Радио онлайн

Котячий король

Давним-давно жили в глушині Шотландії двоє братів. Жили вони в дуже відокремленому місці, за багато миль від найближчого села, і прислужувала їм стара куховарка. Окрім них трьох, в будинку не було ні душі, якщо не рахувати старого кота та мисливських собак. Одного разу восени старший брат, Елсхендер, вирішив залишитися удома, і молодший, Фергас, пішов на полювання один. Він відправився далеко в гори, туди, де полював з братом напередодні, і обіцяв повернутися додому до заходу сонця. Але день кінчився, давно пора було сісти за вечерю, а Фергас все не повертався. Елсхендер затурбувався – ніколи ще не доводилося йому чекати брата так довго. Нарешті Фергас повернувся, задумливий, промоклий. втомлений, і не захотів розповідати, чому він так запізнився. Але після вечері, коли брати сиділи з трубками у каміна, в якому, весело потріскуючи, горів торф, і собаки лежали у їх ніг, а чорний кіт старої кухарки, напівзакриває очки, розташувався на килимку між ними, Фергас немов прокинувся і розповів братові про те, що з ним примикало. - Ти, напевно, дивуєшся, чому я так пізно повернувся? – сказав він. – Ну, слухай! Я сьогодні бачив такі чудеса, що навіть не знаю, як тобі і розповісти про них. Я йшов, як і збирався, по нашій вчорашній дорозі. Але коли настала пора повертатися додому, гори заволокло таким густим туманом, що я збився з шляху. Довго я блукав, сам не знаю де, як раптом побачив вогник. Я скоріше пішов на рябо. Але тільки я наблизився до нього як перестав його бачити і опинився біля якогось товстого старого дуба. Я вліз на дерево, щоб легше було відшукати цей вогник, і раптом бачу піді мною в стовбурі дупло а в дуплі щось подібне до церкви, і там когось ховають. Я чув спів, бачила труна і факели. І знаєш хто ніс факели? Але немає, ти мені все одно не повіриш!.. Елсхендер почав умовляти брата продовжувати. Він навіть підкинув торфу в камін, щоб вогонь запалав яскравіше, і молодший брат повеселів. Собаки мирно дрімали, а чорний кіт підняв голову і, здавалося, слухав так само уважно, як сам Елсхендер. Брати навіть мимоволі поглянули на нього. - Повір мені, – продовжував Фергас, – все, що я скажу, дійсна правда. Труну і факели несли коти, а на кришці труни були намальовані корона і скіпетр! Більше він нічого не встиг додати, бо чорний кіт схопився і крикнув: - О небо! Значить, старий Пітер помер і тепер я – котячий король! Тут кіт стрибнув в камін і пропав назавжди. http://kazkar.at.ua

Казка про півня

Колись давно був в нашому селі старий півень. Любив він водити своїх курей у ліс та в поле. Якось півень грібся в землі під деревом і знайшов гаманець, повний золотих та срібних монет. Схопив півень гаманець і мерщій з ним додому! Ніг під собою від щастя не чує, співа на все горло.  А в селі жив один багатій на ім'я д'Арглан. Побачив радісного півня, підійшов до нього та й каже: — Ану покажи мені свій гаманець! Схопив гаманець та й гайда з ним додому. А півень як кукурікне: Пане д'Арглан, оддай моє добро! Золото віддай, віддай срібло! Та пан д'Арглан не віддав ні золота, ні срібла. Півень кукурікнув іще голосніше. Розгнівався пан д'Арглан та й каже: — Ач, співець знайшовся! Ось зараз спіймаю і замкну на ніч у стайні з моїми віслюками, вони тебе провчать. Довго пам'ятатимеш. лякався півень, чкурнув геть. По дорозі зустрів вовка. — Добридень, куме! — каже. — Добридень, куме! Куди це ти біжиш? — Знаю, куди біжу. Біжи й ти зі мною! Не пошкодуєш — почастую смачненько. — Хто ж від доброго частування відмовляється? Біжімо, куме! Це далеко? — Та ні, я побіжу, а ти лізь осюди в мішок, я тебе понесу. Побіг півень далі. Аж тут назустріч йому лис. — Добридень, куме! — каже півень. — Добридень, куме! Куди це ти біжиш? — Знаю, куди біжу. Біжи й ти зі мною — почастую смачненько. — Люблю я смачно попоїсти! Біжімо! — Та ні — ти лізь до мене в мішок, я тебе понесу. Побіг півень далі. Аж тут назустріч йому летить рій бджіл та шершнів. — Як хочете жала погострити, добре пожалити — лізьте до мене в мішок! — каже півень. Бджолам і шершням того тільки й треба! Біг, біг півень, аж поки натрапив на струмок. — Куди біжиш, півню? — питає струмок. — Знаю куди... Пан д'Арглан забрав моє добро — все моє золото й срібло. Ходімо зі мною — допоможеш мені. Струмок погодився, і півень сунув його в мішок. Добіг півень до дверей пана д'Арглана, постукав та як кукурікне: Пане д'Арглан, оддай моє добро! Золото віддай, віддай срібло! — Ну, начувайся, дурноверхий горлане! — розлючено вигукнув пан д'Арглан. Надвечір наказав він спіймати півня і замкнути в стайні разом з віслюками. «Дадуть вони йому чосу!» — подумав пан д'Арглан зловтішно. Замкнули півня з віслюками. Віслюки хвицають, б'ють копитами в стіни, ревуть. Злякався півень, але не показав цього — бадьорився. Врешті-решт віслюки кинулися на півня. А він як гукне вовкові: — Вилазь із мішка! Гризи їх! Ось тобі й частування! Вовк вискочив з мішка, кинувся на віслюків і позагризав їх. Рано-вранці пан д'Арглан побіг у стайню глянути, чи вбили віслюки півня. Відімкнув двері, а півень — фррр! — вилетів у двір та як кукурікне: Пане д'Арглан, оддай моє добро! Золото віддай, віддай срібло! «Ну й дивовижа! — подумав пан д'Арглан.— Щоб віслюки та не подужали півня...» Зайшов він у стайню, аж бачить — усі віслюки мертві. «Оце так півень! Остогид він мені, та й боюсь я його. Накажу посадити його до гусей. Хай гуси його поскубуть!» Увечері наказав пан д'Арглан посадити півня до гусей. Гуси відразу кинулися на нього, засичали й заґелґотали, затеребили його й заскубли. А півень як гукне: — Куме-лис, вилазь із мішка! Подуши їх усіх! Ось тобі й частування! Лис вискочив з мішка та й ну ловити гусей! Всіх половив, подушив і наївся донесхочу. Пан д'Арглан ледве діждався ранку — так кортіло йому дізнатися, чи живий півень, чи ні. Відімкнув він гусник, а півень вилетів у двір та як загорлає: Пане д'Арглан, оддай моє добро! Золото віддай, віддай срібло! «Ой лишенько! — жахнувся подумки д'Арглан.— Невже цей клятий півень і гусей моїх подушив?» Зайшов у гусник і бачить: лишилося в ньому кілька гусей, та й ті лежать подушені. «Це не півень, а якийсь біс! Та все одно я його подолаю! Мій буде верх!» — Сьогодні ти підеш спати до моїх дочок,— каже пан д'Арглан півневі.— Вони вже тебе не випустять, ураз в'язи скрутять! А півень у відповідь: Пане д'Арглан, оддай моє добро! Золото віддай, віддай срібло! Увечері пан д'Арглан сказав трьом своїм дочкам: — Ось вам півень, донечки! Він спатиме у вас. Скрутіть вночі йому в'язи! Та коли дочки хотіли були скрутити півневі в'язи, він гукнув: — Бджоли, шершні, летіть із мішка! Жальте д'Аргланових дочок, не жалійте! Рано-вранці пан д'Арглан прийшов глянути, чи скручено півневі в'язи. А півень — фррр! — злетів під самісіньку стелю та як загорлає: Пане д'Арглан, оддай моє добро! Золото віддай, віддай срібло! Глянув д'Арглан на дочок — аж у очах йому потемніло: червоні як жар, запухлі, заплакані. «Де ж тепер ради шукати? — подумав геть розгублений д'Арглан.— Як збутися півня?.. Ага, накажу я затопити піч і посадити його туди. Згорить, клятий, на вугілля, напевне згорить!» Затопили піч, розжарили, спіймали півня та й кинули його туди. А півень і каже струмкові: — Витечи з мішка! Струмок витік, по всій печі розлився, полум'я загасив. Прийшов пан д'Арглан глянути на переможеного ворога, а півень — фррр! — вилетів з печі та як кукурікне: Пане д'Арглан, оддай моє добро! Золото віддай, віддай срібло! Вихопив пан д'Арглан гаманець із кишені, закинув його на дах і крикнув: — Забирай своє золото й срібло! Не хочу я тебе бачити і чути про тебе нічого не хочу. Такої ти шкоди мені наробив, таких збитків завдав... Узяв півень гаманець і почимчикував до себе в курник, щасливий та гордий. Кури, побачивши його, привітали радісним кудкудаканням. Тут і казці кінець! http://kazkar.at.ua

Вовк, равлик і оси

Якось вовк йшов по лісу і наступив на равлика. В ті часи тваринні ще уміли говорити як люди. Ось равлик йому і сказав: - Який ти злий, вовк! Навіщо топчеш ногами слабких? І чим гордишся? Захочу, так побіжу швидше тебе. Давай поб'ємося об заставу, що ти і твої приятелі вовки захекаєтеся, наздоганяючи мене. - Це тебе-то не наздогнати, убогий? - Так, мене, вовк. Приходь сюди разом зі своїми побратимами завтра зі сходом сонця, і подивимося, хто з нас перший добіжить до берега Гаронны. - Добре, прийдемо, убогий. Вовк продовжував шлях. Не пройшов він і двадцяти кроків, як наступив на осине гніздо. - Який ти злий, вовк, навіщо топчеш ногами слабких? Ми, оси, малі, але тебе не боїмося. Хочеш, поб'ємося об заставу, що ми втопимо і тебе і твоїх приятелів вовків? - Це ви-то, дрібнота отака? - Так, ми, вовк. Приходь сюди разом зі своїми побратимами завтра, коли зійде сонце, і подивимося, чи багато нам знадобиться часу, щоб втопити вас в Гаронне. - Добре, дрібнота, прийдемо. Вовк негайно ж пішов попередити своїх. А равлик сказав осам: - Подружки, оповістите увесь ваш осиний народ. Мої равлики теж усі неодмінно зберуться на заклик. Сховайтеся в гілках верб, що ростуть на березі Гаронны. Ми пригонимо вам вовків, а ви в зручну хвилину нападіть на них і жальте, поки вони не кинуться у воду. - Добре, равлик, буде зроблено. І оси відлетіли, щоб виконати те, що обіцяли. А равлик розмістив своїх друзів на усьому шляху до берега Гаронны, через кожні п'ять кроків по равликові. На інший ранок, зі сходом сонця, вовки і равлик були вже на тому місці, звідки вирішено було почати біг. - Ти тут, равлик? - Тут, вовки. Почнемо. Вовки помчали галопом. На бігу вони кричали: - Де ти, равлик? - Тут, вовки,- відповідали равлики, розставлені по дорозі через кожні п'ять кроків. Коли вовки добігли до берега Гаронны, оси хмарою вилетіли з листя верб і, напавши на звірів, почали дуже жалити їх, голосно дзижчавши: - Сильніше! Сильніше! Бідні вовки кинулися в річку і не сміли висунути з води нічого, окрім кінчика морди. - В ніс, в ніс! - дзижчали оси, налітаючи на вовчі носи і старанно працюючи жалами. Вовки усі потонули, а равлики і оси, дуже задоволені, вернулися в ліс. http://kazkar.at.ua

Обведи

Раскрась

8 секретов идеального приготовления макарон!

1. Кастрюля должна быть большой. Даже для небольшой порции макарон кастрюлю надо брать емкую, высокую, желательно с толстыми стенками.
2. Воды должно быть много. На каждые 100 гр. макарон нужно брать не менее 1 литра воды, но лучше – больше. В процессе варки макароны впитывают в себя значительную часть воды и увеличиваются в объеме, в тоже время из макарон выделяется крахмал и если  воды в кастрюле мало – они слипнутся (вспомните из чего мы делаем клейстер).
3. Сначала соль, затем макароны. Солим кипящую воду до засыпки макарон и ни в коем случае – в процессе варки. Соли брать примерно 10-12 гр. на каждый литр воды.
4. Макароны сыпать в кипящую воду, помешивая. Дождитесь, когда вода вновь бурно закипит после соли и начинайте сыпать макароны, одновременно помешивая их ложкой. После засыпки макарон вода, естественно, перестанет кипеть, сразу накройте крышкой кастрюлю и подождите несколько секунд, пока вода вновь не закипит. Теперь можно снять крышку, уменьшить огонь и еще раз их перемешать.

5. Варить макароны нужно «al dente». Любой итальянец Вам скажет, что макароны нужно варить «al dente», т.е. «на зубок». Что же это означает? Во время варкимакароны нужно периодически помешивать и пробовать на вкус. Идеально сваренные макароны должны быть почти готовыми, но твердыми на вкус,  в центре у них может быть тонкий белый, как мел, слой. Вот тут то и надо выключить огонь, накрыть крышкой и дать им постоять до готовности, примерно 1-2 мин. (Как раз успеете приготовить дуршлаг).
6. Сливать, но не промывать. Перед тем, как откинуть их на дуршлаг, отлейте в стакан 100г. бульона, Откиньте макароны на дуршлаг,  встряхните их и дайте стечь воде. Не рекомендуется промывать макароны (если только вы не готовили их для холодных салатов). Высыпьте макароны обратно в кастрюлю или в подогретое блюдо. Если соус к ним не подается, полейте их 2-3 ложками растительного масла или бульона, который Вы отлили в стакан и перемешайте. Ведь макароны еще горячие и продолжают «вариться», а значит, впитывать воду, но если ее нет, они могут высохнуть и склеиться между собой!
7. Не покидайте кухню, пока не сварите макароны. Даже «Фаст-Фуд» готовится дольше, чем макароны. По «теории вероятности» за 5-7 минут не может произойти ничего, что могло бы заставить Вас выйти из кухни. Но если это произойдет, тогда вступает в силу «закон подлости» и Вы обязательно переварите макароны!

Подавайте на стол макароны горячими! Следовательно, любое мясо, котлеты, салаты и соусы должны быть готовы еще до того, как Вы начали варить макароны. Единственное, что Вы можете сделать во время варки макарон – расставить тарелки на столе (если он на кухне!). Как только Вы слили воду, все домашние уже сидят за столом и ждут, не дождутся, Ваш ШЕДЕВР!

http://mak-var.com.ua/kak-varit-makarony.htm

КАК ВАРИТЬ МАКАРОНЫ

Один из самых лучших причин приготовления макарон заключается в том, что за 15 минут вы получаете готовый ужин. Если вы хотите получить наслаждение от приготовления и поглощения макарон, мой вам совет - покупайте макароны самого высокого качества. Да, они дороже, но мы не говорим о гигантских затратах. Макароны плохого качества получаются липкие и разваливающиеся. Поэтому, когда покупаете макароны, убедитесь, что на упаковке написано pasta di semola di grano duro - макароны из твердой пшеницы. 1. Всегда используйте большую кастрюлю, с как минимум 2.25 л воды на каждые 225 гр макарон, в которую добавлено 1 ст л соли. Я рекомендую это количество сухих макарон (спагетти или макарон любой другой формы) на две порции, как основное блюдо (с соусом) и 4 порции (по 110-175 гр) как закуска. Перед тем, как вы опускаете макароны, убедитесь, что вода закипела. Добавьте макароны как можно быстрее, перемешайте только один раз, чтобы разделить макароны. Если вы готовите длинные макароны, например, спагетти, аккуратно надавите на них; в воде они становятся мягкими и улягутся в кастрюлю. Уложите их по периметру кастрюли. 2. Не нужно накрывать кастрюлю крышкой: вода снова быстро закипит, и если вы накроете кастрюлю крышкой, все вытечет на плиту. Поставьте таймер - качественные макароны варятся 10-12 минут, но время приготовления зависит от формы и качества макарон. Поэтому единственный верный способ проверить, готовы ли макароны - попробовать их. Сделайте это через 8 минут, затем 9, 10 и тд. Это нужно делать, только если вы готовите макароны этой фирмы первый раз. После этого вы всегда будете знать сколько это занимает. Иногда нужно варить макароны на минуту меньше, но подержать на огне на минуту больше уже вместе с соусом. 3. Подготовьте дуршлаг и когда вы начнете сливать макароны, ополосните сначала дуршлаг кипятком - это нагреет его и подготовит к горячим макаронам. Не сливайте слишком хорошо - несколько капель жидкости должно остаться, чтобы макароны не пересохли. Поставьте дуршлаг с макаронами на кастрюлю, чтобы в нее стекала вся жидкость. 4. Всегда подавайте макароны на подогретых тарелках, чтобы они были как можно более горячими, когда вы подаете их на стол. Спагетти лучше всего подавать специальными щипцами и всегда поднимать их высоко, чтобы отделить одну порцию от другой. Если макароны будут еще готовиться (например в запеканке с сырным соусом), отваривайте вполовину меньше обычного времени. Если вы не проследили и макароны переварились, а вы не собираетесь их есть все сразу, нужно охладить их и смазать растительным маслом, чтобы не слиплись. Для этого в большую кастрюлю наберите холодной воды (можно из-под крана, если вода у вас питьевая), хорошо посолите ее мелкой солью, размешайте соль и вывалите туда из дуршлага все макароны. Этим, во-первых, вы смываете размокшую и осклизшую поверхность макарон, во-вторых, остужаете и укрепляете их. Солить воду нужно потому, что макароны, попав в несоленую воду, сразу начинают отдавать соль и становятся невкусными. Продержите макароны несколько минут в холодной воде, осторожно помешайте. Проверьте пальцем - если вода в кастрюле нагрелась сильно, значит и макароны такой же температуры, еще не охладились. Может быть, у вас макарон много, а объем воды, в которой они остужались - небольшой. Тогда откиньте макароны на дуршлаг и еще раз повторите всю процедуру. Если для охлаждения вы используете ту же кастрюлю, в которой варили, то не забудьте вначале остудить ее - налейте и вылейте холодную воду несколько раз. В конце сцедите хорошенько воду и немножко полейте макароны рафинированным (непахучим) растительным маслом. Сливочное в холодных макаронах не растает, от него они только слипнутся. Перед употреблением холодные макароны - разогреть:), лучше в микроволновке. http://kuking.net/10_55.htm

Біжить заєць

Біжить заєць по стежині,

Несе діток в кожушині.

А як хто з них здійме крик,

Він того за хвостик – смик!

А як хто заплаче,

Хай під кущик скаче!

  

Діти утворюють коло . В центрі – заєць. Усі промовляють вірш, а заєць рухається по колу поскоком (тексту не говорить )і зі словом «смик!» доторкається до кого-небудь з дітей. Стрибаючи далі, зі словом« скаче!» доторкаючись до іншої дитини і зупиняється. Усі рахують «раз, два, три!» Гравці, до яких доторкнувся заєць , розбігаються, а той доганяє їх. Гра повторюється з новим зайцем. Якого вибирають лічилкою.

Пастушок

Хто це вийшов на лужок,

На зелений бережок?

Хто це грає на дуді ?

Ту-ру,  ту-ру, Ду-ду-ду?

Це Василько –пастушок

Вигнав кіз на моріжок.

Як заграє на дуду:

Ту-ру,  ту-ру, Ду-ду-ду!

 Діти стоять по колу. В центрі – пастушок. Усі діти, промовляючи вірш, на 1-й рядок роблять 4 кроки вперед до центра, на 2-й- 4 кроки назад, на 3-й- знову 4 кроки вперед, на 4-й- відходять назад, імітують гру на дудочці.

Другий куплет говорить пастушок. Діти стоять на місці. Він називає ім’я дитини (Іванко, Микола), звертаючись до неї і виставляючи то одну, то другу ногу на п’ятку (пританцьовує). Останній рядок вимовляє той, кого назвали, імітуючи гру на дудочці

Гра повторюється з новим пастушком.

  

Вовк-вовчок

Вовчок- вовчок,

Шерстяний бочок, Лісом біг навпростець

І попав в яловець.

Зачепився хвіст за щось -

Ночувати довелось

Діти стоять по колу і промовляють лічилку – вибирають Вовка. Потім усі діти говорять вірш, а Вовк бігає за колом (біг широкий, відповідно розміру вірша). На останні слова Вовк за кимось присідає. Той стає Вовком, і гра повторюється.

Летіли зозулі

Летіли зозулята,

Минули аж три хати.

Так поспішали,

Так метушились,

Голівками крутили,

Та крилами махали –

А куди летіли,

Так і не сказали!

 Усі діти промовляють вірш, а двоє – троє (зозулі) скачуть підскоками врозтіч по майданчику. З кінцем вірша вони зупиняються. Ведучий пропонує дітям запитати у Зозуль, куди вони так поспішають. Зозулі самі повинні придумати, як відповісти повним розгорнутим реченням. Наприклад : «Ми летимо в інший ліс», «Ми шукаємо своїх пташенят», «Ми відлітаємо у теплі краї», та ін.. Діалог можна продовжити. Діти запитують далі: «А коли ви повернетеся ?», «Чому так далеко відлітаєте?» і т.д. Таким чином створюються умови для імпровізованого діалогу.

Cокіл

Повз хмарину

Сокіл линув

В осоку

Згубив пір’їну.

Ту пір’їну  

Соколину

Аж до ранку

 Не знайти нам.

Вранці сонечко

Зійде-

(Рома) пір’ячко

Знайде.

          Діти сидять у колі на стільчиках. Вибирають Сокола. З початком вірша, який промовляють усі діти, Сокіл пробігає за колом і впускає перо за спиною одного з дітей. З початком 9-го рядка Сокіл сідає на вільний стільчик у коло з дітьми. Промовляючи 9-12 рядки, діти називають ім’я тієї дитини, за спиною якої перо Сокола. Та піднімає перо і стає Соколом, гра повторюється

Временное пленочное укрытие. Быстро и удобно.

Александр Мчелидзе рассказывает как соорудить разборный парник и 

значительно удлинить срок службы пленки

http://rutube.ru/tracks/3343453.html