Цветные деликатесы.
Наиболее ценна и богата витаминами свежая, прямо с куста смородина. Если вы любите кушать свежие ягоды, то выбирайте сорта с вкусными плодами. Из сортов с белой ягодой моей семье очень нравятся по вкусу: Сахарная, Умка, Уральская белая, Баяна, Примус, Снежана. Эти сорта имеют сладкие и довольно крупные ягоды. Хотя вновь повторю, что размер ягод очень сильно зависит от питания и обрезки растения.
Среди сортов с розовой ягодой высокой сладостью и отличным вкусом выделяются: Роза, Роза Чаир, Уральская красавица,Розита, Любава. Мимо кустов этих сортов невозможно пройти, чтобы не сорвать и не скушать их крупные ягоды. А, начав кушать, уже трудно остановиться – настолько они вкусны и приятны. Ягоды этих сортов первыми покидают прилавок, так как покупатель не в состоянии устоять перед красивейшим видом крупных ягод. А, попробовав их сладкий вкус, никто даже не торгуется.
Существующий в настоящее время ассортимент сортов с темной ягодой не велик. Но, на мой взгляд, ценность их для домашнего сада выше, чем многих сортов с красной ягодой. Среди сортов с темно-вишневой ягодой высокими вкусовыми качествами отличаются: Виксне, Улюблена, Львовянка, Святкова. Первые три сорта, как и сорта с белой и розовой ягодой, слаще, так как у них высокий сахаро-кислотный индекс и низкое содержание органических кислот - меньше 2%. За счет этого они слаще и вкуснее почти всех сортов с ярко красной ягодой.
Из большого списка сортов с красной ягодой, имеющегося в моей коллекции, по высоким вкусовым качествам отмечу следующие сорта: Каскад, Ласуня, Душечка, Львовская сладкая, Святомихайловская, Ася, Дарница, Троицкая, Выборова, Самбурская. Все они достойны расти в любительских садах и радовать крупными и вкусными ягодами. Сортами Ласуня, Троицкая, Дарница интересуются даже иностранные питомники.
пятница, февраля 14, 2014
Таблица 1 - Характеристика сортов смородины чёрной (1990...2010 гг.) (* - сорта селекции ВНИИСПК)
Сорт
Число лет изучения
Сумма сахаров, %
Титруемая кислотность, %
СКИ
Багира
3
10,76
2,52
4,3
Бен Ламонд
3
7,80
3,30
2,4
Блакестон*
6
8,40
2,46
3,4
Велой
-
8,71
2,73
3,2
Вернисаж
3
10,37
3,18
3,3
Вира
2
9,93
3,02
3,3
Владимирская
4
10,26
3,09
3,3
Володинка
3
8,56
2,71
3,2
Галинка
3
7,96
3,33
2,4
Гамма*
10
8,67
2,69
3,2
Гетьманская
4
9,01
2,90
3,1
Грация *
7
8,05
2,62
3,1
Дачница*
3
9,31
2,12
4,4
Десертная Огольцовой*
7
11,60
2,44
4,8
Добрыня
4
7,91
2,22
3,6
Ершистая*
8
8,56
3,41
2,5
Жемчужина
5
9,39
2,30
4,1
Загляденье*
8
8,61
2,98
2,9
Зарянка
3
9,10
2,75
33
Зеленая дымка
3
10,12
2,69
3,8
Зоря галицкая
3
9,62
3,31
2,9
Зуша*
5
8,66
3,05
2,8
Изюмная
6
9,93
2,80
3,5
Искушение
7
9,47
3,02
3,1
Казацкая
2
9,53
2,45
3,9
Катюша
6
8,06
3,02
2,7
Кипиана*
8
7,07
2,46
2,9
Краса Алтая
5
7,26
3,00
2,4
Креолка
6
7,38
2,71
2,7
Ксюша
2
8,41
2,78
3,0
Купалинка
3
8,38
2,79
3,0
Лабильная
2
10,44
2,96
3,5
Ладушка*
6
10,54
2,35
4,5
Лама
3
8,72
3,00
2,9
Лебедь
4
8,23
3,35
2,5
Лентяй*
7
9,03
2,70
3,3
Маленький принц
3
9,46
2,41
3,9
Машенька
3
8,25
2,93
2,8
Минай Шмырёв
15
8,92
2,57
3,5
Монисто*
5
8,14
3,48
2,3
Муза
3
8,76
3,27
2,7
Муравушка*
5
8,64
2,82
3,1
Надина*
7
7,84
3,03
2,6
Намять Бардова
3
10,31
2,31
4,5
Нестор Козин
2
8,33
2,49
3,3
Оазис*
6
8,76
3,71
2,4
Орловия*
6
7,58
3,51
2,2
Орловская серенада*
10
8,64
2,94
2,9
Орловский вальс*
7
8,17
3,08
2,7
Орфей
4
8,27
3,41
2,4
Отело
3
8,46
2,69
3,1
Очарование*
7
9,26
3,18
2,9
Памятная
4
10,12
3,93
2,6
Память Равкина № 1
2
9,59
2,68
3,6
Память Равкина № 2
3
9,02
2,61
3,5
Пегас
3
8,93
2,74
3,3
Перун
5
10,05
2,85
3,5
Подарочная
2
7,02
3,17
2,2
Поэзия
3
10,03
2,29
4,4
Ранняя десертная
3
9,32
2,89
3,2
Санюта
3
8,88
2,72
3,3
Светлая
2
9,10
237
3,8
Севчанка
3
6,60
2,90
2,3
Селеченская
3
10,01
2,40
4,2
Сибилла
3
8,02
2,48
3,2
Сокровище
7
7,68
2,93
2,6
Софья
5
7,76
3,25
2,4
Стройная
3
9,29
2,50
3,7
Сюита киевская
3
9,75
3,11
3,1
Татьянин день
3
9,68
2,81
3,4
Титания
2
9,24
2,90
3,2
Тритон
2
10,62
2,80
3,8
Факел
2
8,57
2,63
4,7
Фатерленд
3
8,85
2,83
3,1
Церера
3
9,14
3,17
2,9
Челябинская
3
8,98
3,08
2,9
Черешнева
5
10,05
2,74
3,7
Чёрная вуаль
7
9,17
2,83
3,2
Чёрнеча
3
9,32
2,89
3,2
Чёрнобыльская
3
9,01
2,67
3,4
Чёрный аист
3
10,15
2,85
3,6
Чёрный жемчуг
3
8,99
2,77
3,2
Чудное мгновенье*
3
7,50
3,84
2,0
Шаровидная
3
8,01
3,01
2,7
Ширяевская
3
7,45
3,30
2,3
Экзотика*
3
8,92
2,81
3,2
Элевеста
3
9,99
2,43
4,1
Юбилейная Копаня
4
9,91
3,27
3,0
Среднее по культуре
8,86±0,10
2,87±0,03
3,2±0,06
Минимальное
6,60
2,22
2,0
Максимальное
11,02
3,93
4,8
Коэффициент вариации, V, %
10,9
12,1
18,1
Сорт
Число лет изучения
Сумма сахаров, %
Титруемая кислотность, %
СКИ
Багира
3
10,76
2,52
4,3
Бен Ламонд
3
7,80
3,30
2,4
Блакестон*
6
8,40
2,46
3,4
Велой
-
8,71
2,73
3,2
Вернисаж
3
10,37
3,18
3,3
Вира
2
9,93
3,02
3,3
Владимирская
4
10,26
3,09
3,3
Володинка
3
8,56
2,71
3,2
Галинка
3
7,96
3,33
2,4
Гамма*
10
8,67
2,69
3,2
Гетьманская
4
9,01
2,90
3,1
Грация *
7
8,05
2,62
3,1
Дачница*
3
9,31
2,12
4,4
Десертная Огольцовой*
7
11,60
2,44
4,8
Добрыня
4
7,91
2,22
3,6
Ершистая*
8
8,56
3,41
2,5
Жемчужина
5
9,39
2,30
4,1
Загляденье*
8
8,61
2,98
2,9
Зарянка
3
9,10
2,75
33
Зеленая дымка
3
10,12
2,69
3,8
Зоря галицкая
3
9,62
3,31
2,9
Зуша*
5
8,66
3,05
2,8
Изюмная
6
9,93
2,80
3,5
Искушение
7
9,47
3,02
3,1
Казацкая
2
9,53
2,45
3,9
Катюша
6
8,06
3,02
2,7
Кипиана*
8
7,07
2,46
2,9
Краса Алтая
5
7,26
3,00
2,4
Креолка
6
7,38
2,71
2,7
Ксюша
2
8,41
2,78
3,0
Купалинка
3
8,38
2,79
3,0
Лабильная
2
10,44
2,96
3,5
Ладушка*
6
10,54
2,35
4,5
Лама
3
8,72
3,00
2,9
Лебедь
4
8,23
3,35
2,5
Лентяй*
7
9,03
2,70
3,3
Маленький принц
3
9,46
2,41
3,9
Машенька
3
8,25
2,93
2,8
Минай Шмырёв
15
8,92
2,57
3,5
Монисто*
5
8,14
3,48
2,3
Муза
3
8,76
3,27
2,7
Муравушка*
5
8,64
2,82
3,1
Надина*
7
7,84
3,03
2,6
Намять Бардова
3
10,31
2,31
4,5
Нестор Козин
2
8,33
2,49
3,3
Оазис*
6
8,76
3,71
2,4
Орловия*
6
7,58
3,51
2,2
Орловская серенада*
10
8,64
2,94
2,9
Орловский вальс*
7
8,17
3,08
2,7
Орфей
4
8,27
3,41
2,4
Отело
3
8,46
2,69
3,1
Очарование*
7
9,26
3,18
2,9
Памятная
4
10,12
3,93
2,6
Память Равкина № 1
2
9,59
2,68
3,6
Память Равкина № 2
3
9,02
2,61
3,5
Пегас
3
8,93
2,74
3,3
Перун
5
10,05
2,85
3,5
Подарочная
2
7,02
3,17
2,2
Поэзия
3
10,03
2,29
4,4
Ранняя десертная
3
9,32
2,89
3,2
Санюта
3
8,88
2,72
3,3
Светлая
2
9,10
237
3,8
Севчанка
3
6,60
2,90
2,3
Селеченская
3
10,01
2,40
4,2
Сибилла
3
8,02
2,48
3,2
Сокровище
7
7,68
2,93
2,6
Софья
5
7,76
3,25
2,4
Стройная
3
9,29
2,50
3,7
Сюита киевская
3
9,75
3,11
3,1
Татьянин день
3
9,68
2,81
3,4
Титания
2
9,24
2,90
3,2
Тритон
2
10,62
2,80
3,8
Факел
2
8,57
2,63
4,7
Фатерленд
3
8,85
2,83
3,1
Церера
3
9,14
3,17
2,9
Челябинская
3
8,98
3,08
2,9
Черешнева
5
10,05
2,74
3,7
Чёрная вуаль
7
9,17
2,83
3,2
Чёрнеча
3
9,32
2,89
3,2
Чёрнобыльская
3
9,01
2,67
3,4
Чёрный аист
3
10,15
2,85
3,6
Чёрный жемчуг
3
8,99
2,77
3,2
Чудное мгновенье*
3
7,50
3,84
2,0
Шаровидная
3
8,01
3,01
2,7
Ширяевская
3
7,45
3,30
2,3
Экзотика*
3
8,92
2,81
3,2
Элевеста
3
9,99
2,43
4,1
Юбилейная Копаня
4
9,91
3,27
3,0
Среднее по культуре
8,86±0,10
2,87±0,03
3,2±0,06
Минимальное
6,60
2,22
2,0
Максимальное
11,02
3,93
4,8
Коэффициент вариации, V, %
10,9
12,1
18,1
ОЗДІЛ 5. ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА
НОВИХ СОРТІВ ЧОРНОЇ СМОРОДИНИ
Всі нові сорти селекції ІС УААН економічно ефективні. Їх вирощування на 79 – 121,9 % рентабельніше показників найбільш розповсюдженого районованого сорту Білоруська солодка (табл. 5). Високий рівень рентабельності цих сортів обумовлений високою врожайністю,
Таблиця 5 – Економічна ефективність вирощування нових сортів чорної смородини
(посадка осінь 1991 р., 3 х 0,75 м).
Сорт | Середня врожай-ність за 10 років плодоно-шення,
т/га | Вироб-ничі затрати,
грн/га | Собі-вартість
1 т, грн | Ціна реалі-зації
1 т, грн | Виручка від реалі-зації,
грн | При-буток,
грн/га | Рівень рента-бель-ності,
% | Комплек-сний
показник
порів-няльної
економіч-ної
ефектив-ності | Коефі-цієнт енерге-тичної ефектив-ності (КЕЕ)
Білоруська солодка – стандарт | 8,27 | 11365 | 1374,3 | 2500 | 20675 | 8780 | 73,8 | 1,00 | 1,24
Сюїта київська | 15,46 | 18160 | 1174,6 | 3000 | 46380 | 27231 | 142,2 | 3,65 | 1,45
Санюта | 17,78 | 19740 | 1110,2 | 3000 | 53340 | 32463 | 155,5 | 4,56 | 1,53
Черешнева | 15,38 | 18101 | 1176,9 | 3500 | 53830 | 34745 | 182,0 | 4,63 | 1,45
Аметист | 18,14 | 19941 | 1099,3 | 3000 | 54420 | 33318 | 157,9 | 4,75 | 1,55
Вернісаж | 18,67 | 20267 | 1085,5 | 3000 | 56010 | 34550 | 166,0 | 5,00 | 1,57
Німфа* | 17,33 | 19457 | 1122,7 | 3000 | 51990 | 31424 | 152,8 | 4,41 | 1,52
Казкова* | 17,33 | 19457 | 1122,7 | 3500 | 60655 | 40090 | 194,9 | 5,63 | 1,52
Ластівка* | 17,44 | 19526 | 1119,6 | 3500 | 61040 | 40398 | 195,7 | 5,68 | 1,52
Радужна* | 16,67 | 19020 | 1141,0 | 3500 | 58345 | 32258 | 190,5 | 4,46 | 1,49
* - посадка осінь 1997 року (4 роки плодоношення).
кращими товарними і споживчими якостями ягід, що безпосередньо впливає на ціну і виручку від реалізації продукції.
Комплексний показник економічної ефективності, який характеризує відмінності в урожайності та рентабельності виробництва ягід сортів, що порівнюються, також демонструє переваги останніх.
Розрахунок енергетичного коефіцієнта на вирощування ягід показав, що затрачена сукупна енергія у чорної смородини достатньо раціонально використовується всіма новими сортами, кращими серед яких є найбільш врожайні.
кущі сорту Тісель. Він ранній, достигає на початку липня. Ягоди — винно-солодкі.
НОВИХ СОРТІВ ЧОРНОЇ СМОРОДИНИ
Всі нові сорти селекції ІС УААН економічно ефективні. Їх вирощування на 79 – 121,9 % рентабельніше показників найбільш розповсюдженого районованого сорту Білоруська солодка (табл. 5). Високий рівень рентабельності цих сортів обумовлений високою врожайністю,
Таблиця 5 – Економічна ефективність вирощування нових сортів чорної смородини
(посадка осінь 1991 р., 3 х 0,75 м).
Сорт | Середня врожай-ність за 10 років плодоно-шення,
т/га | Вироб-ничі затрати,
грн/га | Собі-вартість
1 т, грн | Ціна реалі-зації
1 т, грн | Виручка від реалі-зації,
грн | При-буток,
грн/га | Рівень рента-бель-ності,
% | Комплек-сний
показник
порів-няльної
економіч-ної
ефектив-ності | Коефі-цієнт енерге-тичної ефектив-ності (КЕЕ)
Білоруська солодка – стандарт | 8,27 | 11365 | 1374,3 | 2500 | 20675 | 8780 | 73,8 | 1,00 | 1,24
Сюїта київська | 15,46 | 18160 | 1174,6 | 3000 | 46380 | 27231 | 142,2 | 3,65 | 1,45
Санюта | 17,78 | 19740 | 1110,2 | 3000 | 53340 | 32463 | 155,5 | 4,56 | 1,53
Черешнева | 15,38 | 18101 | 1176,9 | 3500 | 53830 | 34745 | 182,0 | 4,63 | 1,45
Аметист | 18,14 | 19941 | 1099,3 | 3000 | 54420 | 33318 | 157,9 | 4,75 | 1,55
Вернісаж | 18,67 | 20267 | 1085,5 | 3000 | 56010 | 34550 | 166,0 | 5,00 | 1,57
Німфа* | 17,33 | 19457 | 1122,7 | 3000 | 51990 | 31424 | 152,8 | 4,41 | 1,52
Казкова* | 17,33 | 19457 | 1122,7 | 3500 | 60655 | 40090 | 194,9 | 5,63 | 1,52
Ластівка* | 17,44 | 19526 | 1119,6 | 3500 | 61040 | 40398 | 195,7 | 5,68 | 1,52
Радужна* | 16,67 | 19020 | 1141,0 | 3500 | 58345 | 32258 | 190,5 | 4,46 | 1,49
* - посадка осінь 1997 року (4 роки плодоношення).
кращими товарними і споживчими якостями ягід, що безпосередньо впливає на ціну і виручку від реалізації продукції.
Комплексний показник економічної ефективності, який характеризує відмінності в урожайності та рентабельності виробництва ягід сортів, що порівнюються, також демонструє переваги останніх.
Розрахунок енергетичного коефіцієнта на вирощування ягід показав, що затрачена сукупна енергія у чорної смородини достатньо раціонально використовується всіма новими сортами, кращими серед яких є найбільш врожайні.
кущі сорту Тісель. Він ранній, достигає на початку липня. Ягоди — винно-солодкі.
Сорт Софиевская
Отличается чрезвычайно высокой, стабильной урожайностью, самоплодностью, комплексной стойкостью к грибным болезням, почковому клещу и листовой галлици, засухоустойчивостью, неприхотливостью к условиям выращивания.
Данный сор черной смородины получен от скрещивания в 1986 году сорта Белорусская солодка с гибридной формой С-106, которая является комплексным донором болезнеустойчивости. Селекционеры К.Н.Копань, В.П.Копань.
Куст выше средней величины, полураскидистый. Побеги толстые, с укороченными междоузлиями, эластичные. Кисти средние, густые, по 2-3 на рубец, густо размещенные на побеге. Ягоды достаточно большие, одномерные, средней массой 1,7-2,1 грамма, большие 3,2-3,6 грамма, выпукло-овальные, черные, блестящие, при дозревании неосыпающиеся. Шкурка эластичная, крепкая, с сухим отрывом. Мякоть зеленовато-коричневая, густая, умеренно ароматная, приятного кисло-сладкого вкуса (4,25-4,5 баллы); содержит: сухих веществ 13,92-15,26%, сахаров 9,82-10,24%, кислот 2,14-2,48%, пектинов 1,48-1,72%, фенольных соединений 342,24-451,14 мг, витамина С 218,42-242,16 мг на 100 грамм сырой массы.
Созревают дружно, практически одновременно. Один из лучших сортов для потребления ягод свежими, а также для приготовления высококачественных продуктов техпереработки (желе, соки, виноматериалы) и замораживание.
С 1998 года сорт черной смородины Софиевская проходит госсортоиспытания. Перспективный для интенсивной культуры в промышленном и любительском ягодоводстве, для получения экологически чистой продукции, а также для продвижения в более южные регионы. Быстро завоевал популярность у садоводов-любителей. В селекции - донор крупноплодности, комплексной болезнеустойчивости и засухоустойчивости.
Полезно знать!
Отличается чрезвычайно высокой, стабильной урожайностью, самоплодностью, комплексной стойкостью к грибным болезням, почковому клещу и листовой галлици, засухоустойчивостью, неприхотливостью к условиям выращивания.
Данный сор черной смородины получен от скрещивания в 1986 году сорта Белорусская солодка с гибридной формой С-106, которая является комплексным донором болезнеустойчивости. Селекционеры К.Н.Копань, В.П.Копань.
Куст выше средней величины, полураскидистый. Побеги толстые, с укороченными междоузлиями, эластичные. Кисти средние, густые, по 2-3 на рубец, густо размещенные на побеге. Ягоды достаточно большие, одномерные, средней массой 1,7-2,1 грамма, большие 3,2-3,6 грамма, выпукло-овальные, черные, блестящие, при дозревании неосыпающиеся. Шкурка эластичная, крепкая, с сухим отрывом. Мякоть зеленовато-коричневая, густая, умеренно ароматная, приятного кисло-сладкого вкуса (4,25-4,5 баллы); содержит: сухих веществ 13,92-15,26%, сахаров 9,82-10,24%, кислот 2,14-2,48%, пектинов 1,48-1,72%, фенольных соединений 342,24-451,14 мг, витамина С 218,42-242,16 мг на 100 грамм сырой массы.
Созревают дружно, практически одновременно. Один из лучших сортов для потребления ягод свежими, а также для приготовления высококачественных продуктов техпереработки (желе, соки, виноматериалы) и замораживание.
С 1998 года сорт черной смородины Софиевская проходит госсортоиспытания. Перспективный для интенсивной культуры в промышленном и любительском ягодоводстве, для получения экологически чистой продукции, а также для продвижения в более южные регионы. Быстро завоевал популярность у садоводов-любителей. В селекции - донор крупноплодности, комплексной болезнеустойчивости и засухоустойчивости.
Полезно знать!
четверг, февраля 13, 2014
Мрия
Сорт селекции Млиевского института садоводства, получен скрещиванием в 1985 г сортов Славута и Сеянец Голубки.
Куст средней силы роста (1,3-1,5 м), полуразложистый. Побеги средние, прямые. Грозди длинные, средней густоты.
Ягоды большие, средняя масса 1,8 г, максимальная 2,9 г, выровненные, приятного кисло-сладкого вкуса. Содержат 8,07% сахаров, 1,9% кислот, 208 мг/100 г витамина С.
Сорт высокоурожайный (11,8-19,1 т/га), скоропрлодный (урожай на 2-й год после посадки — 5,5 т/га), высоко самоплодный (57,4%), высоко стойкий против мучнистой росы, в отдельные годы с чрезмерным увлажнением может поражаться антракнозом (до 2 баллов).
Описание составлено Кучером Н.Ф.
Комфорт
Новый украинский сорт, получен в Млиевском институте садоводства в 1985 г (Славута х Сеянец Голубки). Входит в группу высокоурожайных сортов с комплексной устойчивостью к основным грибным заболеваниям, быстрым наращивания урожая. Траспортабельный.
Кусты сильнорослые, мало раскидистые, с толстыми однолетними побегами и здоровой листвой.
Ягоды очень крупные — средняя масса 1,8 г,максимальная — 3,1 г, округлой формы, чёрные, блестящие. Хорошего кисло-сладкого вкуса. Содержат: сухих веществ — 15,5%, сахаров — 7,07%, кислот &mdash 2,4%, витамина С &mdash 169 мг%. По вкусу в ягодах кислота малоощутима, а сахаров много.
Грозди — средние и длинные, хорошо наполненные, с одномерными и очень привлекательными ягодами.
Примечание: по основным хозяйственным показателям является очень ценным сортом и заслуживает, чтобы его выращивали везде, где культивируется смородина.
Консул
Новый сорт селекции Млиевского института садоводства им. Л.П. Симоненко. Получен от скрещивания в 1985 г. гибридной формы № 264 и сорта Сеянец Голубки. Авторы: М.М. Горевой и Н.Ф. Кучер.
Куст средней силы роста (высота 1,0-1,2 м), компактный. Побеги толстые, хорошо развиты, с высокой плотностью генеративных почек на нулевых побегах, среди которых 15-25% — групповых (2-3 шт. на узел). Кисти средние, ср. густоты, несут 6-8, реже — по 10 ягод.
Ягоды большие, сравнительно одномерные, средней массой 2,1 г, максимальной 3,8-4,0 г, округлые, чёрные, блестящие, с сухим отрывом от плодоножки. Мякоть зеленовато-коричневая, сладко-кислого вкуса, содержит: сахаров — 7,6%, кислот — 2,2%, витамина С — 224 мг %. Вкус 4,8-4,9 балла.
Сорт достаточно урожайный. В среднем за 5 лет урожайность составила 108 кг с сотки при схеме посадки 2,5х0,5 м (80 растений на сотку). Максимальный урожай 166 кг на сотку.
Сорт скороплодный (урожай на 2-й год после посадки 67 кг с сотки), высоко самоплодный (степень самоплодности 72,5%, в 1998 г — 97%), устойчив к мучнистой росе, средне устойчив к антракнозу. Ягоды созревают почти одновременно. В отдельные годы проявляется склонность сорта к осыпанию ягод, особенно при повышенных температурах воздуха.
Ягоды используются в свежем виде и для приготовления продуктов переработки (компотов, соков, вин). В селекции сорт ценен как носитель признаков высокого содержания витамина С при больших размерах ягод, скороплодности, самоплодности.
Муза
Сорт селекции Млиевского института садоводства им. Л.П. Симиренко.
Куст средней силы роста (1,4-1,6 м), полу разложистый. Побеги средней толщины, прямые, сильно загущенные.
Ягоды большие, средняя масса 2,3 г, максимальная 4,0 г, несколько не выровненные по размеру. Вкус ягод кисло-сладкий с приятным ароматом. Ягоды содержат сахаров 9,07%, кислот 1,68%, витамина С 193 мг/100 г.
Сорт практически стойкий к мучнистой росе и антракнозу. Средняя урожайность 16,2 т/га, максимальная 25,4 т/га.
Сорт селекции Млиевского института садоводства, получен скрещиванием в 1985 г сортов Славута и Сеянец Голубки.
Куст средней силы роста (1,3-1,5 м), полуразложистый. Побеги средние, прямые. Грозди длинные, средней густоты.
Ягоды большие, средняя масса 1,8 г, максимальная 2,9 г, выровненные, приятного кисло-сладкого вкуса. Содержат 8,07% сахаров, 1,9% кислот, 208 мг/100 г витамина С.
Сорт высокоурожайный (11,8-19,1 т/га), скоропрлодный (урожай на 2-й год после посадки — 5,5 т/га), высоко самоплодный (57,4%), высоко стойкий против мучнистой росы, в отдельные годы с чрезмерным увлажнением может поражаться антракнозом (до 2 баллов).
Описание составлено Кучером Н.Ф.
Комфорт
Новый украинский сорт, получен в Млиевском институте садоводства в 1985 г (Славута х Сеянец Голубки). Входит в группу высокоурожайных сортов с комплексной устойчивостью к основным грибным заболеваниям, быстрым наращивания урожая. Траспортабельный.
Кусты сильнорослые, мало раскидистые, с толстыми однолетними побегами и здоровой листвой.
Ягоды очень крупные — средняя масса 1,8 г,максимальная — 3,1 г, округлой формы, чёрные, блестящие. Хорошего кисло-сладкого вкуса. Содержат: сухих веществ — 15,5%, сахаров — 7,07%, кислот &mdash 2,4%, витамина С &mdash 169 мг%. По вкусу в ягодах кислота малоощутима, а сахаров много.
Грозди — средние и длинные, хорошо наполненные, с одномерными и очень привлекательными ягодами.
Примечание: по основным хозяйственным показателям является очень ценным сортом и заслуживает, чтобы его выращивали везде, где культивируется смородина.
Консул
Новый сорт селекции Млиевского института садоводства им. Л.П. Симоненко. Получен от скрещивания в 1985 г. гибридной формы № 264 и сорта Сеянец Голубки. Авторы: М.М. Горевой и Н.Ф. Кучер.
Куст средней силы роста (высота 1,0-1,2 м), компактный. Побеги толстые, хорошо развиты, с высокой плотностью генеративных почек на нулевых побегах, среди которых 15-25% — групповых (2-3 шт. на узел). Кисти средние, ср. густоты, несут 6-8, реже — по 10 ягод.
Ягоды большие, сравнительно одномерные, средней массой 2,1 г, максимальной 3,8-4,0 г, округлые, чёрные, блестящие, с сухим отрывом от плодоножки. Мякоть зеленовато-коричневая, сладко-кислого вкуса, содержит: сахаров — 7,6%, кислот — 2,2%, витамина С — 224 мг %. Вкус 4,8-4,9 балла.
Сорт достаточно урожайный. В среднем за 5 лет урожайность составила 108 кг с сотки при схеме посадки 2,5х0,5 м (80 растений на сотку). Максимальный урожай 166 кг на сотку.
Сорт скороплодный (урожай на 2-й год после посадки 67 кг с сотки), высоко самоплодный (степень самоплодности 72,5%, в 1998 г — 97%), устойчив к мучнистой росе, средне устойчив к антракнозу. Ягоды созревают почти одновременно. В отдельные годы проявляется склонность сорта к осыпанию ягод, особенно при повышенных температурах воздуха.
Ягоды используются в свежем виде и для приготовления продуктов переработки (компотов, соков, вин). В селекции сорт ценен как носитель признаков высокого содержания витамина С при больших размерах ягод, скороплодности, самоплодности.
Муза
Сорт селекции Млиевского института садоводства им. Л.П. Симиренко.
Куст средней силы роста (1,4-1,6 м), полу разложистый. Побеги средней толщины, прямые, сильно загущенные.
Ягоды большие, средняя масса 2,3 г, максимальная 4,0 г, несколько не выровненные по размеру. Вкус ягод кисло-сладкий с приятным ароматом. Ягоды содержат сахаров 9,07%, кислот 1,68%, витамина С 193 мг/100 г.
Сорт практически стойкий к мучнистой росе и антракнозу. Средняя урожайность 16,2 т/га, максимальная 25,4 т/га.
понедельник, февраля 10, 2014
Світ поезії Лесі Українки різноманітно багатий , яскраво індивідуальний , емоційно піднесений . Її талант лірика найповніше розкрився в громадянській поезії. Розглядаючи жанри цивільно- політичної лірики в контексті свідомості епохи , переконуємося , що образне думку поетеси органічно пов'язане з реальним життям , з найважливішими подіями того часу. Саме тому обоюдогострі мечі і блискавиці, огнистого пісні і дзвін кайданів , громи весняної бурі і борці - прометеїсти з'являються у творчості поетеси. Прагнення до боротьби за свободу - один з провідних мотивів патріотичної поезії Лесі Українки. Він яскраво звучить у вірші « Contra spem spero ! » :
Я на гору круту кремінну
Буду камінь важкий піднімати
І , несучи ношу ту страшну
Буду пісню веселу наспівувати .
У вірші вилите особисті болі й настрої з горем народу. Це вірш , як і вся творчість письменниці , - яскраве свідчення титанічної духу Лесі Українки , яка забувала про власний біль , для звільнення народу готова була виконувати найважчу працю . Вірш пройнятий оптимізмом. Героїня вірша , поставивши питання про місце особистості в суспільному житті , відкидає думку про жалі і голосіння . Викликає захват рішучість героїні позмагатися з темними , реакційними силами :
Ні, я хочу крізь сльози сміятись
Серед лиха співати пісні
Без надії таки сподіватись
Жити хочу!
Геть думи сумні !
Контрастні символічні образи « квітки на морозі » , «серед лиха співати пісні», « ясна володарка темних ночей» відтворюють неволю народу і його світлі надії на визволення. Улюбленими образами поетеси є « зірка провідна » і « весела весна» , що в різних творах сяють новими ідейно емоційними гранями. Вірш « Contra spem spero ! » Перейнято твердою вірою в перемогу життєдайних сил - світла над темрявою , веселою весни над лютою зимою. І від сліз тих гарячих розтане Та кора льодова , міцна Може , квіти зійдуть - і настане Ще й для мене весела весна. Імпульсом до створення вірша стало загострення у автора хвороби , однак подолання особистої хвороби під пером поетеси переросло в утвердження героїчної особистості , яка готова все зусилля віддати боротьбі проти несправедливості в самому широкому соціальному і національно- визвольному аспектах. Гучним акордом цивільно- політичної лірики Лесі Українки був цикл віршів «Сльози -перли » , в якому поетеса « піднімає важке голосіння вже не над своєю долею , що не над долею якогось героя , але над цілим рідним краєм , над тим народом , забитим у кайдани » , - як образно висловився про цей цикл віршів І. Я. Франко :
Або погибель , або перемога ,
І дві дороги перед нами стане ...
Яка з цих двох нам судиться дорога ?
Задарма! повстаньмо , тому що душа повстане .
Наступним твором , яке мало широкий резонанс ще за життя автора , був вірш « Досвітні вогні» . Виняткову прозорливість виявила поетеса , відчувши і побачивши народження досвітніх вогнів серед темної самодержавної ночі. У цьому вірші два головних , контрастних за змістом , символічних образу - « ніч темна» і « досвітні вогні» . «Ніч темна» , « володарка ніч» , з її чорними , широкими крилами символізує реакційні сили царської імперії , які прагнули навіки затвердити своє панування : «Хто спить , хто не спить , - слухайся темній силі ». Всеімперскім характер самодержавного гніту підкреслюється анафорою :
Навколо темнота тяжка
Навколо все спить, як в могилі.
Так передані поетесою відчуття задушливої , мертвотної атмосфери царської Росії. На боротьбу з « темрявою важкої» виступають світлі , передові сили суспільства: Досвітні вогні переможні ,
Прорізали темряву ночі
Ще сонячні промені сплять ,
Досвітні вогні вже горять .
Те світять їх люди робочі .
Провідна ідея твору - полум'яний заклик світити досвітні вогні , зневажаючи небезпеку , мужньо боротися проти ненависного рабства : Вставай , хто живий, в кого думка повстала ! Година для праці настала ! Не бійся досвітньої мли , - Досвітній вогонь запали Коли ще зоря не заграв . У поезії Лесі Українки нерідко важко розрізнити особисте і суспільне. Дійсно , тільки поєднання особистого болю в органічному сплетінні з більш громадським могло зародити такі вистраждані , такі карбовано - пекучі слова:
У чорну хмару зібралася туга моя
Вогнем - блискавицею смуток
моя по ній Розточчя
Ударив перуном в серце ...
Нехай там збирається найгірше,
більш страшна негода
Нехай там озброюються
в гостре вогняне зброю
Я вийду сама проти бурі
І стану - поміряються силу!
Тема боротьби проти соціального і національного гноблення розроблялася поетесою на різному життєвому матеріалі ( сучасному та історичному ) , часто втілювалася в несподівано прекрасні образи . Так , письменниця розповідає , що в 1897 році під час лікування в Криму , на вершині гори Ай -Петрі , де «начебто льоди на північному морі ... всі задавило каміння , неначе довічна тюрма » , вона побачила « начебто полум'я »великий і чарівний квітка:
Камінь пробив він , той камінь , що всі переміг
Що задавив і могутні дуби
І терни непокірні .
Квітка той ученниє люди звуть Saxifraga
Нам , поетам , потрібно назвати її ломикамінь
І поважати його сильніше пишного лавра .
( « Уривки з листа » )
Таким чарівним квіткою була і сама Леся Українка , яка в алегоричних образах затвердила ідею перемоги живих , прогресивних громадських сил над « довічної в'язницею ». Це твір дало їй ще одне ім'я - Камнеломка , а Андрію Малишко - право сказати про поетесу - борця :
Стала квіткою ломикамінь ,
Щоб імперію розвалити ...
Я на гору круту кремінну
Буду камінь важкий піднімати
І , несучи ношу ту страшну
Буду пісню веселу наспівувати .
У вірші вилите особисті болі й настрої з горем народу. Це вірш , як і вся творчість письменниці , - яскраве свідчення титанічної духу Лесі Українки , яка забувала про власний біль , для звільнення народу готова була виконувати найважчу працю . Вірш пройнятий оптимізмом. Героїня вірша , поставивши питання про місце особистості в суспільному житті , відкидає думку про жалі і голосіння . Викликає захват рішучість героїні позмагатися з темними , реакційними силами :
Ні, я хочу крізь сльози сміятись
Серед лиха співати пісні
Без надії таки сподіватись
Жити хочу!
Геть думи сумні !
Контрастні символічні образи « квітки на морозі » , «серед лиха співати пісні», « ясна володарка темних ночей» відтворюють неволю народу і його світлі надії на визволення. Улюбленими образами поетеси є « зірка провідна » і « весела весна» , що в різних творах сяють новими ідейно емоційними гранями. Вірш « Contra spem spero ! » Перейнято твердою вірою в перемогу життєдайних сил - світла над темрявою , веселою весни над лютою зимою. І від сліз тих гарячих розтане Та кора льодова , міцна Може , квіти зійдуть - і настане Ще й для мене весела весна. Імпульсом до створення вірша стало загострення у автора хвороби , однак подолання особистої хвороби під пером поетеси переросло в утвердження героїчної особистості , яка готова все зусилля віддати боротьбі проти несправедливості в самому широкому соціальному і національно- визвольному аспектах. Гучним акордом цивільно- політичної лірики Лесі Українки був цикл віршів «Сльози -перли » , в якому поетеса « піднімає важке голосіння вже не над своєю долею , що не над долею якогось героя , але над цілим рідним краєм , над тим народом , забитим у кайдани » , - як образно висловився про цей цикл віршів І. Я. Франко :
Або погибель , або перемога ,
І дві дороги перед нами стане ...
Яка з цих двох нам судиться дорога ?
Задарма! повстаньмо , тому що душа повстане .
Наступним твором , яке мало широкий резонанс ще за життя автора , був вірш « Досвітні вогні» . Виняткову прозорливість виявила поетеса , відчувши і побачивши народження досвітніх вогнів серед темної самодержавної ночі. У цьому вірші два головних , контрастних за змістом , символічних образу - « ніч темна» і « досвітні вогні» . «Ніч темна» , « володарка ніч» , з її чорними , широкими крилами символізує реакційні сили царської імперії , які прагнули навіки затвердити своє панування : «Хто спить , хто не спить , - слухайся темній силі ». Всеімперскім характер самодержавного гніту підкреслюється анафорою :
Навколо темнота тяжка
Навколо все спить, як в могилі.
Так передані поетесою відчуття задушливої , мертвотної атмосфери царської Росії. На боротьбу з « темрявою важкої» виступають світлі , передові сили суспільства: Досвітні вогні переможні ,
Прорізали темряву ночі
Ще сонячні промені сплять ,
Досвітні вогні вже горять .
Те світять їх люди робочі .
Провідна ідея твору - полум'яний заклик світити досвітні вогні , зневажаючи небезпеку , мужньо боротися проти ненависного рабства : Вставай , хто живий, в кого думка повстала ! Година для праці настала ! Не бійся досвітньої мли , - Досвітній вогонь запали Коли ще зоря не заграв . У поезії Лесі Українки нерідко важко розрізнити особисте і суспільне. Дійсно , тільки поєднання особистого болю в органічному сплетінні з більш громадським могло зародити такі вистраждані , такі карбовано - пекучі слова:
У чорну хмару зібралася туга моя
Вогнем - блискавицею смуток
моя по ній Розточчя
Ударив перуном в серце ...
Нехай там збирається найгірше,
більш страшна негода
Нехай там озброюються
в гостре вогняне зброю
Я вийду сама проти бурі
І стану - поміряються силу!
Тема боротьби проти соціального і національного гноблення розроблялася поетесою на різному життєвому матеріалі ( сучасному та історичному ) , часто втілювалася в несподівано прекрасні образи . Так , письменниця розповідає , що в 1897 році під час лікування в Криму , на вершині гори Ай -Петрі , де «начебто льоди на північному морі ... всі задавило каміння , неначе довічна тюрма » , вона побачила « начебто полум'я »великий і чарівний квітка:
Камінь пробив він , той камінь , що всі переміг
Що задавив і могутні дуби
І терни непокірні .
Квітка той ученниє люди звуть Saxifraga
Нам , поетам , потрібно назвати її ломикамінь
І поважати його сильніше пишного лавра .
( « Уривки з листа » )
Таким чарівним квіткою була і сама Леся Українка , яка в алегоричних образах затвердила ідею перемоги живих , прогресивних громадських сил над « довічної в'язницею ». Це твір дало їй ще одне ім'я - Камнеломка , а Андрію Малишко - право сказати про поетесу - борця :
Стала квіткою ломикамінь ,
Щоб імперію розвалити ...
среда, февраля 05, 2014
Мистецтво для мистецтва» або «чисте мистецтво» – це назва певноі кількості естетичних концепцій, що стверджують самоцінність Xудожньої творчості, незалежність мистецтва від політики і суспільні вимоги. Існуючи з часів античності ідеї «чистого мистецтва» оформлються в теорію до середини XIX століття як реакція на позитивізм і прагматизм філософи Просвітництва і дріб’язковість, розрахунковість буржуазних суспільних відносин. Сприймаючи весь уклад життя і заперечення естетичних ідеалів, митці і теоретики мистецтва прагнули створити світ краси наперекір дійсності, ставляться до мистецтва як і певної сфери естетизму.
Предтечею символізму можна вважати і другого відомого російського поета А. Фета (1820-1892). Фет помер тоді, коли символізм уже сформувався як літературний напрям. В кінці життя цікавиться філософією» Шопенгауера, Штірнера, Соловйова. Протягом всього життя Фет вважав себе прибічником «чистого мистецтва», мистецтво за Фетом має бути елітарним. Тому він зробив свою поезію втіленням виключно величних почуттів. Темами обирав лише те, що вважав прекрасним. Природу зображував ,як найвищу естетичну досконалість. Характерний стан ліричного героя Фета – це стан захопленості, яку викликає природа, і, подібна до прекрасної душі природи , жіноча краса. Кохання для героя віршів – це радість, насолода. З великою майстерністю передає поет незвичайно тонкі відтінки почуттів чекання, надії, любовного сподівання, закоханості. Саме Фетові належить формула-заперечення принципів «громадської поезії» («Поетом можешь ты не быть, но гражданином быть обязан» М. Некрасов): «Радость чуя, не хочу я ваших битв…». Фет вважав, що життя має бути розділене на високе і низьке.
І цей постулат підтверджував своїм власним життям. В характері поета поєднувались дві протилежні риси: захоплений естетизм поезії і життєвий прагматизм.
Поряд з оспівуванням кохання, щастя Фет, під впливом філософіїШопенгауера, оспівує блаженство страждання. Вся лірика кінця 1860 р.пронизана відчуттям того, що людський світ, загубивши «стрункість»,неминуче розпадається на частини. Звідси і еволюція лірики: якщо його поезія 40-50 рр. розвивалась в повній відповідності з гармонією, то лірика останнього періоду споріднена з дисгармонією. Любовна лірика набуває трагічної тональності. Кохання в зображенні Фета – це втілення всіх печалей і нещасть, якими сповнене людське існування.Поезія Фета музична, різноманітна ритмами і звуками. Звідси з’явилось означення стилю письменника як «наспівного стилю» (Б. Єйхенба-ум). Багатогранна поетична діяльність Фета поступово набула значення літературної традиції. На межі столітть до неї тяжіли поети-символсти (В. Соловйов, В. Брюсов, О. Блок, А. Бєлий), але і зараз ця традиція не втратила свого впливу, вона свідчить про те, що: художні відкриття Фета – значний вклад в російську поетичну поезію.
Предтечею символізму можна вважати і другого відомого російського поета А. Фета (1820-1892). Фет помер тоді, коли символізм уже сформувався як літературний напрям. В кінці життя цікавиться філософією» Шопенгауера, Штірнера, Соловйова. Протягом всього життя Фет вважав себе прибічником «чистого мистецтва», мистецтво за Фетом має бути елітарним. Тому він зробив свою поезію втіленням виключно величних почуттів. Темами обирав лише те, що вважав прекрасним. Природу зображував ,як найвищу естетичну досконалість. Характерний стан ліричного героя Фета – це стан захопленості, яку викликає природа, і, подібна до прекрасної душі природи , жіноча краса. Кохання для героя віршів – це радість, насолода. З великою майстерністю передає поет незвичайно тонкі відтінки почуттів чекання, надії, любовного сподівання, закоханості. Саме Фетові належить формула-заперечення принципів «громадської поезії» («Поетом можешь ты не быть, но гражданином быть обязан» М. Некрасов): «Радость чуя, не хочу я ваших битв…». Фет вважав, що життя має бути розділене на високе і низьке.
І цей постулат підтверджував своїм власним життям. В характері поета поєднувались дві протилежні риси: захоплений естетизм поезії і життєвий прагматизм.
Поряд з оспівуванням кохання, щастя Фет, під впливом філософіїШопенгауера, оспівує блаженство страждання. Вся лірика кінця 1860 р.пронизана відчуттям того, що людський світ, загубивши «стрункість»,неминуче розпадається на частини. Звідси і еволюція лірики: якщо його поезія 40-50 рр. розвивалась в повній відповідності з гармонією, то лірика останнього періоду споріднена з дисгармонією. Любовна лірика набуває трагічної тональності. Кохання в зображенні Фета – це втілення всіх печалей і нещасть, якими сповнене людське існування.Поезія Фета музична, різноманітна ритмами і звуками. Звідси з’явилось означення стилю письменника як «наспівного стилю» (Б. Єйхенба-ум). Багатогранна поетична діяльність Фета поступово набула значення літературної традиції. На межі столітть до неї тяжіли поети-символсти (В. Соловйов, В. Брюсов, О. Блок, А. Бєлий), але і зараз ця традиція не втратила свого впливу, вона свідчить про те, що: художні відкриття Фета – значний вклад в російську поетичну поезію.
понедельник, февраля 03, 2014
Подписаться на:
Сообщения (Atom)