визвольної війни. 1674 Маньківка визволена від Польщі союзними військами Гетьмана Петра Дорошенка та Османської імперії. Проте через агентурну роботу московської влади та непорозуміння між урядом Гетьмана Дорошенка і турками більшість жителів Маньківки емігрувала до Лівобережного Гетьманату та Слобідських полків України. У ті роки Маньківка, як і інші населені пункти, зазнала значних руйнувань.

18 століття

1715 на місці попередньої православної церкви закладено нову - на честь Архістратига Михаїла. Її було освячено уманським протоієреєм Діонисієм Гайдученським.

1726 Маньківка стала власністю польського магната С.-Вл. Потоцького. Близько 1740 року в містечку освячено ще одну церкву - Преображення Господнього. Невдовзі їх парафії було переведено на унію. Станом на 1775 рік на «маньківській парафії було наявних 1105 дворів та хат».

1 лютого 1766: запис Ф. С. Потоцького Маньківський фільварок:

« Також до фундації долучається до названого фільварку Монастирок під Маньківкою у моїх дачних володіннях, належних до Уманської волості, так само з підданими та корчемною орендою, ставами, лісами відповідно до спеціальної мапи, складеної і його милістю паном Ромером, обмежений на тій мапі знаками, і спеціальним інвентарем тих сіл, повністю описаних комісаром з усіма їхніми пожитками. »

Згідно інвентаря 1768 року у Маньківці налічувалося 191 господарство, а 1783 — було вже 284 оселі. Внаслідок другого поділу Польщі Маньківка анексована Російською імперією. На той час тут мешкало близько 2600 осіб - переважно українців та жидів.

1797 Маньківка стає містечком Уманського повіту Київської губернії.

19 століття

1830 в Маньківці проживало 2600 чоловік православних і 14 католиків.

1838 в Маньківці створено військове поселення. Вона стала центром п'ятої сотні Києво-Подільського округу військових поселень. Тут містився штаб другого гусарського полку, взвод кавалерії та волосна управа. Селян перетворили у військових поселенців, вони відбували військові обов'язки, обробляли землю, забезпечували себе і армію продовольством. Тут було зведено 14 казарм і 12 — допоміжних приміщень. Розпочалося перепланування вулиць і створені нові: Офіцерська, Робоча, Миколаївська, Михайлівська, Довга.

1840 у військовому містечку створено школу кантоністів, де навчалися діти поселенців. Учні носили спеціальний одяг, разом із батьками силувані до муштри. Школа готувала унтер-офіцерів для військовою поселення: всі хлопці віком від 7 до 18 років вважалися кантоністами, яких після завершення навчання віддавали на 20 років на службу. 1858 військове поселення ліквідовано і селяни отримали новий залежний статус - державний селянин.

Тільки 27 вересня 1860 року в Маньківці окупаційна російська влада відкрила трирічну школу. Гроші на утримання учителя та школи вносили самі селяни - залежно від кількості в кожного з них землі. Після Земської реформи 1876 засновано двокласне училище.

Для лікування жителів Маньківки і навколишніх сіл 1861 року при волосній управі відкрито приймальну палату з фельдшером і акушеркою.

Згідно з люстраційним актом 10-го перепису населення в липні 1872 року в Маньківці проживало 1437 душ, з них місцевих жителів — 1254, відставних солдатів — 183. Дворів налічувалось 562, в тому числі 142 — відставних солдатів. Отже за сто років після анексії міста Російська імперія зменшила населення Маньківки удвічі.

Після того, як у 1891 році стала до ладу залізнична колія Христинівка — Шпола, а в 1899 році було збудовано Іваньківський цукровий завод, почали зростати посіви цукрових буряків.

Дыхательная Гимнастика Стрельниковой

Суббота, 28 Апреля 2012 г. 18:24 (ссылка)

Это цитата сообщения ратибор1962Оригинальное сообщение

Дыхательная Гимнастика Стрельниковой Предлагаемая методика была разработана педагогом-вокалистом Александрой Николаевной Стрельниковой. Эта гимнастика восстанавливает дыхание, голос певцам и чрезвычайно благотворно воздействует на организм в целом. А именно: - восстанавливает нарушенное носовое дыхание; - улучшает дренажную функцию бронхов; - положительно влияет на обменные процессы, играющие важную роль в кровоснабжении, в том числе и лёгочной ткани; - повышает общую сопротивляемость организма, его тонус, улучшает  нервно- психическое состояние. Упражнения выполняются: количество раз, кратное 8, лучше всего “стрельниковская сотня” – 96 раз, но поскольку эта гимнастика один из видов разминки на уроке, то количество движений регламентируется отведённым на этот вид деятельности временем, примерно мы успеваем сделать 8-16 движений каждого упражнения. Основной комплекс дыхательных упражнений УПРАЖНЕНИЯ   1. "Ладошки" - рис. 1. Исходное положение (и.п.): станьте прямо, согните руки в локтях (локти вниз) и "покажите ладони зрителю" - - "поза экстрасенса". Делайте шумные, короткие, ритмичные вдохи носом и одновременно сжимайте ладони в кулаки (хватательные движения). Подряд сделайте 4 резких, ритмичных вдоха носом (то есть "шмыгните" 4 раза). Затем руки опустите и отдохните 3-4 секунды - пауза; Сделайте еще 4 коротких, шумных вдоха и снова пауза. Помните! Активный вдох носом - абсолютно пассивный, неслышный выдох через рот. Норма: "прошмыгайте" носом 24 раза по 4 вдоха. Упражнение "Ладошки" можно делать стоя, сидя и лежа. В начале урока возможно легкое головокружение. Не пугайтесь: оно пройдет к концу урока. Если головокружение сильное, сядьте и проделайте весь урок сидя, делая паузы после каждых 4 вдохов-движений (отдыхать можно не 3-4 секунды, а от 5 до 10 секунд). 2. "Погончики" - рис. 2. И.п.: станьте прямо, кисти рук сожмите в кулаки и прижмите к животу на уровне пояса. В момент вдоха резко толкайте кулаки вниз к полу, как бы отжимаясь от него (плечи напряжены, руки прямые, тянутся к полу). Затем кисти рук возвращаются в и.п. на уровень пояса. Плечи расслаблены - выдох "ушел". Выше пояса кисти рук не поднимайте. Сделайте подряд уже не 4 вдоха-движения, а 8. Затем отдых 3-4 секунды и снова 8. вдохов-движений.   Норма: 12 раз по 8 вдохов-движений. Упражнение "Погончики" можно делать стоя, сидя и лежа. 3. "Насос" ("Накачивание шины") - рис. 3. И.п.: станьте прямо, ноги чуть уже ширины плеч, руки вдоль туловища (основная стойка - о.с.). Сделайте легкий поклон (руками тянуться к полу, но не касаться его) и одновременно - шумный и короткий вдох носом во второй половине поклона. Вдох должен кончиться вместе с поклоном. Слегка приподняться (но не выпрямляться), и снова поклон и короткий, шумный вдох "с пола". Возьмите в руки свернутую газету или палочку и представьте, что накачиваете шину автомобиля. Поклоны вперед делаются ритмично и легко, низко не кланяйтесь, достаточно поклона в пояс. Спина круглая (а не прямая), голова опущена.   Помните! "Накачивать шину" нужно в темпоритме строевого шага. Норма: 12 раз по 8 вдохов-движений. Упражнение "Насос" можно делать стоя и сидя. Ограничения: при травмах головы и позвоночника; при многолетних радикулитах и остеохондрозах; при повышенном артериальном, внутричерепном и внутриглазном давлении; при камнях в печени, почках и мочевом пузыре не кланяйтесь низко. Поклон делается едва заметно, но обязательно с шумным и коротким вдохом через нос. Выдох делается после каждого вдоха самостоятельно (пассивно) через рот, но не открывайте его широко. Упражнение "Насос" очень результативное, часто останавливает приступы бронхиальной астмы, сердечный и приступ печени. 4. "Кошка" (приседание с поворотом) - рис 4.   И.п.: станьте прямо, ноги чуть уже ширины плеч (ступни ног в упражнении не должны отрываться от пола). Сделайте танцевальное приседание и одновременно поворот туловища вправо - резкий, короткий вдох. Затем такое же приседание с поворотом влево и тоже короткий, шумный вдох носом. Вправо - влево, вдох справа - вдох слева. Выдохи происходят между вдохами сами, непроизвольно. Колени слегка сгибайте и выпрямляйте (приседание легкое, пружинистое, глубоко не приседать). Руками делайте хватательные движения справа и слева на уровне пояса. Спина абсолютно прямая, поворот - только в талии. Норма: 12 раз по 8 вдохов-движений. Упражнение "Кошка" можно делать также сидя на стуле и лежа в постели (в тяжелом состоянии). 5. "Обними плечи" (вдох на сжатии грудной клетки) - рис. 5. И.п.: станьте, руки согнуты в локтях и подняты на уровень плеч. Бросайте руки навстречу друг другу до отказа, как бы обнимая себя за плечи. И одновременно с каждым "объятием" резко "шмыгайте" носом. Руки в момент "объятия" идут параллельно друг другу (а не крест-накрест), ни в коем случае их не менять (при этом все равно, какая рука сверху - правая или левая); широко в стороны не разводить и не напрягать. Освоив это упражнение, можно в момент встречного движения рук слегка откидывать голову назад (вдох с потолка).   Норма: 12 раз по 8 вдохов-движений. Упражнение "Обними плечи" можно делать также сидя и лежа. Ограничения: сердечникам с ишемической болезнью сердца (ИБС), врожденными пороками, перенесенным инфарктом в первую неделю тренировок не делать упражнение "Обними плечи". Начинать его нужно со второй недели вместе с другими упражнениями стрельниковской гимнастики. В тяжелом состоянии нужно делать подряд не по 8 вдохов-движений, а по 4 вдоха-движения или даже по 2, затем отдых 3-5 секунд и снова 2 или 4 вдоха-движения. Женщинам начиная с шестого месяца беременности в упражнении "Обними плечи" голову назад не откидывать, выполнять упражнение только руками, стоя ровно и смотря прямо перед собой. 6. "Большой маятник" ("Насос" + "Обними плечи") - рис. 3 и 6. И.п.: станьте прямо, ноги чуть уже ширины плеч. Наклон вперед, руки тянутся к полу - вдох. И сразу без остановки (слегка прогнувшись в пояснице) наклон назад - руки обнимают плечи. И тоже вдох. Кланяйтесь вперед - откидывайтесь назад, вдох "с пола" - вдох "с потолка". Выдох происходит в промежутке между вдохами сам, не задерживайте и не выталкивайте выдох!   Норма: 12 раз по 8 вдохов-движений. Упражнение "Большой маятник" можно делать также сидя. Ограничения: при остеохондрозе, травмах позвоночника и смещениях межпозвонковых дисков упражнение "Большой маятник" делайте, ограничивая движения: слегка кланяясь вперед и почти не прогибаясь при наклоне назад. Только хорошо освоив первые шесть упражнений комплекса, можно переходить к остальным. Добавляйте каждый день по одному упражнению из второй половины комплекса, пока не освоите все основные упражнения.   7. "Повороты головы" (вправо - влево) - рис. 7. И.п.:- станьте прямо, ноги чуть уже ширины плеч. Поверните голову вправо - сделайте шумный, короткий вдох носом с правой стороны. Затем поверните голову влево - "шмыгните" носом с левой стороны. Вдох справа - вдох слева. Посередине голову не останавливать, шею не напрягать, вдох не тянуть! Помните! Выдох должен совершаться после каждого вдоха самостоятельно, через рот. Норма: 12 раз по 8 вдохов-движений. 8. "Ушки" ("Аи-аи") - рис. 8. И.п.: станьте прямо, ноги чуть уже ширины плеч. Слегка наклоните голову вправо, правое ухо идет к правому плечу - шумный, короткий вдох носом. Затем слегка наклоните голову влево, левое ухо идет к левому плечу - тоже вдох. Чуть-чуть покачайте головой, как будто кому-то мысленно говорите: "Ай-ай-ай! Как не стыдно!" Смотреть нужно прямо перед собой. (Это упражнение напоминает "китайского болванчика").   Помните! Вдохи делаются одновременно с движениями. Выдох должен происходить после каждого вдоха (не открывайте широко рот!). Норма: 12 раз по 8 вдохов-движений.   9. "Маятник головой" ("Маленький маятник") (вниз-вверх) - рис. 9. И.п.: станьте прямо, ноги чуть уже ширины плеч. Опустите голову вниз (посмотрите на пол) - резкий, короткий вдох. Поднимите голову вверх (посмотрите на потолок) - тоже вдох. Вниз-вверх, вдох "с пола" - вдох "с потолка". Выдох должен успевать "уходить" после каждого вдоха. Не задерживайте и не выталкивайте выдохи (они должны уходить либо через рот, но не видно и не слышно, либо в крайнем случае - тоже через нор). Норма: 12 раз по 8 вдохов-движений. Ограничения: при травмах головы, вегетососудистой дистонии, эпилепсии; при повышенном артериальном, внутричерепном и внутриглазном давлении; остеохондрозе шейно-грудного отдела позвоночника не делайте резких движений головой в упражнениях "Повороты головы", "Ушки" и "Маятник головой". Поворачивайте голову чуть-чуть, но обязательно шумно "шмыгайте" носом. Делайте эти упражнения сидя, а "Повороты головы" и "Ушки" можно даже лежа. 10. "Перекаты" - рис. 10. А. И.п.: станьте левая нога впереди, правая сзади. Вся тяжесть тела на левой ноге. Нога прямая, корпус - тоже. Правая нога согнута в колене и отставлена назад на носок, чтобы не потерять равновесие (но на нее не опираться). Выполните легкое танцевальное приседание на левой ноге (нога в колене слегка сгибается), одновременно делая короткий вдох носом (после приседания левая нога мгновенно выпрямляется). Затем сразу же перенесите тяжесть тела на отставленную назад .правую ногу (корпус прямой) и тоже на ней присядьте, одновременно резко "шмыгая" носом (левая нога носке для поддержания равновесия, согнута в колене, но на нее не опираться). Снова перенесите тяжесть тела на стоящую впереди левую ногу. Вперед - назад, приседание - приседание, вдох - вдох.   Помните: 1) приседание и вдох делаются строго одновременно; 2) вся тяжесть тела только на той ноге, на которой слегка приседаем; 3) после каждого приседания нога мгновенно выпрямляется, и только после этого идет перенос тяжести тела (перекат) на другую ногу. Норма: 12 раз по 8 вдохов-движений. Б. И.п.: станьте правая нога впереди, левая - сзади. Повторите упражнение с другой ноги. Упражнение "Перекаты" можно делать только стоя. 11. "Шаги" - рис. 11. А. "Передний шаг" (рок-н-ролл). И.п.: станьте прямо, ноги чуть уже ширины плеч. Поднимите левую ногу, согнутую в колене, вверх, до уровня живота (от колена нога прямая, носок тянуть вниз, как в балете). На правой ноге в этот момент делайте легкое танцевальное приседание и короткий, шумный вдох носом. После приседания обе ноги должны обязательно на одно мгновение принять и.п. Поднимите вверх правую ногу, согнутую в колене, на левой слегка приседайте и шумно "шмыгайте" носом (левое колено вверх - и.п., правое колено вверх - и.п.). Нужно обязательно слегка присесть, тогда другая нога, согнутая в колене, легко поднимется вверх до уровня живота. Корпус прямой.   Можно одновременно с каждым приседанием и поднятием согнутого колена вверх делать легкое встречное движение кистей рук на уровне пояса. Упражнение "Передний шаг" напоминает танец рок-н-ролл. Помните! Выдох должен совершаться после каждого вдоха самостоятельно (пассивно), желательно через рот. Норма: 8 раз по 8 вдохов-движений. Упражнение "Передний шаг" можно делать стоя, сидя и даже лежа. Ограничения: при заболеваниях сердечно-сосудистой системы (ИБС, врожденные пороки, перенесенный инфаркт) не рекомендуется высоко (до уровня живота) поднимать ноги. При травмах ног и тромбофлебите это упражнение выполнять только сидя и даже лежа (на спине), очень осторожно, чуть-чуть поднимая колено вверх при шумном вдохе. Пауза (отдых) - 3-4 секунды после каждых 8 вдохов-движений, можно продлить ее до. 10 секунд. При тромбофлебите обязательно проконсультируйтесь с хирургом! При мочекаменной болезни и при беременности (начиная с 6-го месяца) в упражнении "Передний шаг" высоко колени не поднимать! Б. "Задний шаг". И.п. то же. Отведите левую ногу, согнутую в колене, назад, как бы хлопая себя пяткой по ягодицам. На правой ноге в этот момент слегка присядьте и шумно "шмыгните" носом. Затем обе ноги на одно мгновение верните в и.п. - выдох сделан. После этого отводите назад согнутую в колене правую ногу, а на левой делайте легкое танцевальное приседание. Это упражнение делается только стоя. Помните! Вдохи и движения в нашей гимнастике делаются строго одновременно. Норма: 4 раза по 8 вдохов-движений. Итак, основной комплекс включает в себя следующие упражнения: 1. "Ладошки" - 12 раз по 8 вдохов-движений (или 3 х 32 = 96 - "сотня"). 2. "Погончики" - 12 раз по 8 вдохов-движений (или 3 х 32 = 96). 3. "Насос" - 12 раз по 8 вдохов-движений (96). 4. "Кошка" - 12 раз по 8 вдохов-движений (96). 5. "Обними плечи" - 12 раз по 8 вдохов-движений (96). 6. "Большой маятник" - 12 раз по 8 вдохов-движений (96). 7. "Повороты головы" - 12 раз по 8 вдохов-движений (96). 8. "Ушки" - 12 раз по 8 вдохов-движений (96). 9. "Маятник головой" - 12 раз по 8 вдохов-движений (96). 10. "Перекаты": а) 12 раз по 8 вдохов-движений (или 3 х 32) - с левой ноги; б) 12 раз по 8 вдохов-движений (или 3 х 32) - с правой ноги. 11. "Шаги": а) "Передний шаг" - 32 вдоха-движения; б) "Задний шаг" - 32 вдоха-движения; в) снова "Передний шаг" - 32 вдоха-движения. Итого - 96 ("сотня"). Всего за один урок нужно сделать 1200 (12 "сотен") вдохов-движений. Повторим опять или заучим снова: 1. На один урок должно уходить не более 30 минут (постарайтесь уложиться в это время). 2. Делайте по три "тридцатки" (32 вдоха-движения) каждого упражнения. Отдыхайте от 3 до 10 секунд после каждых 32 вдохов-движений. Если 32 вдоха-движения без остановки делать тяжело, отдыхайте 3-5 секунд после каждых 8 вдохов-движений (тогда нужно сделать 12 "восьмерок" каждого упражнения). 3. При хорошей тренировке (обычно через месяц после начала занятий) можно в каждом упражнении делать уже не по 8 вдохов-движений подряд, а по 16 или по 32 без остановки. Затем пауза 3-5 секунд и снова 16 или 32 вдоха-движения. Итак, в каждом упражнении нужно делать по 96 (3 раза по 32) вдохов-движений. Отдых между "тридцатками" и самими упражнениями - 3-5 секунд (можно отдыхать до 10 секунд). 4. Делайте за один урок весь комплекс (а не несколько "сотен" одного какого-то упражнения). Занимайтесь утром (30 минут) и вечером (30 минут). При плохом самочувствии делайте стрельниковскую дыхательную гимнастику несколько раз в день. И вам станет легче. 5. Гимнастику делайте два раза в день: утром - до еды. и вечером - либо до еды, либо через час-полтора после. Людям, страдающим гастритами, колитами, язвой желудка и двенадцатиперстной кишки, рекомендуется делать стрельниковскую гимнастику только до еды. 6. Если у вас мало времени, сделайте весь комплекс нашей гимнастики не по три "тридцатки" (96 - "сотня"), а по одной (32 вдоха-движения) каждого упражнения, начиная с "Ладошек" и заканчивая "Шагами". На это уйдет 5-6 минут. 7. Считать мысленно только по 8. Если сбиваетесь, отдыхайте 3-5 секунд после каждых 8 вдохов-движений. С каждой "восьмеркой" откладывайте спички (12 спичек). 8. Стрельниковской гимнастикой можно заниматься и детям (с 3-4 лет) и глубоким старикам. Возраст не ограничен. Ее можно делать стоя, сидя, а в тяжелом состоянии - даже лежа! 9. В среднем нужен месяц ежедневных занятий два раза в день, чтобы почувствовать лечебный эффект при любом заболевании. 10. Советую никогда не бросать дыхательную гимнастику. Занимайтесь всю жизнь, хотя бы один раз в день (30 или хотя бы 15 минут), и вам могут не понадобиться лекарства! Эта гимнастика может быть и лечебной, и профилактической.

Корпусні вулики на рамку 145

« на: Березень 20, 2013, 09:32:08 pm »

В зв'язку з підвищенною зацікавленностю до таких вуликів і по проханню одного з наших форумчан поділитися конструкцією дна, викладаю по можливості детальну конструкцію таких вуликів, на якій зупинився я. Почав з "рогатих" корпусів на 12 рамок, потім визнав їх дещо непрактичними. Стандартні вулики Паливоди на 8 рамок, але прикинувши, що лежае на 24 рамки - це еквівалент 6-ти таких коропусів, а при деяких обставинах часом потрібно і більше, я зупинився на 10-тирамкових. То того ж в таких, поставивши збоків утеплені заставні(щоб клуб не контактував з холодними стінками), отримуємо гніздо на 8 рамок, чого цілком достатеьо для зимівлі. Карпатка рідко коли в зиму нарощує більше... Ці всі роздуми звичайно ж дуже суб'єктивні відносно моїх умов і моїх навичок, тож про якийсь критерій не йдеться.
Отже! Корпуса безфальцеві, "рогаті", висотою 155 мм. Подетально

Потім спробува декілька корпусів безфальцевих і безрогих, на кшталт таких, але чверті вибирав тільки в передній і задній стінці, шириною 25 мм. Тут вже як кому виходить.
Доречі рогаті і безрогі корпуси досить нормально між собою узгоджуються...
Дашок спрощений до мінімуму "чотири дошки", точніше планки, в горизонтальній площині повторюють перетин корпусу. Всередину вставлено пінопласт, знизу підшито фольгоізолом, а верх оцинкованою бляхою так, щоб "роги" верхнього корпусу ховалися під дашок.

Найскладнішим елементом виходить дно. Я відмовився від всяких універсальних і багатофункціональних із-за їх складності, тож зробив такий:
Сама обв'язка, крім двох пазів під змінне днище, вийшло досить простою

А днище з сіти являє собою дві рами з планок 10х25(верхню передню робив шириною 45, вона являється відразу і приліткою), між якими вставлена металева сіта 3х3х0.5. За 3 зими ніяких признаків корозії на сіті не помітив.

Первинно було задумано на весняний розвиток замість сіти вставляти глухе днище, проте по ходу задовільнився підставлянням знизу кусок пінопласту, або просто ДВП на всю ширину, але все ж таки краще пінопласт...
Ну і для завершення викладаю деталі рамок для цих вуликів. Я не кочую, тому рамки без розділювачів. 

 ВУЛИК УНІВЕРСАЛЬНИЙ

            Пропонований читачам вулик не є моїм вина­ходом, але свої ко­рективи в його конструкцію вніс і я. Причому постарався врахувати й усунути ті не­доліки, які з'являлися в моїй практиці під час роботи з вуликами-лежаками на 16 ра­мок Дадана, з багатокорпус­ними вуликами на рамку Ру­та, а також так званими "рогатими" вуликами Паливоди. Назву "рогаті" вони отримали через те, що при з'єднанні корпусів вони мають спрямо­вуючі у вигляді штирів ("рогів") по чотирьох кутах.

            Пропонований мною вулик є універсальним 10-рамко-вим фальцевим і призначе­ний він для утримання бджо­линих сімей як на промисло­вих пасіках, так і на пасіках бджолярів-любителів, і особливо він зручний для утри­мання бджіл у павільйоні, оскільки при збереженні його об'єму, він займає малу площу. Наприклад, у павільйон довжиною 9 метрів вуликів-лежаків можна розмістити максимум 18 штук, пропоно­ваних багатокорпусних же — ЗО. Вони виготовлені з об­робленої першосортної сос­нової дошки завтовшки 40 мм розпиляної на пилорамі.

            Перші мої вулики були по­фарбовані олійною фарбою. Але, як відомо, масляна скла­дається з крейди і барвників, а крейда вигорає на сонці, то через дві зими від цього фар­бування не залишилося майже нічого і вулики набули нео­хайного вигляду. Спостеріга­ючи за тим, що в місті фасади багатьох будинків пофарбо­вані, тоді ще невідомою мені фарбою, стоять декілька років і не втрачають первинного кольору, я вирішив про­вести експеримент. Наступну партію вуликів я пофарбував акриловою фарбою і це вия­вилося набагато практичнішим, оскільки ось уже упродовж трьох років вулики фактично не втратили свого первинного вигляду. Для експерименту чотири вулики з цієї партії перед фарбуван­ням я змастив антисептиком проти гниття. Чому я пофар­бував тільки чотири, а не всі вулики? Тому що не знав, як даний антисептик діятиме на бджіл.

            Мій вулик розбірний. Усі елементи взаємозамінні, підганяти їх за місцем не потрібно.

            Повний комплект вулика складається з таких деталей:

1. Знімне дно.

2. Шість корпусів на рамку розміром 150 мм.

3. Бджоло розділювачі (ганеманівська решітка).

4.Бджоловидалювачі (сис­теми Портера або Квебек).

5. Піддашник.

6. Кочова сітка.

7. Годівниця.

8. Дах.

9. Комплект рамок на 150 мм — 60 штук, або    на 300 мм— ЗО штук.

            А тепер по черзі скажу про переваги кожного з елементів даного вулика.

            1. Знімне дно має льоток на всю   ширину,   що  дозволяє вентилювати гніздо бджіл у спекотливу погоду.

            1.1. Переваги:

            а) дозволяє контролювати осипання кліщів після оброб­ки (знімається корпус на дно кладеться чистий аркуш білого паперу і  наступного дня підраховується кількість кліщів, які осипалися);

            б) дозволяє контролювати хід зимівлі (у зимовий сезон за наявності позитивної тем­ператури навколишнього се­редовища (у павільйоні) знімається корпус, і за за­ лишками (крихтами) від розпечатування стільників видно, як переміщується і куди пря­мує клуб, а також можна виз­начити   кількість   і,    найго­ловніше,    якість   (наявність паді, кристалізацію корму);

            в) скорочує час огляду і чи­щення   вулика   у   весняний період (вся операція зводить­ся до того, щоб зняти корпус і встановити  його  на зазда­легідь   підготовлене   чисте дно).

            1.2. Можливим  недоліком може стати відсутність сітки, що дозволяє додатково регу­лювати температуру в гнізді.

            2.Корпус з розміром рамки на 150 мм.

            2.1. Переваги:

            а) простота у виготовленні (чотири   калібровані   дошки скріплюють по кутах і обов'яз­ково проклеюють водос­тійким клеєм у торцях). Якщо дошки виготовлені точно за розміром, то ніякого шаблону (кондуктора) для того, що їх скріплювати не  потрібно. Бічні стінки кожного корпусу мають раковини (виїмки) для зняття і встановлення.

            б)універсальність у використанні рамок за розмірами на 150 і 300 мм (якщо поста­вити десять рамок на 150 мм, то це один корпус, якщо спо­лучити два корпуси, то це де­сять рамок на 300 мм).

            в) перехід  на  утримання бджіл з рамки на 300 мм на рамку в 150 мм, і навпаки;

            г) зусилля, що докладають­ся під час зміни медових кор­пусів, мінімальні порівняно з корпусами на 230 і 300 мм (при заповненні  корпусу на 150 мм повністю медом, його вага становить 18—20 кг, вага повної рамки близько 2 кг). Аналогічні ж корпуси великих розмірів важать у два рази більше, тобто 38—40кг та більше важить сам корпус;

            д) можливість маніпуляції корпусами,   а   не   рамками (технологія роботи з багато­ корпусними вуликами описа­на в багатьох літературних джерелах).

            е) достатня кількість кор­пусів (подвійний резерв), ви­готовлених суворо  за  роз­міром, спрощує процес їхньої заміни, перестановки, транс­портування;

            ж) можливість збільшення підрамкового   простору   до розміру    корпусу під    час зимівлі (сім'я зимує на 10-ти рамках у 300 мм, або на 20-ти у 150 мм) у двох корпусах, за необхідності   між   гніздом   і днищем встановлюється порожній корпус. Взимку вели­кий підрамковий простір пок­ращує повітряний обмін вули­ка, сприятливо впливаючи на хід зимівлі;

            з) наявність круглих, виго­товлених під кутом до гори­ зонту, для попередження затікання дощової води у ву­лики, обладнаних лотковими загороджувачами у кожному корпусі, дозволяє додатково регулювати температуру у гнізді, а також використовува­ти кожен корпус як нуклеус
(робиться малий відводок з молодою  маткою  на  рамку 150  мм,  ізолюється з обох боків   спеціальною   перего­родкою і встановлюється на той же вулик з розворотом на 180 градусів, наступний нук­леус — знову з розворотом на 180 градусів щодо першого нуклеуса, і т.д. скільки потрібно. Круглі льотки при цьому відкриваються);

            і) можливість збільшення вуликів від 6 до 12 корпусів для формування сімей медовиків.

            2.1. Недоліків по цьому кор­пусу я поки що не знайшов.

            3. Про бджолорозподілювач багато говорити не варто. Він,  як відомо,  служить для розділення гніздового кор­пусу і медових. Встанов­люється залежно від сили сім'ї  і є  звичайною ганеманівською решіткою, обрамленою спеціальною оправою для точного з'єднання  кор­пусів.

            4. Бджоловидалювач слу­жить для видалення бджіл з верхніх медових корпусів під час  відкачування  меду. Він встановлюється в розріз між верхнім корпусом з медом, який  необхідно  відкачати,  і корпусами,  які розташовані нижче. Його  дія   полягає  у проходженні бджіл з верхньо­го корпусу в нижній, і не про­ ходженні знизу вгору. Видалювач бджіл Квебек має пере­вагу над видалювачем Гіортера, оскільки в ньому відсутні механічні деталі, що труться.

            5. Піддашник — це зменше­ний   у   розмірах   корпус   з суцільним    дном, у   якому прорізують два отвори для проходження бджіл до годівниці та встановлення її. Він замінює стелинки звичайного вулика.

            6. Кочова  сітка   встанов­люється на верхні корпуси під час перевезення вуликів, а та­кож для додаткової вентиляції в павільйоні. При цьому знімається піддашник.

            7. Годівниця, за не­обхідності, встановлюється в піддашник, при цьому вста­новлені заглушки в Піддашник виймаються. Вона виготовле­на з полістиролу, тому її легко очищувати та стерилізувати.

            8. Дах — плоский, виготов­лений за розміром корпусу і покритий листовим оцинко­ваним залізом. Утеплювачем служить 20—30-міліметровий пінопласт, що дуже зручно під час експлуатації вуликів.

            9. Рамки самороздільні на 150 мм, виготовлені з бруска завтовшки 10 мм.

            Беручи участь у виставках бджолоінвентарю та у зборах бджолярів, демонструючи цей вулик, в більшості ви­падків чую позитивні відгуки про його конструкцію.

            Та жоден з бджолярів стар­шого покоління не збирається переводити свою пасіку на цей тип вулика. Чому? Бо во­ни звикли навесні оглядати лежаки, відсовуючи рамку за рамкою і підмітати сміття та підмор на днищі, пояснюючи це тим, що виймаючи рамку за рамкою, можна одразу визначити, у якому стані пе­ребуває бджолосім'я. Мабуть така поведінка ветеранів вип­равдана. Адже вони все життя працювали з лежаками, у них склалася певна матеріальна база, а перейти на інший ме­тод бджоловедення — це все одно, що розпочати все спо­чатку.

            У початківців все робиться по-іншому, вважаючи, що на пасіці мають бути вулика різних конструкцій, хоч це дійсно недопустимо.

            Вони хочуть спробувати спочатку працювати з лежа­ками, з чого і я починав, виго­товивши 15 штук 16-ти рам­кових. Отож доводиться пе­реконувати початківців, що краще повчиться на чужих помилках і не втрачати часу. Але людина так влаштована, поки сама не спробує, не зрозуміє.

            Кілька слів про виготовлен­ня вулика. Абсолютно ясно, що не маючи якісного устат­кування і певних навиків у сто­лярній справі, не можна виго­товити добротного вулика. Деревина для виготовлення вулика обов'язково має бути першосортною, добре вису­шеною. Скажімо, я для цього використовую сосну. Уданий вулик входить близько шістдесяти елементів. Отже, і вартість гарного вулика має бути відповідною, на мою думку, не менше вартості се­редніх дверей з дерева для житлового будинку.

            Часто бджолярі задають питання про креслення вули­ка та де його взяти. На це я відповім: знаєте розмір стан­дартних рамок і більше нічого не треба, збивай "ящики" за шириною рамки. А їх кількість у корпусі визначай сам. Але для себе я зробив висновок — рамок у корпусі має бути десять.

http://pasichnik-t-b-2010.narod2.ru/inventar_i_oborudovanie/vulik_unversalnii/

Утримую бджіл у вуликах типу Роксолана (8 напіврамок у корпусі). При виводі та підсадці маток використовую стандартну напіврамку, що дає можливість отримати якісні матки та провести майже 100% їх підсадку.

Експериментував з різними нуклеусами та прийшов до такої конструкції, вартість якої мінімальна при максимальній віддачі.

Суть утому, що використовується стандартний корпус та кришка, утеплення, а додається лише дно та перегородка ( фото 1).
Збирається нуклеус так: виготовлене з фанери та верхніх брусків рамок кріпиться до корпуса 4-ма шурупами, встановлюється перегородка і кріпиться до корпуса верхнім бруском рамки, до якого степлером кріпиться утеплення (фото 2).

Заряджається нуклеус маточником, двома рамками розплоду на виході та кормовою.

Після аналізу якості матки, вона підсаджується на заміну старої, а розплод та польова бджола приєднується до відводка, що залишився. Таким чином утворюється сильний відводок.

Переваги такого нуклеуса слідуюючі: вивід матки здійснюється великою кількістю бджіл. Після вилучення однієї матки та об єднання бджіл двох нуклеусів, утворюється повноцінний відводок, яйценоскість матки перевіряється на 3-х піврамках. Вартість нуклеуса заключається у вартості 2-х прямокутників фанери 35х54 та 15х45 см, 6-ти рейок 10х22 мм, 4-х шурубів та 4-х рамкових гвіздків

Фото 1
Складові майбутнього нуклеуса. Корпус вулика, дно, перегородка та верхній брусок рамки.

улики для бджіл - конструкція багатокорпусного вулика Лангстрота-Рута

Література з бджільництва говорить, що у сучасному американському багатокорпусному вулику можна швидко розмножити бджіл та й зимують бджоли в такому вулику добре. В даній статті розповідається про такий вулик та наводиться фото вулика Лангстрота-Рута.

Сучасний багатокорпусний американський вулик, або як його ще називають вулик Лангстрота-Рута складається з чотирьох (або й більше) взаємозамінних корпусів, у кожний з яких вміщується 10 рамок розміром 435x230 мм. Внутрішні розміри корпуса 450x375-380 мм. Висота корпуса 250 мм. Товщина стінок корпуса і дна 35 мм, стінок піддашника - 25 мм. Розміри гніздових рамок зовні 25x435x230 мм. Рамки виготовляють зазвичай з планок товщиною 10 мм і шириною 25 мм. Верхня частина бокових планок у гніздових рамках розширена до 37 мм, що забезпечує їхню стійкість у гнізді, особливо під час перевезення вуликів і дозволяв дотримуватися розміру вуличок в 12 мм. Верхні планки вставляють в пази бокових планок і закріплюють з боків цвяхами. Угорі передньої стінки кожного корпуса є круглий льоток діаметром 25 мм. Він може бути і плоским 150x10 мм.
Нижній льоток, 20 мм заввишки, є тільки в обв'язці дна. Його ширина може сягати ширини передньої стінки. У цей отвір вставляється вкладиш для скорочення льотка.
Конструкція дна передбачає збільшений простір, необхідний для розміщення сітчастого підрамника (кліщовловлювача), який застосовують під час боротьби з вароатозом бджіл.
Прилітна дощечка кріпиться на петлях. Під час транспортування вуликів нижній льоток повністю закривають прилітною дощечкою, яку переставляють з горизонтального положення у вертикальне.
Під час кочівлі у комплекті вулика передбачена вентиляційна рамка, яку під час перевезення бджіл вкладають у піддашник, або закріплюють у даху.
Піддашник виготовляють заввишки не менше 100 мм. Товщина стінок піддашника – 25 мм. Під час холодів у піддашник, поставлений на корпус, кладуть подушку або солом'яний мат, а підгодовуючи бджіл, в нього вставляють годівничку. Для вільного переходу бджіл з гнізда до годівнички з цукровим сиропом у дерев'яній стелі передбачений відповідний отвір. Практикою доведено, що висота піддашника має бути такою, щоб у ній можна було добре утеплити виставлену годівничку. Між іншим, для цього можна використати і магазинну надставку, якщо вона є.
У передній і задній стінках дашка є отвори для вентиляції, які зсередини засітковані металевою сіткою. Зверху дашок покритий покрівельною бляшанкою. Чотирикорпусний вулик, скажімо, має найбільшу площу стільників. Цей вулик успішно використовують на великих промислових пасіках, де бджолярі працюють не з окремими рамками, а з цілими корпусами.
На практиці багатокорпусний вулик може комплектуватися і великою кількістю корпусів. Інтенсивна технологія передбачає постійну зміну корпусів місцями, тому вона під силу фізично загартованим людям.
Практикою доведено, що корпуси з рамками на 230 мм найзручніші в роботі. В період весняного нарощування бджолиних сімей бджоли створюють у таких корпусах компактніші гнізда, в яких матки відкладають яйця майже на всю площу стільника і бджолам легше підтримувати на них певну температуру.
Які ж переваги мають сучасні багатокорпусні вулики Лангстрота-Рута?
♦ Навесні бджолині сім'ї в них швидко розвиваються.
♦ Бджоли швидко відбудовують рамки з вощиною.
♦ У таких вуликах легко змінити об'єм гнізда.
♦ Саме гніздо за формою наближене до природного – з великим запасом кормів зверху і вільним простором знизу. Отже, зимують бджоли в такому гнізді чудово.
Варто також знати, що такі вулики мають і недоліки:
♦ за інтенсивної технологи бджільництва пасічникам доволі важко працювати з корпусами;
♦ у вулику під час зимівлі недостатньо вентиляції;
♦ у гнізді немає вільного простору, тому бджоляр під час огляду сімей змушений виймати частину рамок;
♦ під час підготовки сім'ї до роїння важко здійснювати контроль за будівельною рамкою.
Експлуатуючи багатокорпусні вулики, пасічник має врахувати і технічні складності: підгонку корпусів, особливо без фальців, а також нестійкість під час транспортування.

 Промисловий вулик - Турист

 "РОКСОЛАНА"- новий вулик промислово - медового напрямку для кочівлі, дуже простий в виготовленню, експлуатації і транспортуванні. Конструкція вулика блочна, блоки універсальні, мають деяку подібність до плодоовочевої тари з самофіксуванням, Блоки можуть бути використані як для транспортування і утримання бджіл, так і як ємність для меду. Гніздові рамки вулика Даданівські та надставкові висотою В=145мм. 

ПЕРЕВАГИ І ОСОБЛИВОСТІ:

 

1. Працювати з бджолами і орати високі медозбори можуть навіть ті, хто не має особливих навиків роботи з бджолами, але до 15 травня виготовив необхідну кількість вуликів нової конструкції, тару для меду, придбав пакети бджіл для заселення вуликів і має бажання і можливість кочувати з бджолами
2. Ексгшуатація такої конструкції вуликів доцільна і ефективна в районах України з температурою Тсер!мах,=20 град,Ц і кількістю опадів Кб=4,5мм/град і менше (див. таблицю з книги І.Брика «Увага! Бджоли!» ?стор. 99-100).
3. Два пасічники можуть обслуговувати пасіку розміром від 500 до І 000 сімей бджіл з підключенням на допомогу членів сімї при відгонці меду.
4. Середня продуктивність по меду при дотриманні технології складає 40-50 кг від одного пакета бджіл за час від 20 травня до 1 вересня.

КОНСТРУКЦІЯ і ВИГОТОВЛЕННЯ

Для зменшення витрат на виготовлення всі деталі і елементи вулика виготовляються із Дошки товщиною 22мм, яка може бути нестругана з обох сторін, але товщина дошки 22мм має бути витримана з. допуском на відхилення від товщини на 4- - 0,5мм. Матеріал вулика - смерека (бажано сухостій). Вулик складається з слідуючих елементів:

1. Корпус дна (поз. 1) - 1 шт, з прибитими до нього сітчастим дном і прилітною дошкою (розмір прилітної дошки 255 х 70 х 20мм). Замість завіси у прилітній дошці може бути використана тканина, яка не не гниє (брезент, акріл, тощо,,,),
2. Взаємозамінні корпуси - надставки (поз.2) - 7шт, Отвори - льотки діаметром 22-25мм виготовляються тільки в одному корпусі - надставці з двох протилежних сторін і забезпечуються ці обидва льотки поворотними пластинами - закривками. Цей корпус - надставка з круглими льотками розмішуються в нижній частині гнізда влітку і другим знизу зимою.
3. Термостійка цупка плівка розміром 500 х 500мм (поз.З) -1шт., яка використовується для збору прополюсу та як піддашник і розділювач між сімями при двоповерховій системі.
4. Дашок (поз.4) -1шт. з піддашковою кришкою (поз. 5) - 1шт.
5. Зимові утеплювачі з пінопласту, впаяного в поліетилен, або зашитого в матеріал розмірами 344 х 494 х 20 - 2шт,
6. Надставкових розміром 435 х l45 — 40шт.( див, опис рамок). *Надставкові піврамки висотою І45мм мають слідуючі три особливост:

1. верхня планка рамки має товщину не 22мм, а 10мм (розм.25 х 10 х 470мм
2. розділювач майже на всю висоту бокової планки (див. рис. )
3. вощину В надставкових рамках можна кріпити без дроту, для чого в верхній планці робиться паз шириною Змм.

ТЕХНОЛОГІЯ МЕДОЗБОРУ НА КОЧІВЛІ, ВАРІАНТ 1

Бджоли в вуликах "Роксолана" підвозять до медоносів і складають впритул один попри другий в ЛІНІЮ на землю, ПІДЛОЖИВШИ під них листвочки (тонкі дощини); всі льотками в одну сторону. Вулики складаються в 2 - 3 поверхи один на один І відкриваються льотки для обльоту. Те ж саме можливо робити на відкритих платформах, не вивантажуючи вулики на землю. Якщо бджоли добре облетілися і почався медозбір, нижня сімя розширюється надставкою з сушшю, а верхні вулики з блоку забираються і ставляться на інше місце., створюючи нові блоки вуликів. Таким чином міняється структура сімей бджіл, бо льотна бджола із верхніх сімей, принісши нектар і не знайшовши свого льотка в багатокорпусній батареї вуликів, прямує з ношою до нижнього льотка поміж дві направляючі площини, що обмежують предню стінку вулика.Отже, підсиливши нижню сімю льотними бджолами із верхніх вуликів, перенесених на інше місце, ми створили вулик-медовик. А сімиї бджіл, які ми забрали на інше місце, в цей час будуть тільки нарощувати бджіл для слідуючих комбінацій. Надалі вулик - медовик розширюється при потребі корпусами -.надставками в "розрив" під верхній корпус.

ВАРІАНТ 2 (технологія Роже Делона)

 

Бджоли розставляються на медозбір блоками по 4 вулики. Після обльоту і ггоз початку сильного медозбору З вулики з блоку переставляються на інші місщ-комплектуючи новий блок, а з того вулика, що залишився на місці, формуєшвулик - медовик. І так комбінується на протязі всього літа, весь часперекладаючи вулики та перевозячи бджіл на добріші медозбори.

Щоб не виникали проблеми з роїнням, достатньо ввечері оглянути льотки бджіл і відмітити вугликом, чи наклейками ті вулики, на льотках котрих скупчилися бджоли. Ці вулики необхідно перевірити на слідуючий день. В нормально працюючій сім'ї на льотку скупчень бджіл не буває, бо дно вулиш має протягеву вентиляцію, яка оберігає бджіл від надмірної вентиляції і перегріву (див. рис. вентиляції літом).

Відтак, вночі бджоли навіть при сильному медозборі дуже мало вентилюють.

Цим продовжується довжина життя крил у бджіл і економляться запаси вулика.

 

ПІДГОТОВКА ДО ЗИМІВЛІ І ЗИМІВЛЯ.

В кінці літа, або в перші дні вересня робиться слідуюча реконструкція

вулика:

На чисте дно в запропонованій послідовності ставиться:

 

1. Теплоізолятор з пінопласту, запаяного в поліетилен,розміром 344 х 494 х 20мм. Надставковий корпус з повністю розпечатаними надставковими рамками з
2. медом. ГНІЗДО бджіл з розплодом в Даданівських рамках ( 5шт.) і запасами корму на зиму, обмежене з двох сторін тегаюізолятором (пшоплаж в поліетилені розм.445 х 310 х З 0мм) -2шт.)
3. Відкривається круглий льоток в середньому гніздовому корпусі
4. Ставиться термостійка плівка і теплоізолятор розм.344 х 494 х 30мм
5. Ставиться захист від. опадів, або слідуючий вулик.

В такому стані вулик з бджолами може зимувати і надворі і в зимівнику без всяких додаткових втручань аж до повного його заповнення молодими бджолами весною. Реконструкцію вуликів дпя зимівлі рекомендується робити тільки під сітчатою палаткою, щоб не викликати кражу. Всі залишки меду з решта стільників відкачуються і стільники, оброблені проти молі, складаються в холодну комору, як золотий запас слідуючого року, або при потребі перетоплюються...

 

УМОВИ ВИГОТОВЛЕННЯ ВУЛИКІВ,   ІНФОРМАЦІЯ СТОЛЯРАМ!

 

1. Вся дошка, з якої виготовляється вулик має мати товщину 22мм+- 0,5мм
2. Дошки можуть бути нестругані, але розмір 22мм витримувати обовязково,
3. Всю зборку корпусів і дна, робити на кондукторах, що разів в 5 і швидше і дешевше!
4. Спочатку виготовити в зборі один комплект вулика і тільки після цього переходити на масове виготовлення елементів.
5. Зборку корпусів проводити зразу після порізки заготовок, щоб загатовки не покрутило при зміні вологості повітря
6. Бажано, для корпусів вуликів нарізку заготовок робити з однієї настройки, щоб висота заготовок була одинаковою на ВСІХ: чотирьох сторонах
7. При порізці дошки на заготовки:

1. кути мають бути ідеальними - 90 градусів
2. довжини загатовок по шаблону з допуском до + -0,5мм Це для того,щоб не було "пропелерності" при зборці вузлів.

*На пасіці, особливо восени і під час зимівлі обовязково повинна знаходитися приманка отрута від мишей і щурів !!!

Утримання бджіл у багатокорпусному вулику

Posted on 02.07.2005 by Сергій Ткач

Багатокорпусне утримання бджіл включає відомі й перевірені часом прийоми по вирощуванню й використанню сильних сімей у багатокорпусних вуликах. Це дозволяє вирощувати дуже сильні сім`ї й постійно підтримувати їх у робочому, неройовому стані.

Техніка така: спершу ранньою весною чистять дно вулика від підмору й бруду й видаляють нижній корпус з рамками. Ця робота не забирає багато часу, бо не вимагає розбірки гнізда й огляду сім`ї. Матка з бджолами звичайно знаходяться в більш теплому верхньому корпусі, де є запаси корму. Тут вона у вільні комірки відкладає яйця. Отже й розширяти гніздо не має потреби, бо рамок, які знаходяться в корпусі достатньо для розвитку сім`ї ранньою весною. Запаси корму достатньо перевірити зважуванням корпусу руками.

Десь приблизно перед початком цвітіння садів (за день) зверху першого корпусу ставлять другий і формують зверху сім`ї відводок. Від сім`ї корпус відводка відділений спеціальним фанерним щитом, який містить льоток і може \r легко відокремлюватися від корпуса.

У корпус, де планують розмістити відводок, поміщають 5 рамок суші й 5 рамок з печатним розплодом, додатково струшують бджіл. Вулик утеплюють. Вулик вже має три корпуси. Відводку матку чи зрілий маточник дають вже наступного дня.

Оскільки матка у основній сім`ї одержує повний простір для яйцекладки, кількість розплоду в сім`ї швидко зростає. Бджоли, завантажені роботою з вигодовування й обігрівання великої маси розплоду, відволікаються від підготовки до роїння, тим більше, що при наявності взятку у верхній (середній) корпус дають для відбудування рамки зі штучною вощиною. А відводок виховує матку й починає доглядати за розплодом, теж не переключаючись на роїння.

На початку червня провадиться розширення головної сім`ї й відводка. Для цього готують два порожніх корпуса, один заповняють рамками з вощиною (або сушею й вощиною навпіл), другий – сушею (чи 1 – 2 р. вощини). Верхній корпус сім`ї поміщають на дно, зверху нього кладуть новий корпус з вощиною, а вже на нього – корпус, який був самим нижнім. Відводку дають на гору корпус з сушняком.

Матка основної сім`ї буде продовжувати яйцекладку в нижньому корпусі, засіваючи вивільнювані з-під розплоду стільники; верхній корпус незабаром зовсім звільниться від розплоду; середній корпус буде служити для відбудови стільників. Наявність корпуса з рамками штучної вощини, що роз`єднав розплід, мобілізує сім`ю на посилене відбудування стільників. Все це відволікає бджіл від підготовки до роїння. Обидві сім`ї активно вирощують розплід для головного взятку.

Вже перед головним взятком обидві сім`ї об`єднують. Для цього вулик відносять вбік (можна й не відносити, а розібрати повністю). На його місце кладуть порожнє дно, а зверху – корпус відводка з молодою маткою. Фанерна перегородка вже не потрібна. Потім зверху кладуть корпуси з розплодом, а потім – з печатним розплодом. Якщо взяток досить сильний, сім`ї додають ще корпус – два для розміщення запасів меду.

Для створення зимових запасів корму рамки в одному з корпусів, заповнені найкращим квітковим медом, не відкачують, а зберігають на складі до підготовки сімей до зимівлі. У міру зниження медозбору корпусні надставки поступово видаляють. Восени, коли вже не буде ризику, що бджоли принесуть падевий мед, на гніздової корпус із розплодом ставлять кормову надставку, тобто  корпус із медом, що зберігався на складі. Якщо потрібно – сім`ю додатково підгудовують. Вулик утеплюють й обгортають чорним папером, готують до зимівлі.