Утримання бджіл у багатокорпусному вулику

Posted on 02.07.2005 by Сергій Ткач

Багатокорпусне утримання бджіл включає відомі й перевірені часом прийоми по вирощуванню й використанню сильних сімей у багатокорпусних вуликах. Це дозволяє вирощувати дуже сильні сім`ї й постійно підтримувати їх у робочому, неройовому стані.

Техніка така: спершу ранньою весною чистять дно вулика від підмору й бруду й видаляють нижній корпус з рамками. Ця робота не забирає багато часу, бо не вимагає розбірки гнізда й огляду сім`ї. Матка з бджолами звичайно знаходяться в більш теплому верхньому корпусі, де є запаси корму. Тут вона у вільні комірки відкладає яйця. Отже й розширяти гніздо не має потреби, бо рамок, які знаходяться в корпусі достатньо для розвитку сім`ї ранньою весною. Запаси корму достатньо перевірити зважуванням корпусу руками.

Десь приблизно перед початком цвітіння садів (за день) зверху першого корпусу ставлять другий і формують зверху сім`ї відводок. Від сім`ї корпус відводка відділений спеціальним фанерним щитом, який містить льоток і може \r легко відокремлюватися від корпуса.

У корпус, де планують розмістити відводок, поміщають 5 рамок суші й 5 рамок з печатним розплодом, додатково струшують бджіл. Вулик утеплюють. Вулик вже має три корпуси. Відводку матку чи зрілий маточник дають вже наступного дня.

Оскільки матка у основній сім`ї одержує повний простір для яйцекладки, кількість розплоду в сім`ї швидко зростає. Бджоли, завантажені роботою з вигодовування й обігрівання великої маси розплоду, відволікаються від підготовки до роїння, тим більше, що при наявності взятку у верхній (середній) корпус дають для відбудування рамки зі штучною вощиною. А відводок виховує матку й починає доглядати за розплодом, теж не переключаючись на роїння.

На початку червня провадиться розширення головної сім`ї й відводка. Для цього готують два порожніх корпуса, один заповняють рамками з вощиною (або сушею й вощиною навпіл), другий – сушею (чи 1 – 2 р. вощини). Верхній корпус сім`ї поміщають на дно, зверху нього кладуть новий корпус з вощиною, а вже на нього – корпус, який був самим нижнім. Відводку дають на гору корпус з сушняком.

Матка основної сім`ї буде продовжувати яйцекладку в нижньому корпусі, засіваючи вивільнювані з-під розплоду стільники; верхній корпус незабаром зовсім звільниться від розплоду; середній корпус буде служити для відбудови стільників. Наявність корпуса з рамками штучної вощини, що роз`єднав розплід, мобілізує сім`ю на посилене відбудування стільників. Все це відволікає бджіл від підготовки до роїння. Обидві сім`ї активно вирощують розплід для головного взятку.

Вже перед головним взятком обидві сім`ї об`єднують. Для цього вулик відносять вбік (можна й не відносити, а розібрати повністю). На його місце кладуть порожнє дно, а зверху – корпус відводка з молодою маткою. Фанерна перегородка вже не потрібна. Потім зверху кладуть корпуси з розплодом, а потім – з печатним розплодом. Якщо взяток досить сильний, сім`ї додають ще корпус – два для розміщення запасів меду.

Для створення зимових запасів корму рамки в одному з корпусів, заповнені найкращим квітковим медом, не відкачують, а зберігають на складі до підготовки сімей до зимівлі. У міру зниження медозбору корпусні надставки поступово видаляють. Восени, коли вже не буде ризику, що бджоли принесуть падевий мед, на гніздової корпус із розплодом ставлять кормову надставку, тобто  корпус із медом, що зберігався на складі. Якщо потрібно – сім`ю додатково підгудовують. Вулик утеплюють й обгортають чорним папером, готують до зимівлі.