изначальную конструкцию кирпичного колодца доделать до системы ''септик'' не составит большого труда , копается рядом яма диаметром  1,5 метра и глубиной метра 2-3, засыпается на 2/3 смесью битого кирпичя , щебня , всяким керамическим боем , потом ложится на верх две покрышки от ам. газ или подобной , в той что сверху вырезается отверстие для трубы диам. 110 мм , наверх ложится покрышка от жигулей или подобная , в ней делается отверстие диам. 50мм. Из колодца в фильтр ложится стандартная труба 110мм с уклоном , и над ней труба 50мм для вентиляции , в колодце соответственно выбиваются под них отверстия , когда трубы будут просунуты в отверстия в покрышках , сверху ложится лист нержавейки и весь фильтр засыпается землей , все сюда мы больше не лазим. И еще ,на конец трубы что торчит в колодце одевается стандартный тройник ,так чтобы отверстия смотрели вверх и вниз.

---

Позже добавлено автором:
простейшая схема

 Септик.jpg (63.28 кБ, 560x360 - просмотрено 4061 раз.)

Питьевой содой можно не только мыть посуду, но и лечить всю семью от разных хворей. О ее

Питьевой содой можно не только мыть посуду, но и лечить всю семью от разных хворей. О ее лечебных свойствах рассказывает преподаватель Красногорского медицинского училища из Подмосковья Татьяна Лосото.
*** Вкус соды, растворенной в молоке, знаком с детства каждому. Это лучшее средство для смягчения кашля. Врачи рекомендуют развести одну чайную ложку соды в кипящем молоке и принимать на ночь.
*** Тем, кто не любит или не переносит молоко, при кашле помогут ингаляции с содовым раствором - столовая ложка на литр кипящей воды.
*** Полоскание раствором питьевой соды снимает боль в горле - две чайные ложки на стакан теплой воды. Полоскать надо пять-шесть раз в день.
*** Справиться с насморком поможет закапывание в нос содового раствора. Процедуру надо повторять два-три раза в день.
*** При конъюнктивитах помогают многократные промывания глаз раствором соды. Только помните, что одной ваткой можно пользоваться только один раз.
*** Сода издавна применяется в медицине как антиаритмическое средство. Внезапный приступ сердцебиения можно прекратить, приняв половинку чайной ложки соды.
*** Помогает сода и при гипертонии: благодаря усиленному выведению жидкости и солей из организма она снижает артериальное давление. Половина чайной ложки, принятая вместе с лекарствами, позволяет уменьшить их дозу.
*** Сода - очень эффективное средство против укачивания в транспорте. Главное - не забыть взять с собой в дорогу порошок.
*** Сода - средство первой помощи при тяжелых травмах, большой кровопотере, отравлениях, протекающих с многократной рвотой и поносом, длительной лихорадке с проливными потами. Чтобы восполнить потерю жидкости, надо приготовить содово-солевой раствор. Рецепт прост: половину чайной ложки соды и чайную ложку соли развести в одном литре теплой кипяченой воды. Давать по 1 столовой ложке каждые пять минут.
*** Не обойтись без соды и больным с панарицием - гнойным воспалением пальца. Лечение начинайте, как только появится пульсирующая боль. Приготовьте крепкий содовый раствор: две столовые ложки соды на пол-литра горячей воды. Опустите туда палец и подержите минут двадцать. Делайте это три раза в день - и воспаление обязательно рассосется.
*** Полоскание рта с содой хорошо снимает зубную боль. Особенно эффективно он при флюсе (воспалении надкостницы). Приготовив горячий содовый раствор, полоскайте им рот 5-6 раз в день.
*** Сода - отличное косметическое средство, смешав ее с мыльной стружкой, протирайте этой смесью лицо два раза в неделю. Она хорошо помогает при юношеских угрях, очищая кожу от омертвевших клеток и открывая поры лица.
*** Сода может заменить отбеливающие зубные пасты. Обмакнув в нее ватку, потрите зубы, пока не удалите желтый налет.
*** Не препятствуя выделению пота, сода нейтрализует его кислую среду. А как известно, именно в ней бурно плодятся бактерии, которые и придают поту неприятный запах. Поэтому полезно протирать подмышечные впадины ваткой, смоченной в растворе соды - запаха не будет весь день.
*** После трудового дня снять усталость и отечность ног помогут ножные ванны с содой: пять столовых ложек на десять литров теплой воды. Пятнадцать минут - и вы сможете танцевать до самого утра!

http://www.trud.ru/article/07-06-2001/25233_soda_i_ot_serdtsa_pomogaet

На особом месте находится натрия гидрокарбонат (пищевая сода). Раньше он применялся очень широко (как и другие щелочи) в качестве антацидного средства при повышенной кислотности желудочного сока, язвенной болезни желудка и 12-типерстной кишки. При приеме внутрь пищевая сода быстро нейтрализует соляную кислоту желудочного сока и оказывает выраженный антацидный эффект. Однако применение соды заключается не только в блестяще отмытой посуде и избавлении от изжоги. Пищевая сода занимает достойное место в домашней аптечке.

Профилактика кариеса. Кислоты, образующиеся во рту в результате жизнедеятельности бактерий, разрушают эмаль зубов. Эти кислоты можно нейтрализовать, несколько раз в день полоща рот раствором пищевой соды. Можно поступить иначе: смочите зубную щетку водой, опустите ее в соду и почистите зубы. Сода, кроме того, оказывает легкое абразивное действие: она отполирует зубы, не повреждая эмали.

От неприятного запаха ног. Добавленная в воду для ножной ванны сода нейтрализует выделяемые бактериями кислоты, которые и придают ногам неприятный запах. Сода поможет также устранить резкий запах пота под мышками.

При укусах насекомых. Не расчесывайте до крови укусы комаров и прочих кровососов. Лучше приготовьте кашеобразную смесь из воды и соды и нанесите на место укуса. Содовая кашица облегчит также зуд, вызванный ветряной оспой или контактом кожи с борщевиком, крапивой.

При опрелостях. Содовые примочки значительно улучшают состояние малышей с опрелостями. Они уменьшают зуд и ускоряют заживление кожи.

При цистите. Болезнетворные бактерии живут в мочевом пузыре в слегка кислой среде. Если ваш мочевой пузырь пал жертвой инфекции, идеальный послеобеденный напиток для вас - шипучий коктейль из пищевой соды с водой.

При солнечных ожогах. Добавьте в теплую ванну немного пищевой соды: она смягчит воду, превратив ее в успокаивающую примочку для раздраженной кожи.

От боли в горле. Размешайте 0,5 чайн. ложки соды в стакане воды и каждые 4 часа полощите горло приготовленным раствором: он нейтрализует кислоты, вызывающие боль. Полоскание таким раствором рта поможет снять и воспаление слизистой ротовой полости.

Тыква для здоровья и красоты

О пользе сочного абрикоса

Березовый сок для здоровья и красоты

О пользе кофе

От неприятного запаха изо рта. В сочетании с перекисью водорода пищевая сода дает мощный окислительный эффект и разрушает бактерии, порождающие неприятный запах во рту. Добавьте 1 стол.ложку соды в стакан раствора перекиси водорода (2-3%) и прополощите рот.

При простуде. Полезно делать ингаляцию. Для этого можно взять небольшой чайник, вскипятить в нем 1 стакан воды с 1 чайн. ложкой соды. Сделать из твердой бумаги трубочку, надеть ее на носик чайника и вдыхать пар в течение 10-15 минут. Данная ингаляция очень помогает для отделения мокроты. 

Для отхаркивания вязкой мокроты 2 раза в день выпивать натощак по 1/2 стакана теплой воды, в которой растворены 0,5 чайн.ложки соды и щепотка соли.

При ринитах, стоматитах, ларингитах, конъюнктивитах применяют 0,5-2% раствор соды.

Для обеззараживания слизистой оболочки рта полезно полоскать рот некрепким раствором (сода - 85 г, соль - 85 г, мочевина - 2,5 г) после еды.

При частых мигренях. Каждый день принимать раствор кипяченой воды с пищевой содой. В 1-й день за 30 минут до обеда выпивать 1 стакан раствора (0,5 чайн.ложки соды + вода), 2-й день - 2 стакана и т.д., доведя до 7 стаканов. После уменьшать дозу в обратном порядке.

Средство от курения: полоскать рот раствором пищевой соды (1 столовая ложка на 200 мл воды).

При сухости кожи, сухих дерматитах, ихтиозе и псориазе полезны лечебные ванны (сода - 35 г, карбонат магнезии - 20 г, перборат магния - 15 г). Температура воды должна быть не выше 38-39 С, сначала нужно садиться просто в теплую ванну, потом постепенно увеличивать температуру. Длительность ванны 15 минут.

http://laserone.com.ua/lipoma/
http://www.center-ex.com/ulap.html
http://www.familyhealth.ua/lipomy-ateromy/hirurgiya
http://hirurg.co.ua/kontakty/
http://www.elen-clinic.com.ua/services/lazernaya-dermatologiya/lazernoe-udalenie-lipomy/

site:3gstar.com.ua Мобильный Wi-Fi роутер Samsung SCH-LC11 Работает со всеми планшетами, ноутбуками и нетбуками! Компания Samsung представила рынку новый портативный роутер для работы в сетях 3G и 4G - Samsung SCH-LC11. Корпус роутера сделан из черного матового софт тач пластика, который очень приятен на ощупь, не царапается и создает ощущения качества и надежности. Wi-Fi модем был разработан по специальному заказу лидирующего американского оператора Verizon. Какие габариты samsung lc11? Несмотря на совсем небольшие размеры (59 мм х 90 мм х 11,4 мм) и вес всего 76.5 гр, мобильный роутер Samsung SCH-LC11 имеет стильный строгий дизайн, высокое качество сборки и компонентов. В каком радиусе можно пользоваться интернетом? Так как роутеру не требуется постоянное питание от сети 220 V, Вы не будете привязаны или ограничены радиусом действия Wi-Fi, который составляет до 10 метров в помещении и до 20 метров на открытом пространстве. Совсем маленькие размеры позволяют носить его собой, пользоваться в дороге или в автомобиле. Каким оператором лучше всего пользоваться? Samsung mifi lc11 поддерживает работу как 3G, так и 4G операторов. 3G сеть работает в технологии CDMA (Интертелеком, PeopleNet) 1x EV-DO Rev.A 800/1900 МГц на скорости до 3.1 мбит/сек. Тарифы Интертелеком - покрытие 87 % территории. Тарифы PeopleNet - покрытие 62 % территории. 4G сеть работает в технологии LTE - 700 МГц, но пока ни один оператор на Украине не может похвастаться скоростью 100 мбит/сек. Сколько пользователей можно подключить одновременно к интернету? Samsung sch lc11 оснащен мощным приемно-передающим модулем Wi-Fi, который позволит одновременно подключить 5 устройств. Благодаря технологии Wi-Fi 802.11 b/g/n теперь неважно, на какой операционной системе работает ваше устройство: Windows, Linux, Android, MacOS. Главное, чтобы была поддержка сетей Wi-Fi: планшет, ноутбук, нетбук, смартфон, Smart TV. А вот по USB кабелю модем может только заряжаться. Сколько часов он работает автономно? Среди устройств подобного типа Samsung SCH-LC11 - один из рекордсменов по времени автономной работы. Он оснащен аккумулятором мощностью 1500 mAh, что вполне достаточно на 4.5 часов работы даже при увеличенной нагрузки. На время работы влияет интенсивность работы, количество подключенных устройств и мощность сигнала сети. Как и сколько стоит его заряжать? С боковой панели SCH-LC11 расположен Micro USB выход предназначенный для зарядки. Зарядить можно при помощи:   USB-кабеля от любого источника питания (ПК, ноутбук, планшет) Автомобильной зарядкой Belkin Сетевой зарядки 220V Дополнительного блока питания IE-LINK 300 (увеличивает время работы в 3 раза)   Заряжать его нужно порядка 5 часов от сети 220 при условии, что им не пользоваться, так как во время зарядки он продолжает раздавать Wi-Fi. Время зарядки от менее мощных источников может увеличиваться еще на несколько часов. О зарядке сигнализирует индикатор: если горит красным - батарея заряжается, зеленым - полностью заряжен. Есть ли разъем для подключения внешней антенны? Разработчики компании Samsung оборудовали Samung SCH-LC11 более чувствительным приемно-передающим модулем сигнала сети 3G, поэтому сочли, что к антенне его подключать нет смысла. Как подключится к Wi-Fi? Для того, чтобы подключится к интернету, нужно снять заднюю крышку роутера. В верхней части корпуса расположена специальная наклейка: SSID: - это название Вашей сети WIFI KEY: - это пароль, который нужно будет ввести на вашем устройстве Обозначение индикаторов На передней панели Samsung sch lc11 расположены индикаторы для удобства работы: Первый индикатор сигнализирует о качестве покрытия Зеленый (отличный сигнал сети) Желтый (средний уровень сети) Красный (нет покрытия или подключения) Если зеленый или желтый индикатор мигает, это означает, что идет передача данных. Третий индикатор отображает сеть WiFi. Если светится зеленым - передатчик активен, но нет подключенных устройств, если синий - есть подключенные девайсы, если мигает - идет работа в сети интернет. Еще один индикатор - кнопка включения/выключения. Он сигнализирует не только о статусе включения, но и о степени заряда аккумулятора. Если зеленый цвет - батарея заряжена довольно хорошо, желтый - заряд меньше половины, красный - пора ставить на зарядку, скоро отключиться. Какая комплектация устройства? В комплекте Samsung SCH-LC11 идет зарядка от сети 220V , USB кабель, гарантийный талон и инструкция. Гарантия Компания 3G Star предоставляет гарантию до 36 месяцев на все оборудование! 24-х месячная гарантия является обязательной для каждого товара и предоставляется бесплатно. Также у вас есть возможность продлить гарантийный срок обслуживания устройства до 48 месяцев. Гарантия вступает в силу с момента приобретения оборудования. Кроме этого, мы уверены в качестве модема, поэтому в течение месяца Вы можете обменять или вернуть роутер. Samsung lc11 купить можно на нашем сайте уже с подключением к любому выбранному тарифному плану. Если вам нужно американское качество, которое характеризует 3G модемы Verizon Wireless, то Samsung SCH-LC11 именно для вас!

Наиболее удобным способом для поддержки малины является шпалера, которая состоит из опорных столбиков, расположенных по краям, на которые натянута проволока в два ряда. Удобной и наиболее распространенной шпалерой является вертикальная. Устанавливают её сразу после посадки малины или в конце первого года жизни насаждений. Проволоку крепят на высоте 1,2 - 1,5 м и подвязывают к ней поодиночке или по 2 - 3 ветки вместе через 10 см. Стебли подвязывают шпагатом. При подвязке необходимо следить за высотой концов стеблей над проволокой, так как они не должны быть выше 20 см, иначе при сильном ветре они переломяться. Сильнорослые стебли подвязывают наклонно.

Малина может давать хорошие урожаи на одном участке 12 и более лет, если регулярно вносить удобрения.  Через 2 – 3 года после организации участка под малину обычно в конце сентября начале октября в почву вносят. 5 – 8 кг. перегноя на 1 кв.м. добавляя 10 – 15 гр. калийных, фосфорных азотных минеральных удобрений. При летних подкормках внесение удобрений приводит к усиленному росту однолетних побегов малины.

До вступления в плодоношение растения подкармливают только азотными удобрениями. Весной перед обработкой вносят аммиачную селитру 15-20г м\кв.

Под плодоносящие насаждения ранней весной вносят нитроаммофоску 30-50г м\кв или 50г суперфосфата, 15г аммиачной селитры и 20-30г калийных удобрений на м\кв. После сбора урожая вносят из расчета на м\кв 50-80г нитроаммофоски или 20-30г аммиачной селитры, 60г суперфосфата и 20-30г калийных. В конце вегетации, начиная с третьего года, вносят органические удобрения 3-4кг м\кв, разбрасывая их под кустами.

Малина образует большое количество побегов замещения и корневой поросли. Если оставлять все выросшие побеги, в скором времени они займут все свободное пространство, будут мешать друг другу и какой либо уход за ними будет немыслим. К тому же очень быстро истощится почва и урожайность будет минимальной. Поэтому количество побегов необходимо нормировать. Максимальный урожай можно получить при ширине ряда около 50см или 12-15 побегов на погонный метр или 6-9 побегов на куст. Для ремонтантной малины количество побегов вдвое меньше. В мае, когда молодые побеги отрастут до 20-25см, проводят первую нормировку, оставляя побегов несколько больше, чем необходимо. Весной следующего года проводят окончательную нормировку, вырезая в первую очередь слабые и поврежденные побеги у самого основания, без оставления пенька.

Так как кончики побегов летних сортов малопродуктивны, весной их советуют укорачивать на 10-15см. В июне молодые побеги советуют прищипнуть на высоте 90-100см, стимулируя отрастание боковых побегов. К осени они успевают закончить рост и подготовиться к зимовке. В целом на такой побег приходится в 2-3 раза больше плодовых почек, чем на неприщипнутых, соответственно и урожай будет выше в 2-3 раза. Точно так же прищипывают ремонтантные сорта, тем самым увеличивая их урожайность. Однако такой прием отодвигает начало плодоношение примерно на 10-14дней. Это нужно учитывать при выращивании поздних ремонтантных сортов, которые могут на севере не успеть отплодоносить до морозов.

Чтобы побеги под тяжестью урожая не полегали и не ломались, их подвязывают к шпалерам. Для устройства шпалер вдоль рядов через каждые 5-8м устанавливают остолбы высотой около 2м, между ними натягивают 2-3 ряда проволоки, к которым и подвязывают побеги, равномерно распределяя их через 7-10см. Можно обойтись и без подвязки: на высоте 130-150см натягивают два ряда проволоки на расстоянии 10см. Стебли пропускают между ними, а чтобы проволоки не расходились, их стягивают скрепками на расстоянии 80-120см. Можно применять и Т-образную шпалеру. Проволоки не ней натягивают на расстоянии около 1м одна от другой. Часть побегов подвязывают на одну сторону, часть на другую. Плодоносящие побеги получаются наклоненными в сторону междурядий, а молодые побеги растут в центре ряда и не мешают развиваться плодоносящим. Это двухсторонняя наклонная подвязка

Шпалеру устанавливают для малины летнего срока созревания, для ремонтантной малины – при необходимости. Длина столбов – 3,0 м, диаметр – 10 см. Столбы устанавливают с интервалами 10-15 м. Проволоку натягивают в два ряда на высоте 1,2 м от уровня почвы. Кусты малины ежегодно обрезают.
Обрезка малины летнего срока созревания включает:
— ранневесеннее удаление повреждённых побегов до живой почки и укорачивание оставленных на плодоношение на 10-15 см;
— в мае проводят нормировку побегов, оставляя не более 15 штук на 1 метр погонный полосы;
— в июне – прищипка верхушки молодых побегов на 5-10 см;
— после сбора урожая – вырезка отплодоносивших стеблей до уровня почвы.
У ремонтантных сортов малины весной до начала вегетации проводят обрезку надземной части растения до уровня почвы.
При высоте стеблестоя 20-30 см проводят ручную нормировку побегов, оставляя 12 штук на 1 метр погонный насаждений. Ежегодно весной вносят азотные удобрения в виде подкормки – 60-90 кг д.в./га. На третий год после посадки осенью вносят фосфорные – 90-120 кг д.в./га и калийные – 120-220 кг д.в./га удобрения. Для ремонтантных сортов малины нормы внесения удобрений увеличивают в 1,5-2,0 раза.
Рекомендуется проводить полив в период формирования ягод: у летней малины – июнь-начало июля; у ремонтантной – конец июля-август. Норма расхода воды – 300-400 м3/га. При сильной засухе полив проводят через каждые 7-10 дней.
Для защиты плодоносящих насаждений малины от вредителей возможно использование одного из перечисленных пестицидов – Актеллик, КЭ (0,6 л/га), Новактион, ВЭ 440 г/л (1,3 л/га), Фуфанон, 570 г/л к.э. (1-2,6 кг/га). Для уничтожения сорняков используют гербициды Агросан, КЭ (1,0-2,0 л/га), Дабизин, 70% с.п. (1,0 л/га)


Зола не используется с азотными удобрениями. Например, с сульфатом аммония, навозом, аммиачной селитрой и мочевиной, она нейтрализует их влияние на растение. После внесения древесной золы должно пройти не меньше месяца, после которого  азотные удобрения уже действуют на растения.
В агротехнике не применяется зола от строительного мусора, окрашенной древесины или угля. Они содержат в себе опасные химикаты и тяжелые металлы. При работе с золой всегда защищайтесь от попадания мелких частиц в органы дыхания и глаза. Зола предохраняет растения от  таких заболеваний растений, как кил и черная ножка. Хорошо отзываются на внесение в почву золы - капуста, патиссоны и огурцы, а также помидоры и кабачки.
Рекомендуется вносить золу по 1-2 столовых ложки в лунку при посадке рассады либо при весенней перекопке  на грядки под эти культуры, исходя из расчета - 1 стакан на метр квадратной почвы. А в грядку с рассадой  помидор  или сладкого перца 3 столовых ложки в каждую лунку, перемешивая с почвой. Либо 3 стакана золы на 1 метр квадратный.
Один раз в три-четыре года следует подкормить золой сливу и вишню. По периметру ствола необходимо сделать углубление глубиной 10-15 см, в траншею засыпать золу, либо залить раствор (2 стакана золы растворяют в ведре воды) и засыпать траншею грунтом. Одно уже взрослое дерево требует примерно 100 грамм золы.
Отзывчива на внесение золы смородина, 3 стакана надо внести в посадочную яму и перемешать с грунтом либо поливать ее зональным раствором.
Чтоб приготовить зольный раствор необходимо 100-150 г золы размешать в ведре воды. Перед внесением взболтать.
Используют такой раствор при высадке рассады капусты, помидор и огурцов.  Вносят либо в бороздки под семена и присыпав почвой, либо по пол литра зольного раствора под каждый кустик рассады.
Также можно использовать золу против вредителей и болезней, опудривая или опрыскивания растения. Такие обработки проводят  по росе, ранним утром или предварительно  сбрызнув растение водой. Зольная вода для обработки по листу – 300 г заранее просеянной золы необходимо залить кипятком и кипятить 25 минут. Отвар процедить и развести в 10 литрах добавив мыла 40-50 гр. Обработку растений проводят вечером или в сухую погоду.
Чтоб отпугнуть слизней и улиток, необходимо рассыпать золу вокруг растения.
В грунт вносят под перекопку весной и осенью  на тяжелых почвах и только весной под перекопку на супесчаных землях по 100-200 г золы на метр квадратный.
Внекорневая подкормка удобрениями хорошо влияет на рост зеленой массы у растений, скорейшему наступлению цветения. С удобрением по листу цветение более пышное и яркое. Растение развивается быстрее, плоды наливаются  стремительней. Повышается устойчивость к стрессам, к неблагоприятным погодным условиям и вредителям, заболеваниям.
В результате растение выглядит более ухоженным и здоровым. Урожай возрастает.
При внекорневой подкормке, удобрения быстрей поступают к вегетативным органам и лучше усваиваются  растением.
Внекорневая подкормка  - это распыление водного раствора удобрений и химикатов от болезней непосредственно на листья и стебли, выполняются пульверизатором.
Главное преимущество внекорневых удобрений и обработок в скорости усвоения питательных веществ. Особенно это важно при реанимации растений с утерянным тургором и с поврежденными корнями.
В такой экстренной ситуации спасением будет внекорневая подкормка, которая сможет быстро обеспечить растение нужным элементом, который необходим погибающему растению.
Внекорневая подкормка  малыми дозами удобрения эффективна в тяжелых погодных условиях, например при холодных дождях или при затянувшейся засухе, растение в этих условиях затормаживает обмен веществ. Только удобрением по листу в таких условиях можно быстро пополнить требующимися для растения микроэлементами.
Большое количество органических удобрений вносится в почву в виде растворенных удобрений. Но они плохо усваиваются растением, потому что из-за неблагоприятных погодных условий часто вымываются и растение недополучает нужного для него питания. Вот в таком случае внекорневая обработка просто спасает растение, но обработки по листу проводят несколько раз. Один раз не исправит ситуацию.
Необходимо следить, чтоб раствор при удобрении по листу был меньшей концентрации, чем в грунт и не причинил вреда растению, вызывая ожоги.
Удобрения наносят на листья с двух сторон и на побеги в пасмурную погоду или вечером, чтобы раствор, как можно дольше находился на растении, а не испарялся.
Количество внекорневых обработок зависит от качества грунта, его питательности. Минимум две подкормки в сезон. В период активного роста и в период бутонизации. Как правило, рекомендуется 3-4 подкормки за месяц. Такая регулярность приносит больше пользы растению, чем подкормка в грунт.
Удобрение для внекорневых обработок, как правило, отличается от удобрения в грунт. Раствор должен быть комнатной температуры. При его растворении надо следить за полным растворением твердых частиц. Попадание раствора должно производится с двух сторон листа, так как нижний слой листа имеет тоньше пленку и удобрение проходит внутрь растения легче.
Внекорневые обработки более трудоемкие, но результат от них в разы заметнее, особенно на цветущих

о внекорневыми подкормками невозможно за одно опрыскивание дать растениям всю необходимую дозу недостающих веществ. Такие подкормки необходимо проводить неоднократно. Периодичность внекорневых обработок 10-13 дней. За этот период, нанесенные на листья и органы куста, питательные вещества усваиваются растением при чём, чем дольше раствор сохранится на листьях, тем быстрее усваиваются элементы питания. В жаркое время суток нанесённый раствор быстро высыхает, и растения не успевают усвоить удобрения. Для усвоения оставшихся на листьях питательных веществ желательно проводить по утрам мелкодисперсное орошение листьев водой, чтобы вещества снова перешли в раствор.

В одном литре просеянной древесной золы содержится 500г.

Для получения зольной вытяжки 2кг золы залить шестью литрами воды и настоять в течение 3-х дней с периодическим помешиванием. Раствору дать отстояться и слить с осадка с процеживанием. Полученный раствор долить водой до 10л.  Для приготовления рабочего раствора для внекорневой подкормки кустов 2 литра зольного раствора разбавить в  8л воды (против вредителей и болезней 3л зольного раствора). К рабочему раствору можно добавить 40-50г растворенного хозяйственного мыла для прилипания. Внесение удобрений через листовую поверхность является эффективным дополнением к основному внесению питания под корень. Но нельзя использовать золу в смеси с азотными удобрениями, так как в смеси идет химическая реакция с  потерей азота.

 Систематическое применение водных вытяжек из золы по листьям усиливает сопротивление практически всех культур  к болезням и неблагоприятным воздействиям  среды. Улучшает вызревание однолетнего прироста. Золу можно использовать также и против вредителей и грибковых болезней серой гнили, оидиума, мильдью и др. опрыскивая растения зольным раствором. В составе золы содержится около 5-7% извести, поэтому зола обладает щелочной реакцией и повышенной химической активностью и  связывает в почве такие элементы как фосфор, железо  и другие химически активные элементы, снижая их доступность растениям в почвенном растворе. По этому не следует смешивать с золой фосфорсодержащие удобрения и  такие органические удобрения как свежий навоз и птичий помет.
Для приготовления жидкого зольного удобрения нужно взять 100г золы на ведро воды. Раствор, непрерывно перемешивая, осторожно вливают в бороздки и сразу заделывают почвой.

На полив зольным раствором под корень очень отзывчива смородина.

Под томаты, огурцы, капусту вносят примерно по пол-литра раствора на растение.

— внекорневая подкормка: опрыскивание этим же раствором или зольным отваром

Зольный отвар для внекорневой обработки — рецепт:
примерно 300г золы просеять и залить кипятком, прокипятить 25 минут. После процеживания полученный отвар развести десятью литрами воды. Можно добавить 50г мыла для лучшего прилипания.

Применяю аналогичный рецепт (1л банка уплотненной золы настаиваю в хол воде 10л не менее 4-5 суток, для экстренной подкормки заливке кипятком и тщательном перемешивании до остывания) сливаю с осадка довожу до 10л и внекорневая подкормка,

Применяю аналогичный рецепт (1л банка уплотненной золы настаиваю в хол воде 10л не менее 4-5 суток, для экстренной подкормки заливке кипятком и тщательном перемешивании до остывания) сливаю с осадка довожу до 10л и внекорневая подкормка,

Экстракт из компоста без системы аэрации

Понадобится:

Ведро объемом 20 л;

Компост — 1/3 ведра;

Вода без хлора;

Палка для перемешивания;

Марля для фильтрации.

Ведро с компостом наполнить водой, не доливая до краев, и оставить настаиваться на 5-7 дней. Несколько раз в день раствор нужно перемешивать. По прошествии времени чай необходимо процедить через марлю, сложенную в несколько слоев.

Как проводить подкормку?

Готовую жидкость используют для корневой и внекорневой подкормки.

Корневую подкормку можно проводить нефильтрованным раствором, выливая водный экстракт вместе с содержимым на почву вокруг растений. Корневой подкормке не страшен дождь.

Для внекорневой подкормки компостный чай разбавляют водой в соотношении 1:10, а затем добавляют растительное масло (1/8 часть ч. ложки на 4 л). Эту смесь наливают в бутылки и распыляют на листья и стебли растений. После дождя обработку необходимо повторить.

Хотя приготовление компостного чая похоже на приготовление навозной жижи — это не одно и то же. Навозный чай более агрессивен, питательные вещества в нем не так хорошо сбалансированы, и его нельзя использовать для внекорневой подкормки. В отличие от навозной, аэрационная водная вытяжка из компоста никогда не сожжет листья растений, поэтому ее применение безопаснее.

Розмноження ожини

Отже, ожина.
В останні роки швидкими темпами входить у наші сади ожина. Написано про неї більш ніж достатньо. Для кожного любителя ожини настільною книгою може стати праця російського гуру В'ячеслава Валентиновича Якимова «Ожина в Росії». У цій книзі зібраний досвід багатьох поколінь людей і опис більшості сортів.
Але ми зупинимося на власному досвіді розмноження і заодно на обрізці. Способів розмноження є декілька, від укорінення верхівок і живцювання до розмноження кореневими живцями. (деяких сортів)
Спосіб укорінення верхівки зовсім легкий і практичний. Грунтується на можливості вкорінення зростаючої верхівки пагона.
Ожина як і літня малина має плодоношення на пагонах другого року. Щоб укоренити максимальну кількість пагонів потрібно спочатку мати кущ з хорошим потенціалом зростання. Вкорінюються верхівки з червня по кінець серпня. Отже почнемо і в процесі підготовки до вкорінення будемо зачіпати обрізку. У кущі з початку вегетації залишаємо 3-4 сильних молодих пагони і при досягненні ними 1-5 — 2м. видаляємо верхівки. Приблизно через 2 тижні з пазушних бруньок починають рости пагони другого порядку які при досягненні ними 0.5 — 1 м. кінцями вставляються в землю на глибину 5-8 см. або в контейнер (горщик)як практикую особисто я.

Приблизно через місяць формується коренева система і саджанець з відрізком лози 15-20 см. пересаджується в грунт (краще навесні) і після поливу мульчується. Якщо на гілках другого порядку теж видалити верхівки то кількість саджанців з одного куща можна збільшити до 50-60.Кращі результати дає укорінення в контейнер, рослина не травмується при пересадці і транспортуванні.
Після відділення саджанців залишається цілком сформований пагін для плодоношення в наступному році
http://batkivsad.com.ua/articles/78/

Мешок с нейтральным торфом ложится плашмя на землю и в него высаживается два саженца малины. Удобрять и поливать по надобности. К осени наростает корневая масса. Лучше мешок перед посадкой заглубить по уровень земли предварительно сделав с низу пару отверстий для дренажа. 
Так мешок можно оставить на зиму. 
Ранней весной верх мешка срезать. Раз на месяц удобрять небольшим количеством комплексного удобрения. Крапивку, которая будет вылазить, можно укоренять до полного истощения корневой

Розмноження малини

Розмноження малини а також деякі секрети підвищення врожайності

Більшість садівників давно і без проблем розмножує малину в домашніх умовах. Але як вчинити, якщо матеріалу для розмноження мало, а хочеться виростити побільше саджанців і зробити це швидко? У цій статті ми спробуємо доступно описати деякі способи інтенсивного розмноження малини.

Отже почнемо.

Для розмноження потрібно спочатку придбати чистосортний безвірусний посадковий матеріал. Це можуть бути саджанці малини або самі корені, що краще для інтенсивного розмноження. Всім відомо давно, що молоді пагони малини з'являються із сплячих бруньокна кореневищі.

Способів розмноження є кілька і все залежить від Вашого уміння і цінності матеріалу.

Отже розмноження корінням: Для зміцнення кореневої системи і посилення імунітету перед посадкою потрібно замочити коріння на 15-30 хв. в 0.5% розчині комплексного добрива з формулою 3.27.18 в перекладі Азот 3%, Фосфор27%, Калій18% + мікро. (особисто я ще додаю Тоpsin 30г. та Антихрущ або Бомбардир 1г. На 10 л. води)

Спосіб перший: розмножується в полі. Для початку потрібна грядка з підготовленою і добре заправленою органікою землею. Не потрібно забувати, що малина тут буде знаходитися до 10 років. Риються канавки глибиною 3-5см. і коріння просто розкладається в канавки уздовж ряду. Проводиться полив і підгортання, щоб уникнути вимерзання при осінній посадці. Вихід з 1кг. 80-100 саджанців. Восени всі саджанці викопуються і пересаджуються на постійне місце в полі. Викопування рослин проводиться так, щоб максимально зберегти кореневу систему в грунті,(видалення голови куща) грунт вирівнюється і вносяться комплексні добрива. Навесні наступного року на місці одного саджанця з'являється 5-8 молодих рослин. Так у Вас з'явився маточник малини, який буде давати повноцінні саджанці протягом 8-10 років. Викопування потрібно здійснювати кожну осінь. При мульчуванні тирсою або соломою обов'язково внесення аміачної селітри з розрахунку 15-20г. на квадратний метр з наступним поливом. Селітру вносять в кінці квітня починаючи з 2 роки використання маточника.

Спосіб другий: нарізаємо кореневі черенки приблизно 10-12см. довжини і восени після обробки стимулятором росту з додаванням фосфорно-калійного добрива і будь-якого анти-грибкового препарату упаковуємо в торф в звичайну теплицю без обігріву на стратифікацію. Шар торфу 5-7см. Полив обов'язковий. Якщо коріння до весни зберігалися в холодильнику при постійній температурі -2 градуса за Цельсієм то це теж сприяє кращому пробудженню сплячих бруньок. Навесні черенки висаджуються на грядку під крапельний полив як у першому способі, краще з мульчуванням або контейнер невеликого розміру з перевалкою в контейнер 1.5-2л. при досягненні саджанцем висоти 20-30 см. Багато садівників висаджують відразу у великий горщик і роблять суттєву помилку. Механізм приблизно наступний. На початку росту саджанця з кореневої бруньки, рослина витрачає максимум сил на відновлення кореневої системи і мало сил на ріст пагона. І поки коренева не заповнює контейнер цей дисбаланс зберігається. Так як пагін росте слабо, то відповідно і корінь не доодержує продукти фотосинтезу і теж відстає в рості. Виходить один одного не догодовують. Тому перевалка рекомендована. Вихід при такому способі розмноження до 200шт. До осені виходять стандартні саджанці.

Спосіб третій: Застосовується при особливої цінності матеріалу. Коріння обробити як у другому способі і не нарізати на живці а цілком засипати торфом і полити. Починаючи з березня, коли почнуть пробуджуватися сплячі бруньки раз на тиждень робити ревізію. Відрізати бруньку яка пробудилася з відрізком кореня з обох сторін. (розмір відрізка залежить від цінності матеріалу, але оптимальна довжина по 5 см. з обох сторін) Всі обрізки коренів у яких не прокинулися бруньки покласти назад в торф. Якщо коріння з теплиці забрати в підвал, то дану процедуру можна повторювати до повного фіналу. Раз на місяць можна замочити кореневища на пів години в стимуляторі росту. При цьому способі можна з одного кг. коренів виростити до 500 саджанців.

Третій спосіб більше підійде для професійного розмноження. При вирощуванні малини у контейнерах виключається контакт з відкритим грунтом і ризик зараження кореневим раком, що останнім часом є проблемою для багатьох виробників посадкового матеріалу в зв'язку із зараженням грунту. Адже спори кореневого раку можуть довгі роки пролежати у грунті очікуючи відповідних умов для розмноження. Для такого способу використовується торф з нейтральною або слабо кислою реакцією 5.8-6.2 або готовий знезаражений субстрат. Для забезпечення 100% успіху потрібно використовувати добрива з пролонгованою дією (Osmokote). Такі добрива тривалий час повільно віддають поживні речовини рослині. У підсумку не відбувається вимивання добрива з контейнера і рослина постійно має доступ до харчування. З мого досвіду і рекомендацій виробника потрібно використовувати 2 види добрива; 6 тижневий Старт і 5-6 місячний Стандарт. Перший віддає своє харчування за півтора місяця, другий працює до кінця вегетації рослини. При використання таких добрив різницю видно вже в середині літа і вона величезна в порівнянні зі звичайними добривами.

Я не буду довго розповідати Вам про премудрості вирощування і сорти. Про це написано десятки статей. Але не багато професіоналів знають як підняти врожайність ділянки приблизно на 30% і при цьому отримати величезну кількість саджанців. Спосіб полягає у видаленні молодих пагонів малини, так званої «кропивки» аж до 20 травня (у нашій зоні Вінницькій та Хмельницькій обл.) і використовується на малині 2-ох річного циклу. Видаляти можна різними способами, простим видаленням за допомогою плоскоріза або сапи або з використанням гербіцидів(Баста) При видаленні „кропивки“ весь потенціал рослини йде на виробництво ягоди а ті пагони, які з'являються після 20 травня менше ушкоджуються хворобами та шкідниками а значить більш здорові і продуктивні. Випробування з цього приводу проводилися в Польщі і надбавка до урожаю склала приблизно 30%.

Але навіщо знищувати «кропивку» якщо легко можна її укорінити. Суть методу описана багатьма вченими і полягає в здатності нижньої частини молодого пагона створювати коріння. Викопуються молоді саджанці по досягненню ними 5-8 см. з підрізуванням в грунті 5-6 см. При такому викопуванні ви побачите білу частину саджанця. Ось на цій частині і буде коріння. Викопування проводиться рано вранці і рослини складаються в поліетиленовий мішок, щоб уникнути втрати вологи.

Далеко не у всіх є теплиця або парник,-де можна провести вкорінення тому розповім більш простий спосіб. (Це як при пікіровці розсади овочів) Використовується грунто-суміш як при вирощуванні розсади. Місце для вкорінення вибирається з північного боку будівлі,-де сонце буде з'являтися тільки вранці і ввечері. У будь-який підходящий ящик насипається грунто-суміш товщиною 8-10 см., пару раз акуратно проливається водою для ущільнення і за допомогою олівця вся наша«кропивка» висаджується в ящик з відстанню 6-8 на 10-15 см. в залежності від величини саджанців. Грунт навколо саджанця злегка обжимається і поливається. Після цього ящик накривається прозорою плівкою, краї плівки необхідно притиснути. З ранку і ввечері потрібно провітрювати рослини і зволожувати в міру необхідності. На плівці завжди повинна бути роса. Через 10-15 днів починають рости молоді листочки на саджанцях малини, що говорить про утворення коренів. Приблизно через 2 тижні вранці і ввечері ящики відкривають на пару годин із збільшенням часу і до кінця 3 тижня пересаджують на грядку з обов'язковим притіненням. Хороші результати дає обприскування фосфорно-калійним добривом (азот потрібно практично виключити або давати мінімум) з розрахунку 3г. на 1л. води. Обприскування проводити ввечері раз на 3 дні.

При такому розмноженні ми вбиваємо відразу двох зайців; підвищується врожайність малини з одночасним оздоровленням малинника і можливості розмноження саджанців у великих кількостях без шкоди для малини. 

http://batkivsad.com.ua/articles/77/

Глен Файн

Лячка от Глен Файна раньше на 3-4 дня. Урожайность у Г.Ф. выше примерно в 2 раза по сравнению с Лячкой. Лячка более болезненая по сравнению с Г.Ф.
Ягода у Лячки крупнее примерно в 1.5 раза и вытянутой формы.
Высота роли не играет. Заплетается любая летняя малина на шпалеру 1.7 - 1.8 м. высоты и ягода получается на уровне 1.5 м

Лячка примерно на неделю раньше.
Ягода у нее крупнее, побеги выше.
ГФ намного ниже и собирать легче, ягода на мой взгляд чуть слаще и он существенно урожайнее

Плодоношение началось в самом начале июля.
Сегодня 6 августа, вот - вот начнут плодоношение ремонтанты, а на Файне ЕЩЕ полно ягод.
Ягода может не супер купная, но плотная, сладкая, высокотоварная и ее много.Пока из всей новомодной серии летней малины типа: Каскад Делайт, Октавия, Глен Магна, Глен Ампл и тд, Глен Файн самый урожайный

На этой плантации шпалера самая простая,две проволоки по верху и все.
Нижней проволоки нет,старые побеги прицеплены на проволоку,молодые растут в центре ряда.
Высота где-то 1,50-1.60.

ак и было заявлено в описании, не портится несколько дней, даже без холодильника.

Ягода-малина

Ягода-малина манить високими врожаями

Успішне вирощування малини в усіх агрокліматичних зонах країни значною мірою залежить від правильного вибору площі, передпосадкової підготовки грунту, запровадження відповідної сівозміни, строків і способів садіння, якості садивного матеріалу, добору сортів та догляду за насадженнями.

Успішне вирощування малини в усіх агрокліматичних зонах країни значною мірою залежить від правильного вибору площі, передпосадкової підготовки грунту, запровадження відповідної сівозміни, строків і способів садіння, якості садивного матеріалу, добору сортів та догляду за насадженнями.

Здавна малину цінують за смакові, харчові й лікувальні властивості. В її плодах містяться цукри (до 10%), органічні кислоти, солі фосфору, заліза, кальцію, магнію, пектин, дубильні речовини, вітаміни С (30–60 мг%), В1, В2, D, Е, Р-активні речовини, ефірні олії, антибіотики та саліцилова кислота, чим зумовлене використання ягід для зниження температури під час застудних захворювань.
Малина — швидкоплідна культура. Вже на другий рік після садіння можна отримати перший урожай дієтичних плодів, а на третій-п’ятий рік — 60–80 ц/гектар.   
Будова та особливості росту й плодоношення. Малина — напівкущова рослина з дворічним циклом розвитку надземної частини. Кущ малини складається з однорічних і дворічних стебел. У середині літа на додаткових коренях і кореневищах утворюються бруньки, з яких до осені виростають білі короткі (3–7 см) пагони. В стані етіольованих проростків вони зимують у грунті, а навесні чи влітку проростають і до осені можуть досягти довжини 2–3 м. У пазухах листків утворюються по дві (рідше одна-три) плодові бруньки. Із основної бруньки навесні наступного року виростає плодова гілочка, на якій утворюються квітки, а згодом — плоди. Після плодоношення пагони другого року життя відмирають.   
У ремонтантних сортів плодові гілочки утворюються на верхній частині пагонів улітку в перший рік їхнього росту, і в кінці літа — на початку осені на них формується врожай.
Квітки малини двостатеві. Малина — самозапилювана культура. Суцвіття — китиця. Період цвітіння тривалий — 25–30 днів. Плоди достигають приблизно через місяць після початку цвітіння, в другій половині червня.
Дозрівання плодів неодночасне, тому їх збирають протягом сезону вісім-дванадцять разів. Найбільш розвинуті та врожайні плодові гілочки, розміщені заввишки 60–120 см від поверхні грунту. Якщо вирощувати різні сорти за строками достигання, збирати малину можна протягом 35–40 днів. Ремонтантні сорти вдруге плодоносять із серпня-вересня до пізньої осені.
Плід малини — збірна кістянка. Залежно від сорту, ягоди бувають різні за формою — від видовжених до конусоподібних і округлих, за забарвленням — від чорних і червоних до кремових.   
Підземна частина складається з багаторічного кореневища (підземного стебла) і додаткових коренів. Корені розміщуються переважно у верхньому шарі грунту (5–20 см). Тому орний шар потрібно збагачувати поживними речовинами.
З бруньок на кореневищі біля основи дворічних стебел виростають пагони заміщення, а з бруньок на додаткових коренях — паростки. Продуктивний вік кореневищ — 7–10 років.
Кращі сорти. В сучасних умовах з недостатнім фінансуванням сільського господарства головним і найбільш доступним кожному господарству резервом збільшення врожайності малини є впровадження високопродуктивних районованих сортів, що без додаткових капіталовкладень підвищить на 20–30% продуктивність культури.
Для впровадження в сільськогосподарське виробництво на 2007 рік до каталогу сортів рослин, придатних для поширення в Україні, введено 13 сортів малини (табл.). На 2006–2007 рр. районовано такі високоврожайні сорти малини: Осіння, Промінь, Космічна, Сяйво, Персея, Саня, Феномен.
Осіння. Заявник — Національний аграрний університет.
Молодих пагонів середня кількість. Плодоносні пагони середньої довжини. Плід пурпуровий, дуже великий, середньотвердий, помірно- глянсуватий. Період основного плодоношення на пагонах поточного року — восени. Час появи пагонів ранній. Час достигання на пагонах минулого року ранній. Тривалість урожайного сезону середня. Час достигання ягід на пагонах поточного року ранній. Урожайний сезон триває довго. 
Урожайність товарна — 8,4 т/га, урожай з куща — 0,3 кг, гарантована прибавка — 1,4 т/га, маса плоду — 5,0 г. Дегустаційна оцінка — 9 балів, стійкість проти ураження хворобами — 9 балів.
Промінь. Заявник — Національний аграрний університет.
Молодих пагонів багато. Плодоносні пагони середньої довжини. Плід помірно-червоний, великий, середньотвердий, помірно-глянсуватий. Період основного плодоношення на пагонах минулого року — влітку. Час достигання ягід пізній. Тривалість урожайного сезону на пагонах минулого року середня.
Урожайність товарна — 7,9 т/га, урожай з куща — 0,2 кг, гарантована прибавка — 2,0 т/га, маса плоду — 3,7 г. Дегустаційна оцінка — 9 балів, стійкість проти ураження хворобами — 9 балів.
Космічна. Заявник — Національний аграрний університет.
Рослина утворює середню кількість молодих пагонів без шипів. Плодоносні пагони середньої довжини. Плід помірно-червоний, великий, довший, ніж ширший, твердий, помірно-глянсуватий. Період основного плодоношення на пагонах поточного року — восени. Час появи пагонів ранній. Тривалість урожайного сезону довга.
Середня врожайність — 82,0 ц/га (осіннє збирання), середня маса ягоди — 3,4 г, максимальна — 8,3 г. Ступінь підмерзання бруньок — 2 бали. Ураженість хворобами: пурпуровою плямистістю й антракнозом — 1 бал. Шкідниками не пошкоджується. Вміст загального цукру — 6,4%, вітаміну С — 55,0 мг%. Дегустаційна оцінка свіжих ягід — 8–9 балів. Транспортабельність — 8 балів. Сорт — ремонтантний.
Сяйво. Заявник — Національний аграрний університет.
Рослина утворює середню кількість молодих пагонів без шипів. Плодоносні пагони короткі. Плід темно-червоний, середнього розміру, однакової довжини й ширини, помірно-твердий, помірно-глянсуватий. Період основного плодоношення на пагонах поточного року — восени. Час появи пагонів дуже ранній. Час достигання — дуже ранній. Тривалість урожайного сезону довга.
Середня врожайність — 78,0 ц/га (осіннє збирання), середня маса ягоди — 2,7 г, максимальна — 6,1 г. Ступінь підмерзання бруньок — 1,8 бала. Ураженість хворобами: пурпуровою плямистістю — 1,5 бала, антракнозом — 1 бал. Шкідниками не пошкоджується. Вміст загального цукру — 7,0%, вітаміну С — 60,0 мг%. Дегустаційна оцінка свіжих ягід — 8–9 балів. Транспортабельність — 7 балів. Сорт — ремонтантний.
Феномен. Заявник — Краснокутський науково-дослідний центр Інституту садівництва УААН.
Рослина утворює малу кількість молодих пагонів. Плід пурпуровий, великий, довший, ніж ширший, помірно-глянсуватий. Період основного плодоношення на пагонах минулого року — влітку. Тривалість урожайного сезону довга.
Середня врожайність — 146,0 ц/га, середня маса ягоди — 7,1 г, максимальна — 10,2 г. Ступінь підмерзання бруньок — 0,5 бала. Ураженість хворобами: пурпуровою плямистістю — 1,5 бала, антракнозом — 0,5 бала. Пошкодження шкідниками: малиновим довгоносиком — 1 бал, попелицею — 1,5 бала. Вміст загального цукру — 7,6%, вітаміну С — 44,7 мг%. Дегустаційна оцінка свіжих ягід — 8–9 балів. Транспортабельність — 7–8 балів.
Персея. Заявник — Інститут садівництва УААН.
Рослина утворює середню кількість молодих пагонів. Плодоносні пагони середньої довжини. Плід темно-червоний, великий, довший, ніж ширший, твердий, помірно-глянсуватий. Період основного плодоношення на пагонах минулого року — влітку. Час достигання ранній. Тривалість урожайного сезону середня.
Середня врожайність — 175,7 ц/га, середня маса ягоди — 4,1 г, максимальна — 4,7 г. Ступінь підмерзання бруньок — 1 бал. Ураженість хворобами: пурпуровою плямистістю і антракнозом — 1 бал. Пошкодження шкідниками: малиновим довгоносиком — 0,5 бала, попелицею — 1 бал. Вміст загального цукру — 6,54 %, вітаміну С — 28,07 мг%. Дегустаційна оцінка свіжих ягід — 8–9 балів. Транспортабельність — 8 балів.
Саня. Заявник — Інститут садівництва УААН.
Рослина утворює середню кількість молодих пагонів. Плодоносні пагони середньої довжини. Плід помірно-червоний, великий, довший, ніж ширший, середньо- твердий, помірно-глянсуватий. Період основного плодоношення на пагонах минулого року — влітку. Час достигання ранній. Тривалість урожайного сезону коротка.
 Середня врожайність — 196,1 ц/га, середня маса ягоди — 3,8 г, максимальна — 4,6 г. Ступінь підмерзання бруньок — 1 бал. Ураженість хворобами: пурпуровою плямистістю — 1 бал, антракнозом — 1,5 бала. Пошкодження шкідниками: малиновим довгоносиком — 0,5 бала, попелицею — 1 бал. Вміст загального цукру — 5,28 %, вітаміну С — 26,15 мг%. Дегустаційна оцінка свіжих ягід — 8–9 балів. Транспортабельність — 8 балів.
Технологія вирощування
Вибір ділянки. Під малину відводять рівнинні ділянки, захищені від вітрів, або пологі схили (2...4°) південної і західної експозиції. Кращими є грунти легкого й середнього механічного складу, багаті на поживні речовини і з достатньою вологозабезпеченістю.
Підгрунтові води не повинні залягати ближче одного метра від поверхні грунту. Непридатними для вирощування малини є болотні, вапнякові, солонцюваті й сухі піщані грунти.
Рекомендується така сівозміна: поле 1 — чорний пар, 2–11 — малина, 12,13 — овочеві або інші просапні культури, 14 — зернові.
Підготовка грунту. Після збирання зернових культур розпочинають підготовку грунту, яку закінчують у паровому полі безпосередньо перед висаджуванням малини. Вона складається з післязбирального обробітку грунту, знищення бур’янів культивацією в паровому полі (в разі потреби — внести гербіцид). Під оранку на глибину гумусового шару на дерново-підзолистих грунтах і на 30–35 см на інших типах грунтів внести 60–80 т/га органічних і по 60–120 кг/га діючої речовини фосфорних і калійних добрив.
Висаджування. Найкраще малину саджати восени, не пізніше ніж за 15–20 днів до замерзання грунту. В разі потреби малину висаджувати навесні, в перші дні польових робіт. Малину саджають за схемою 2,5–3 х 0,3–0,5 м вручну, саджалками або під плуг на таку саму глибину, на якій паростки росли в маточнику (по кореневу шийку). Потім стебла зрізають біля поверхні землі й спалюють, щоб запобігти поширенню небезпечних хвороб.
Для кращого запилення квіток промислові насадження закладають сортовими смугами по 10–20 рядків.
Догляд за насадженнями. Протягом вегетації проводять сім-дев’ять міжрядних розпушувань на глибину 5–8 см, аби убезпечитися від бур’янів, а восени міжряддя розпушують на глибину 12–14 сантиметрів.
У виробництві й на присадибних ділянках застосовують два способи вирощування малини: кущовий і стрічковий (смуговий). За кущового способу, який використовують переважно на присадибних ділянках за вирощування рослин на шпалері, залишають стільки кущів, скільки висаджено саджанців. Кущ формують із одного-трьох добре розвинених стебел. Усі молоді пагони, які виходять за межі куща, видаляють.
За стрічкового способу вирощування малини в перші два-три роки важливим є формування із сильних пагонів суцільних смуг завширшки 30–40 см. Для цього в період вегетації видаляють слабкі пагони, залишаючи сильні на відстані 10–15 см один від одного. На 1 м смуги промислового насадження залишають 10–12 плодоносних і однорічних пагонів. Слабкі пагони вирізають.
Одразу після плодоношення дворічні стебла видаляють. Навесні стебла, на яких будуть плоди, зрізають над добре розвиненою брунькою на висоті 150–160 см.
Насадження перших двох років навесні підживлюють тільки азотними добривами в дозі 60 кг/га діючої речовини. На третій і в подальші роки вносять мінеральні добрива з розрахунку 45–60 кг/га діючої речовини і один раз у два-три роки — 25–30 т/га органічних добрив. Органічні, фосфорні та калійні добрива вносять восени під культивацію або оранку, азотні — навесні під перший обробіток грунту.
Оптимальна вологість грунту забезпечує добрий ріст і плодоношення. Для підтримання вологості грунту на глибині 50 см у межах 70–80% НВ у південних районах проводять чотири-п’ять поливань, у північних — два-три, норма — 250–350 м3/га. Найбільше вологи потребують рослини перед цвітінням, у період росту й достигання ягід.
У комплексі робіт з догляду за рослинами важливе місце належить боротьбі зі шкідниками й хворобами.
Малину вирощують також на шпалері заввишки 2,0–2,5 м. Плодоносні стебла підв’язують до дроту на відстані 8–10 см одне від одного. При цьому на І5–20% підвищують урожай і його якість.
Нині розробили і впроваджують у виробництво технологію вирощування малини з переривчастим циклом плодоношення, яка забезпечує максимальну механізацію виробничих процесів. Суть її в тому, що на одній половині площі вирощують однорічні пагони, на другій — використовують дворічні плодоносні пагони. Врожайність ягід на плодоносній половині досягає 120–140 ц/га. Ця технологія доцільна в разі вирощування ремонтантних сортів малини, в яких урожай формується на пагонах поточного року. Щорічне зрізання стебел, що відплодоносили, полегшує боротьбу з хворобами й шкідниками, зменшує ймовірність пошкодження рослин узимку.
Збирання врожаю. Ягоди малини потрібно збирати вручну через два-три дні протягом 20–30 днів. Плоди, які реалізують одразу, зривають без плодоложа у фазі споживчої стиглості, для транспортування — з плодоложем і трохи недостиглими. Ягоди збирають у невеликі ємності (2–3 кг). Найкращий час збирання — ранкові та надвечірні години. 

Б. Оверченко,
провідний наук. співробітник
Інституту економіки та прогнозування НАН України, канд. с.-г. наук,
заслужений працівник сільського господарства Україн

http://www.propozitsiya.com/?page=146&itemid=2407