до моменту початку колонізації Африки європейцями в Південному Судані мало місце панування занде , проте не існувало організованих державних утворень . Арабам і туркам - османам в силу природних географічних бар'єрів також не вдалося підкорити собі цей регіон , завдяки чому південні суданці уникли ісламізації , зумівши зберегти свої етнічні та культурні особливості . Деякий успіх у сфері освоєння південносуданських територій спостерігався в 1820 -х і 1870 -х роках з боку Єгипту , але остаточна їх колонізація була здійснена вже англійцями.

У період існування Англо- Єгипетського Судану , до складу якого входив і Південний Судан , колоніальні влади прагнули обмежити ісламське і арабський вплив на жителів регіону. З цією метою Північ і Південь Судану були підпорядковані окремим адміністраціям , а в 1922 році на пересування між двома регіонами були введені спеціальні візи . Разом з тим англійці насаджували серед жителів Південного Судану християнство , оскільки переважна більшість з них були прихильні анімізму і іншим традиційним віруванням .

Після закінчення Першої світової війни британські колонізатори взяли курс на перетворення Судану в країну - виробника бавовни [ 2 ] . У Судані почала формуватися національна буржуазія.

Британська адміністрація для зміцнення своєї влади, зокрема , заохочувала антиісламські і антиарабські настрої населення суданського півдня , дотримується традиційних вірувань і сповідують християнство [ 2 ] . Таким чином закладалися передумови для майбутніх етнічних і релігійних конфліктів . [Джерело не вказано 312 днів ]

У 1921 році офіцер 9 -го суданського батальйону , син раба з племені дінка Алі Абд аль- Латіф створив першу політичну організацію - « Суданський суспільство об'єднаних племен » , яка вимагала надання незалежності. Вона випустила маніфест , що закликав суданців до збройного повстання.

У ході Другої світової війни , в червні 1940 року , італійська армія , що діяла з території Абіссінії , зайняла частину території Судану , але вже в 1941 році італійці були змушені піти , а Судан став важливою базою британських НД в Африці. Військові частини , набрані з місцевого населення , брали участь у бойових діях в Еритреї , Єгипті , Лівії , Тунісі [ 2 ] .

Участь у війні мало позитивні наслідки для Судану - зростання національної промисловості , активізація політичного життя , поява політичних партій , профспілок , посилення прагнень до незалежності [ 2

гра Незнайка

Азофоска. Азофоска купить. Азофоска оптом. Азофоска цена. Азофоска продажа.

Азофоска NPK 16-16-16

Азофоска 16 16 16 (нитроаммофоска, NPK) – это высокоэффективное экономичное комплексное универсальное удобрение, предназначенное для внесения под различные сельскохозяйственные культуры и практически в любые грунты. Высокие результаты препарата объясняются ее составом.

Азофоска состав.
В продукте содержатся фосфор, азот и калий в равных долях – по 16%, а также небольшая примесь серы. Вещества легко растворимы и отлично усваиваются растениями. Сера и азот способствуют повышению питательной ценности урожая, увеличивается содержание масел в плодах и зернах, что благотворно сказывается на продолжительности сроков хранения урожая, а также на способности растений сопротивляться неблагоприятной погоде и некоторым заболеваниям.

Препарат препятствует полеганию зерновых под воздействиями негативных факторов окружающей среды. Азофоска выпускается в негигроскопичных гранулах (1-4 мм), не слеживающихся, рассыпчатых, с этой целью обработанных специальными поверхностно-активными веществами (ПАВ). Содержание полезных веществ в гранулах – 40%. Этот высокий показатель позволяет расходовать минимум удобрения.

Удобрение азофоска удерживается в грунте длительное время, не вымываясь водной средой. Все эти преимущества позволяют широко использовать азофоску в любой отрасли растениеводства, садоводства, выращивании зерновых, цветочных и декоративных сельскохозяйственных культур. Это удобрение имеет широкое использование под бобовые, зерновые и различные садовые культуры.

Азофоска применение. Азофоска инструкция. Подкормка азофоской.
При использовании на газонных покрытиях азофоска вноситься равномерным разбрасыванием на поверхности почвы из расчета 3-4 кг удобрения на 100 м2, или 30-40 граммов на 1 м2. После подкормки для поступления питательных элементов к корням растения газон необходимо полить.
На мятликовых газонах регулярность внесения азофоски будет выше, чем на всех остальных.

Не рекомендуется использовать азофоску в качестве осеннего удобрения.

Срок годности - не ограничен. Условия хранения - сухое место без доступа влаги.

Азофоска или Нитроаммофоска (N:P:K = 16:16:16) - высокоэффективное полное минеральное удобрение, содержащее в усвояемой форме основные питательные элементы, необходимые для роста и развития растений - азот, фосфор, калий. Особенно эффективно на глиняных, песчаных и торфяно-болотных почвах. Азофоску вносят до посева и дополнительно при посеве в рядки. Количество удобрения при весенней перекопке почвы составляет от 30 до 40 г. на каждый квадратный метр почвы.

Азофоска (Нитроаммофоска) – раздел компании здесь link text

Нитроаммофоска, сложное минеральное азотно-фосфорно-калийное удобрение. Содержит 50—54% N, P2O5 и K2O, выпускается в гранулах. Состоит из аммиачной селитры link text , аммофоса link text , диаммофоски link text , хлористого аммония, сульфата аммония link text и калийной селитры, получаемых в едином технологическом процессе при взаимодействии аммиака, азотной и фосфорной кислот, с добавлением хлористого калия и сульфата калия. Азофоску применяют как основное и припосевное удобрение под все культуры.

Нитроаммофоска – высокоэффективное гранулированное азотно-фосфорно- калийное удобрение с высоким и различным соотношением питательных элементов. Представляет собой гранулы светло- розового цвета. Не слеживается, обладает 100% рассыпчатостью, негигроскопична. Все соли, входящие в состав нитроаммофоски, растворимы в воде. Высокая концентрация питательных элементов, составляющая не менее 40% (в суме азот, фосфор, калий), позволяет значительно сократить (в сравнении с простыми удобрениями) расходы на перевозку, хранение и внесение в почву.

Физико-химические особенности нитроаммофоски (16:16:16)

Показатели
Параметры
Усвояемые фосфаты ( P2O5), не меньше, % 16
Водорастворимые фосфаты ( P2O5), не меньше% 12
Общий азот, не меньше, % 16
Нитратный азот, не меньше, % 6,5
Калий, не меньше, % 16
Вода, не больше, % 0,7
Гигроскопическая точка, % при t =25 ºC 59-62
Насыпная плотность, т/м³ 1,0-1,05

Азофоску вносят в качестве основного и припосевного удобрения на всех типах почв под все сельскохозяйственные культуры. Очень высокая агрохимическая и экономическая эффективность прослеживается при условиях прикорневой подкормке растений локально- ленточным способом на глубину 8-10 см. Наиболее эффективны эти удобрения на черноземах и почвах тяжелого гранулометрического состава. Благодаря разнообразию выпускаемых марок нитроаммофоски удобрение может быть подобрано индивидуально, с учетом особенностей типа почвы и выращиваемой культуры. Оптимальные нормы внесения для полевых культур 200-400 кг/га.

Большинство ученых пришли к выводу, что максимальный урожай зерна кукурузы обеспечивает полное минеральное удобрение. В этом отношении имеет ценность нитроаммофоска (азофоска) . Это удобрение обеспечивает существенную прибавку урожая зерна, как при внесении под культивацию до посева по 200 кг/га, так и при посеве по 100 – 125 кг/га в физическом весе.
Высокие прибавки урожая зерна, получаемые за счет припосевного внесения нитроаммофоски, дают основание считать этот способ применения комплексного удобрения более рациональным.

Азофоска (16:16:16) производится путем аммонизации смесейазотной и фосфорной кислот. Обра­зуются аммиачная селитра и аммофос или диаммофос (в зависимости от степени аммонизации). Раствор упаривают и добавляют в негохлористый калий, затем перемешивают, подсушивают и гра­нулируют. Содержание N, Р₂О₅ и К₂0 составляет по 16—17%. Эти удобрения почти не содержат балласта (кроме примесей, имеющихся в экстракционной фосфорной кислоте и хлориде калия). Содержание водорастворимых фосфатов 90% и более против 55% в нитрофосках. Применяют азофоску в виде припосевного и основного удобрения. Эффективность их близкая при равных дозах NPK и одинаковых способах внесения.

Комплексное удобрение "Азофоска 16-16-16" -это сложное гранулированное минеральное удобрение, содержит в легкоусвояемой форме три основных питательных элемента обеспечивающих сбалансированное питание растений - азот 16%, фосфор 16%, калий 16%, применяется под все выращиваемые культуры на всех видах почв. 

Азофоска применяется в различных климатических зонах под все культуры и на любых типах почв в заделку - для основного, предпосевного и местного внесения, а также для подкормки. Удобрение особенно эффективно на глиняных, песчаных и торфяно-болотных почвах. 

Способ применения: - при перекопке 30-40 г (1-1,5 ст.л) на 1м² - под плодовые культуры – ранней весной вокруг приствольного круга 40-50 (1,5ст.л) - под ягодные кустарники – 30г/м² - жидкие подкормки 30-40 г (1,5 ст.л) на 10л воды проводят 2-3 раза в течении сезона с интервалом 20-30 дней. Первая жидкая подкормка через 20 дней после посадки. 

Азофоска не гигроскопична, нетоксична, невзрывоопасна. 

Применение аммиачной селитры: 

Аммиачную селитру используют под все культуры во всех земледельческих зонах при основном внесении в рядки при посеве и в качестве подкормки. При рядковом внесении под картофель, свеклу и т.д. хороший эффект получается при совместном внесении с фосфором и калием. Используют это удобрение и для подкормки озимых зерновых и пропашных культур. Нитратная часть удобрения создает опасность миграции азота по профилю, поэтому на легких почвах, в зоне достаточного и избыточного увлажнения, при орошении в качестве основного удобрения аммиачную селитру рекомендуют вносить весной при предпосевной обработке почвы. Но в наибольшей степени вероятность потери азота за счет вымывания уменьшается при использование удобрения в качестве подкормки, приуроченной к периоду максимального потребления растениями. На известковых почвах способствует подкислению почвы. 

Аммиачная селитра вносится как основное удобрение с заделкой под почву (10-20 г на 1 кв.м), и используется для внеподкорневых подкормок (50 г на 100 л воды на 100 кв.м). 

Аммиачную селитру вносят по всей проекции кроны деревьев и кустарников. 

 

Аммиачную селитру можно вносить, рассыпая ее по поверхности, затем следует обильно полить. Можно также вносить и в растворенном виде, но полив обязателен и в этом случае. Нельзя смешивать с торфом, опилками, соломой и др. органическими материалами, так как может быть самовозгорание. Аммиачную селитру нельзя смешивать также с простым суперфосфатом, с известью, доломитом, мелом, навозом 

При использовании под деревья и кустарники органических удобрений дозы внесения аммиачной селитры снижают на одну треть или наполовину в зависимости от количества внесенной органики. Дозы удобрений снижают также наполовину на молодых посадках и при удобрении еще неплодоносящих деревьев и кустарников. 

Запрещено аммиачную селитру вносить под огурцы, кабачки, патиссоны и тыкву, так как способствует накоплению нитратов! 

В этой теме можно оставить дополнения и комментарии, отзывы о своем использовании аммиачной селитры в саду и огороде. 

Аммиачная селитра (NH4NO3) — универсальное азотное удобрение, содержащее 34,4% азота.

Выпускается в гранулированном виде. Хорошо растворимо в воде. Быстро усваивается растениями.

По эффективности оно занимает первое место среди азотных удобрений.

Аммиачная селитра может применяться на всех типах почв и под все сельскохозяйственные культуры. Вносят ее как основное удобрение и в подкормку. Особенно эффективно внесение в подкормку под озимые зерновые культуры, обеспечивающее прибавку урожая от 3 до 5 ц на 1 га.

Под основную обработку почвы аммиачную селитру вносят в дозах до 3,0 ц/га, в подкормку — 1,0-2,0 ц/га.

В аммиачной селитре половина азота, содержащегося в нитратной форме, легко мигрирует по профилю почвы, поэтому на хорошо дренированных почвах легкого гранулометрического состава в районах достаточного или избыточного увлажнения и орошения аммиачную селитру нужно вносить в период наибольшего потребления азота растениями. Это предотвращает потери азота за пределы корнеобитаемого слоя почвы и способствует повышению коэффициента его использования растениями Эффективно применять аммиачную селитру совместно с фосфорными и калийными удобрениями, но смешивать их рекомендуется только перед внесением в почву. На легких по механическому составу почвах аммиачную селитру рекомендуется вносить перед посевом под культивацию.

Преимущества применения аммиачной селитры

1. Регулирует рост вегетативной массы
2. Увеличивает содержания белка и клейковины в зерне
3. Повышает уровень урожайности культур
   Аммиачная селитра вносится осенью 70-100 гр. На 1 м2 под глубокую перекопку почвы, а также для корневой подкормки растений в дозе 20-25 гр. на 1 м2 через 10-12 дней после проживания рассады, перед цветением, после нее, а также в период плодообразования.

ДОЗЫ ВНЕСЕНИЯ:
Основное внесение (под возделывание почвы):
Озимые и яростные зерновые, рапс 1.5-2 кг на сотку
Картофель, сахарная и кормовая свекла 2-3 кг на сотку
Морковь, лук, капуста, томаты, перец, огурцы 1,5-2,5 г на 1 кв. м
Подпитка (доза на одно внесение):
Зерновые, рапс 1 кг на сотку
Картофель, сахарная и кормовая свекла кукуруза 1-1.5 кг на сотку
Малина, клубника, розы, томаты перец, капуста 10 г на 1 кв. м

Цветные деликатесы.

Наиболее ценна и богата витаминами свежая, прямо с куста смородина. Если вы любите кушать свежие ягоды, то выбирайте сорта с вкусными плодами. Из сортов с белой ягодой моей семье очень нравятся по вкусу: Сахарная, Умка, Уральская белая, Баяна, Примус, Снежана. Эти сорта имеют сладкие и довольно крупные ягоды. Хотя вновь повторю, что размер ягод очень сильно зависит от питания и обрезки растения.
Среди сортов с розовой ягодой высокой сладостью и отличным вкусом выделяются: Роза, Роза Чаир, Уральская красавица,Розита, Любава. Мимо кустов этих сортов невозможно пройти, чтобы не сорвать и не скушать их крупные ягоды. А, начав кушать, уже трудно остановиться – настолько они вкусны и приятны. Ягоды этих сортов первыми покидают прилавок, так как покупатель не в состоянии устоять перед красивейшим видом крупных ягод. А, попробовав их сладкий вкус, никто даже не торгуется.
Существующий в настоящее время ассортимент сортов с темной ягодой не велик. Но, на мой взгляд, ценность их для домашнего сада выше, чем многих сортов с красной ягодой. Среди сортов с темно-вишневой ягодой высокими вкусовыми качествами отличаются: Виксне, Улюблена, Львовянка, Святкова. Первые три сорта, как и сорта с белой и розовой ягодой, слаще, так как у них высокий сахаро-кислотный индекс и низкое содержание органических кислот - меньше 2%. За счет этого они слаще и вкуснее почти всех сортов с ярко красной ягодой.
Из большого списка сортов с красной ягодой, имеющегося в моей коллекции, по высоким вкусовым качествам отмечу следующие сорта: Каскад, Ласуня, Душечка, Львовская сладкая, Святомихайловская, Ася, Дарница, Троицкая, Выборова, Самбурская. Все они достойны расти в любительских садах и радовать крупными и вкусными ягодами. Сортами Ласуня, Троицкая, Дарница интересуются даже иностранные питомники.

Таблица 1 - Характеристика сортов смородины чёрной (1990...2010 гг.) (* - сорта селекции ВНИИСПК)
Сорт
Число лет изучения
Сумма сахаров, %
Титруемая кислотность, %
СКИ


Багира
3
10,76
2,52
4,3

Бен Ламонд
3
7,80
3,30
2,4


Блакестон*
6
8,40
2,46
3,4

 Велой
-
8,71
2,73
3,2

Вернисаж
3
10,37
3,18
3,3

Вира
2
9,93
3,02
3,3

Владимирская
4
10,26
3,09
3,3

Володинка
3
8,56
2,71
3,2

Галинка
3
7,96
3,33
2,4

Гамма*
10
8,67
2,69
3,2

Гетьманская
4
9,01
2,90
3,1

Грация *
7
8,05
2,62
3,1

Дачница*
3
9,31
2,12
4,4

Десертная Огольцовой*
7
11,60
2,44
4,8

Добрыня
4
7,91
2,22
3,6

Ершистая*
8
8,56
3,41
2,5

Жемчужина
5
9,39
2,30
4,1

Загляденье*
8
8,61
2,98
2,9

Зарянка
3
9,10
2,75
33

Зеленая дымка
3
10,12
2,69
3,8

Зоря галицкая
3
9,62
3,31
2,9

Зуша*
5
8,66
3,05
2,8

Изюмная
6
9,93
2,80
3,5

Искушение
7
9,47
3,02
3,1

Казацкая
2
9,53
2,45
3,9

Катюша
6
8,06
3,02
2,7

Кипиана*
8
7,07
2,46
2,9

Краса Алтая
5
7,26
3,00
2,4

Креолка
6
7,38
2,71
2,7

Ксюша
2
8,41
2,78
3,0

Купалинка
3
8,38
2,79
3,0

Лабильная
2
10,44
2,96
3,5

Ладушка*
6
10,54
2,35
4,5

Лама
3
8,72
3,00
2,9

Лебедь
4
8,23
3,35
2,5

Лентяй*
7
9,03
2,70
3,3

Маленький принц
3
9,46
2,41
3,9

Машенька
3
8,25
2,93
2,8

Минай Шмырёв
15
8,92
2,57
3,5

Монисто*
5
8,14
3,48
2,3

Муза
3
8,76
3,27
2,7

Муравушка*
5
8,64
2,82
3,1

Надина*
7
7,84
3,03
2,6

Намять Бардова
3
10,31
2,31
4,5

Нестор Козин
2
8,33
2,49
3,3

Оазис*
6
8,76
3,71
2,4

Орловия*
6
7,58
3,51
2,2

Орловская серенада*
10
8,64
2,94
2,9

Орловский вальс*
7
8,17
3,08
2,7

Орфей
4
8,27
3,41
2,4

Отело
3
8,46
2,69
3,1

Очарование*
7
9,26
3,18
2,9

Памятная
4
10,12
3,93
2,6

Память Равкина № 1
2
9,59
2,68
3,6

Память Равкина № 2
3
9,02
2,61
3,5

Пегас
3
8,93
2,74
3,3

Перун
5
10,05
2,85
3,5

Подарочная
2
7,02
3,17
2,2

Поэзия
3
10,03
2,29
4,4

Ранняя десертная
3
9,32
2,89
3,2

Санюта
3
8,88
2,72
3,3

Светлая
2
9,10
237
3,8

Севчанка
3
6,60
2,90
2,3

Селеченская
3
10,01
2,40
4,2

Сибилла
3
8,02
2,48
3,2

Сокровище
7
7,68
2,93
2,6

Софья
5
7,76
3,25
2,4

Стройная
3
9,29
2,50
3,7

Сюита киевская
3
9,75
3,11
3,1

Татьянин день
3
9,68
2,81
3,4

Титания
2
9,24
2,90
3,2

Тритон
2
10,62
2,80
3,8

Факел
2
8,57
2,63
4,7

Фатерленд
3
8,85
2,83
3,1

Церера
3
9,14
3,17
2,9

Челябинская
3
8,98
3,08
2,9

Черешнева
5
10,05
2,74
3,7

Чёрная вуаль
7
9,17
2,83
3,2

Чёрнеча
3
9,32
2,89
3,2

Чёрнобыльская
3
9,01
2,67
3,4

Чёрный аист
3
10,15
2,85
3,6

Чёрный жемчуг
3
8,99
2,77
3,2

Чудное мгновенье*
3
7,50
3,84
2,0

Шаровидная
3
8,01
3,01
2,7

Ширяевская
3
7,45
3,30
2,3

Экзотика*
3
8,92
2,81
3,2

Элевеста
3
9,99
2,43
4,1

Юбилейная Копаня
4
9,91
3,27
3,0

Среднее по культуре

8,86±0,10
2,87±0,03
3,2±0,06

Минимальное

6,60
2,22
2,0

Максимальное

11,02
3,93
4,8

Коэффициент вариации, V, %

10,9
12,1
18,1

ОЗДІЛ 5. ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА

НОВИХ СОРТІВ ЧОРНОЇ СМОРОДИНИ

Всі нові сорти селекції ІС УААН економічно ефективні. Їх вирощування на 79 – 121,9 % рентабельніше показників найбільш розповсюдженого районованого сорту Білоруська солодка (табл. 5). Високий рівень рентабельності цих сортів обумовлений високою врожайністю,

Таблиця 5 – Економічна ефективність вирощування нових сортів чорної смородини

(посадка осінь 1991 р., 3 х 0,75 м).

Сорт | Середня врожай-ність за 10 років плодоно-шення,

т/га | Вироб-ничі затрати,

грн/га | Собі-вартість

1 т, грн | Ціна реалі-зації

1 т, грн | Виручка від реалі-зації,

грн | При-буток,

грн/га | Рівень рента-бель-ності,

% | Комплек-сний

показник

порів-няльної

економіч-ної

ефектив-ності | Коефі-цієнт енерге-тичної ефектив-ності (КЕЕ)

Білоруська солодка – стандарт | 8,27 | 11365 | 1374,3 | 2500 | 20675 | 8780 | 73,8 | 1,00 | 1,24

Сюїта київська | 15,46 | 18160 | 1174,6 | 3000 | 46380 | 27231 | 142,2 | 3,65 | 1,45

Санюта | 17,78 | 19740 | 1110,2 | 3000 | 53340 | 32463 | 155,5 | 4,56 | 1,53

Черешнева | 15,38 | 18101 | 1176,9 | 3500 | 53830 | 34745 | 182,0 | 4,63 | 1,45

Аметист | 18,14 | 19941 | 1099,3 | 3000 | 54420 | 33318 | 157,9 | 4,75 | 1,55

Вернісаж | 18,67 | 20267 | 1085,5 | 3000 | 56010 | 34550 | 166,0 | 5,00 | 1,57

Німфа* | 17,33 | 19457 | 1122,7 | 3000 | 51990 | 31424 | 152,8 | 4,41 | 1,52

Казкова* | 17,33 | 19457 | 1122,7 | 3500 | 60655 | 40090 | 194,9 | 5,63 | 1,52

Ластівка* | 17,44 | 19526 | 1119,6 | 3500 | 61040 | 40398 | 195,7 | 5,68 | 1,52

Радужна* | 16,67 | 19020 | 1141,0 | 3500 | 58345 | 32258 | 190,5 | 4,46 | 1,49

* - посадка осінь 1997 року (4 роки плодоношення).

кращими товарними і споживчими якостями ягід, що безпосередньо впливає на ціну і виручку від реалізації продукції.

Комплексний показник економічної ефективності, який характеризує відмінності в урожайності та рентабельності виробництва ягід сортів, що порівнюються, також демонструє переваги останніх.

Розрахунок енергетичного коефіцієнта на вирощування ягід показав, що затрачена сукупна енергія у чорної смородини достатньо раціонально використовується всіма новими сортами, кращими серед яких є найбільш врожайні.

кущі сорту Тісель. Він ранній, достигає на початку липня. Ягоди — винно-солодкі.

Сорт Софиевская

Отличается чрезвычайно высокой, стабильной урожайностью, самоплодностью, комплексной стойкостью к грибным болезням, почковому клещу и листовой галлици, засухоустойчивостью, неприхотливостью к условиям выращивания.
Данный сор черной смородины получен от скрещивания в 1986 году сорта Белорусская солодка с гибридной формой С-106, которая является комплексным донором болезнеустойчивости. Селекционеры К.Н.Копань, В.П.Копань.
Куст выше средней величины, полураскидистый. Побеги толстые, с укороченными междоузлиями, эластичные. Кисти средние, густые, по 2-3 на рубец, густо размещенные на побеге. Ягоды достаточно большие, одномерные, средней массой 1,7-2,1 грамма, большие 3,2-3,6 грамма, выпукло-овальные, черные, блестящие, при дозревании неосыпающиеся. Шкурка эластичная, крепкая, с сухим отрывом. Мякоть зеленовато-коричневая, густая, умеренно ароматная, приятного кисло-сладкого вкуса (4,25-4,5 баллы); содержит: сухих веществ 13,92-15,26%, сахаров 9,82-10,24%, кислот 2,14-2,48%, пектинов 1,48-1,72%, фенольных соединений 342,24-451,14 мг, витамина С 218,42-242,16 мг на 100 грамм сырой массы.
Созревают дружно, практически одновременно. Один из лучших сортов для потребления ягод свежими, а также для приготовления высококачественных продуктов техпереработки (желе, соки, виноматериалы) и замораживание.
С 1998 года сорт черной смородины Софиевская проходит госсортоиспытания. Перспективный для интенсивной культуры в промышленном и любительском ягодоводстве, для получения экологически чистой продукции, а также для продвижения в более южные регионы. Быстро завоевал популярность у садоводов-любителей. В селекции - донор крупноплодности, комплексной болезнеустойчивости и засухоустойчивости.

Полезно знать!

Мрия

Сорт селекции Млиевского института садоводства, получен скрещиванием в 1985 г сортов Славута и Сеянец Голубки.

Куст средней силы роста (1,3-1,5 м), полуразложистый. Побеги средние, прямые. Грозди длинные, средней густоты.

Ягоды большие, средняя масса 1,8 г, максимальная 2,9 г, выровненные, приятного кисло-сладкого вкуса. Содержат 8,07% сахаров, 1,9% кислот, 208 мг/100 г витамина С.

Сорт высокоурожайный (11,8-19,1 т/га), скоропрлодный (урожай на 2-й год после посадки — 5,5 т/га), высоко самоплодный (57,4%), высоко стойкий против мучнистой росы, в отдельные годы с чрезмерным увлажнением может поражаться антракнозом (до 2 баллов).

Описание составлено Кучером Н.Ф.

Комфорт

Новый украинский сорт, получен в Млиевском институте садоводства в 1985 г (Славута х Сеянец Голубки). Входит в группу высокоурожайных сортов с комплексной устойчивостью к основным грибным заболеваниям, быстрым наращивания урожая. Траспортабельный.

Кусты сильнорослые, мало раскидистые, с толстыми однолетними побегами и здоровой листвой.

Ягоды очень крупные — средняя масса 1,8 г,максимальная — 3,1 г, округлой формы, чёрные, блестящие. Хорошего кисло-сладкого вкуса. Содержат: сухих веществ — 15,5%, сахаров — 7,07%, кислот &mdash 2,4%, витамина С &mdash 169 мг%. По вкусу в ягодах кислота малоощутима, а сахаров много.

Грозди — средние и длинные, хорошо наполненные, с одномерными и очень привлекательными ягодами.

Примечание: по основным хозяйственным показателям является очень ценным сортом и заслуживает, чтобы его выращивали везде, где культивируется смородина.
Консул

Новый сорт селекции Млиевского института садоводства им. Л.П. Симоненко. Получен от скрещивания в 1985 г. гибридной формы № 264 и сорта Сеянец Голубки. Авторы: М.М. Горевой и Н.Ф. Кучер.

Куст средней силы роста (высота 1,0-1,2 м), компактный. Побеги толстые, хорошо развиты, с высокой плотностью генеративных почек на нулевых побегах, среди которых 15-25% — групповых (2-3 шт. на узел). Кисти средние, ср. густоты, несут 6-8, реже — по 10 ягод.

Ягоды большие, сравнительно одномерные, средней массой 2,1 г, максимальной 3,8-4,0 г, округлые, чёрные, блестящие, с сухим отрывом от плодоножки. Мякоть зеленовато-коричневая, сладко-кислого вкуса, содержит: сахаров — 7,6%, кислот — 2,2%, витамина С — 224 мг %. Вкус 4,8-4,9 балла.

Сорт достаточно урожайный. В среднем за 5 лет урожайность составила 108 кг с сотки при схеме посадки 2,5х0,5 м (80 растений на сотку). Максимальный урожай 166 кг на сотку.

Сорт скороплодный (урожай на 2-й год после посадки 67 кг с сотки), высоко самоплодный (степень самоплодности 72,5%, в 1998 г — 97%), устойчив к мучнистой росе, средне устойчив к антракнозу. Ягоды созревают почти одновременно. В отдельные годы проявляется склонность сорта к осыпанию ягод, особенно при повышенных температурах воздуха.

Ягоды используются в свежем виде и для приготовления продуктов переработки (компотов, соков, вин). В селекции сорт ценен как носитель признаков высокого содержания витамина С при больших размерах ягод, скороплодности, самоплодности.

Муза

Сорт селекции Млиевского института садоводства им. Л.П. Симиренко.

Куст средней силы роста (1,4-1,6 м), полу разложистый. Побеги средней толщины, прямые, сильно загущенные.

Ягоды большие, средняя масса 2,3 г, максимальная 4,0 г, несколько не выровненные по размеру. Вкус ягод кисло-сладкий с приятным ароматом. Ягоды содержат сахаров 9,07%, кислот 1,68%, витамина С 193 мг/100 г.

Сорт практически стойкий к мучнистой росе и антракнозу. Средняя урожайность 16,2 т/га, максимальная 25,4 т/га.

Предлагаю черенки смородины сортов Ювилейна копання, Софиевская, Черешнева и др.

0663487240     0968770021

Світ поезії Лесі Українки різноманітно багатий , яскраво індивідуальний , емоційно піднесений . Її талант лірика найповніше розкрився в громадянській поезії. Розглядаючи жанри цивільно- політичної лірики в контексті свідомості епохи , переконуємося , що образне думку поетеси органічно пов'язане з реальним життям , з найважливішими подіями того часу. Саме тому обоюдогострі мечі і блискавиці, огнистого пісні і дзвін кайданів , громи весняної бурі і борці - прометеїсти з'являються у творчості поетеси. Прагнення до боротьби за свободу - один з провідних мотивів патріотичної поезії Лесі Українки. Він яскраво звучить у вірші « Contra spem spero ! » :
Я на гору круту кремінну
Буду камінь важкий піднімати
І , несучи ношу ту страшну
Буду пісню веселу наспівувати .
У вірші вилите особисті болі й настрої з горем народу. Це вірш , як і вся творчість письменниці , - яскраве свідчення титанічної духу Лесі Українки , яка забувала про власний біль , для звільнення народу готова була виконувати найважчу працю . Вірш пройнятий оптимізмом. Героїня вірша , поставивши питання про місце особистості в суспільному житті , відкидає думку про жалі і голосіння . Викликає захват рішучість героїні позмагатися з темними , реакційними силами :
Ні, я хочу крізь сльози сміятись
Серед лиха співати пісні
Без надії таки сподіватись
Жити хочу!
Геть думи сумні !
Контрастні символічні образи « квітки на морозі » , «серед лиха співати пісні», « ясна володарка темних ночей» відтворюють неволю народу і його світлі надії на визволення. Улюбленими образами поетеси є « зірка провідна » і « весела весна» , що в різних творах сяють новими ідейно емоційними гранями. Вірш « Contra spem spero ! » Перейнято твердою вірою в перемогу життєдайних сил - світла над темрявою , веселою весни над лютою зимою. І від сліз тих гарячих розтане Та кора льодова , міцна Може , квіти зійдуть - і настане Ще й для мене весела весна. Імпульсом до створення вірша стало загострення у автора хвороби , однак подолання особистої хвороби під пером поетеси переросло в утвердження героїчної особистості , яка готова все зусилля віддати боротьбі проти несправедливості в самому широкому соціальному і національно- визвольному аспектах. Гучним акордом цивільно- політичної лірики Лесі Українки був цикл віршів «Сльози -перли » , в якому поетеса « піднімає важке голосіння вже не над своєю долею , що не над долею якогось героя , але над цілим рідним краєм , над тим народом , забитим у кайдани » , - як образно висловився про цей цикл віршів І. Я. Франко :
Або погибель , або перемога ,
І дві дороги перед нами стане ...
Яка з цих двох нам судиться дорога ?
Задарма! повстаньмо , тому що душа повстане .
Наступним твором , яке мало широкий резонанс ще за життя автора , був вірш « Досвітні вогні» . Виняткову прозорливість виявила поетеса , відчувши і побачивши народження досвітніх вогнів серед темної самодержавної ночі. У цьому вірші два головних , контрастних за змістом , символічних образу - « ніч темна» і « досвітні вогні» . «Ніч темна» , « володарка ніч» , з її чорними , широкими крилами символізує реакційні сили царської імперії , які прагнули навіки затвердити своє панування : «Хто спить , хто не спить , - слухайся темній силі ». Всеімперскім характер самодержавного гніту підкреслюється анафорою :
Навколо темнота тяжка
Навколо все спить, як в могилі.
Так передані поетесою відчуття задушливої ​​, мертвотної атмосфери царської Росії. На боротьбу з « темрявою важкої» виступають світлі , передові сили суспільства: Досвітні вогні переможні ,
Прорізали темряву ночі
Ще сонячні промені сплять ,
Досвітні вогні вже горять .
Те світять їх люди робочі .
  Провідна ідея твору - полум'яний заклик світити досвітні вогні , зневажаючи небезпеку , мужньо боротися проти ненависного рабства : Вставай , хто живий, в кого думка повстала ! Година для праці настала ! Не бійся досвітньої мли , - Досвітній вогонь запали Коли ще зоря не заграв . У поезії Лесі Українки нерідко важко розрізнити особисте і суспільне. Дійсно , тільки поєднання особистого болю в органічному сплетінні з більш громадським могло зародити такі вистраждані , такі карбовано - пекучі слова:
У чорну хмару зібралася туга моя
Вогнем - блискавицею смуток
моя по ній Розточчя
Ударив перуном в серце ...
Нехай там збирається найгірше,
більш страшна негода
Нехай там озброюються
в гостре вогняне зброю
Я вийду сама проти бурі
І стану - поміряються силу!
 Тема боротьби проти соціального і національного гноблення розроблялася поетесою на різному життєвому матеріалі ( сучасному та історичному ) , часто втілювалася в несподівано прекрасні образи . Так , письменниця розповідає , що в 1897 році під час лікування в Криму , на вершині гори Ай -Петрі , де «начебто льоди на північному морі ... всі задавило каміння , неначе довічна тюрма » , вона побачила « начебто полум'я »великий і чарівний квітка:
Камінь пробив він , той камінь , що всі переміг
Що задавив і могутні дуби
І терни непокірні .
Квітка той ученниє люди звуть Saxifraga
Нам , поетам , потрібно назвати її ломикамінь
І поважати його сильніше пишного лавра .
( « Уривки з листа » )
Таким чарівним квіткою була і сама Леся Українка , яка в алегоричних образах затвердила ідею перемоги живих , прогресивних громадських сил над « довічної в'язницею ». Це твір дало їй ще одне ім'я - Камнеломка , а Андрію Малишко - право сказати про поетесу - борця :
Стала квіткою ломикамінь ,
Щоб імперію розвалити ...

Мистецтво для мистецтва» або «чисте мистецтво» – це назва певноі кількості естетичних концепцій, що стверджують самоцінність Xудожньої творчості, незалежність мистецтва від політики і суспільні вимоги. Існуючи з часів античності ідеї «чистого мистецтва» оформлються в теорію до середини XIX століття як реакція на позитивізм і прагматизм філософи Просвітництва і дріб’язковість, розрахунковість буржуазних суспільних відносин. Сприймаючи весь уклад життя і заперечення естетичних ідеалів, митці і теоретики мистецтва прагнули створити світ краси наперекір дійсності, ставляться до мистецтва як і певної сфери естетизму.

Предтечею символізму можна вважати і другого відомого російського поета А. Фета (1820-1892). Фет помер тоді, коли символізм уже сформувався як літературний напрям. В кінці життя цікавиться філософією» Шопенгауера, Штірнера, Соловйова. Протягом всього життя Фет вважав себе прибічником «чистого мистецтва», мистецтво за Фетом має бути елітарним. Тому він зробив свою поезію втіленням виключно величних почуттів. Темами обирав лише те, що вважав прекрасним. Природу зображував ,як найвищу естетичну досконалість. Характерний стан ліричного  героя Фета – це стан захопленості, яку викликає природа, і, подібна до прекрасної душі природи , жіноча краса. Кохання для героя віршів – це радість, насолода. З великою майстерністю передає поет незвичайно тонкі відтінки почуттів чекання, надії, любовного сподівання, закоханості. Саме Фетові належить формула-заперечення принципів «громадської поезії» («Поетом можешь ты не быть, но гражданином быть обязан» М. Некрасов): «Радость чуя, не хочу я ваших битв…». Фет вважав, що життя має бути розділене на високе і низьке.

І цей постулат підтверджував своїм власним життям. В характері поета поєднувались дві протилежні риси: захоплений естетизм поезії і життєвий прагматизм.

Поряд з оспівуванням кохання, щастя Фет, під впливом філософіїШопенгауера, оспівує блаженство страждання. Вся лірика кінця 1860 р.пронизана відчуттям того, що людський світ, загубивши «стрункість»,неминуче розпадається на частини. Звідси і еволюція лірики: якщо його поезія 40-50 рр. розвивалась в повній відповідності з гармонією, то лірика останнього періоду споріднена з дисгармонією. Любовна лірика набуває трагічної тональності. Кохання в зображенні Фета – це втілення всіх печалей і нещасть, якими сповнене людське існування.Поезія Фета музична, різноманітна ритмами і звуками. Звідси з’явилось означення стилю письменника як «наспівного стилю» (Б. Єйхенба-ум). Багатогранна поетична діяльність Фета поступово набула значення  літературної традиції. На межі столітть до неї тяжіли поети-символсти (В. Соловйов, В. Брюсов, О. Блок, А. Бєлий), але і зараз ця традиція не втратила свого впливу, вона свідчить про те, що: художні відкриття Фета – значний вклад в російську поетичну поезію.

Конструктор "Гонт"

У літературному доробку великого українського письменника І. Франка є чимало різноманітних за жанрами творів. Це й поезія, і драматургія, і проза. Всі вони мають велику мистецьку цінність. Але я особисто віддаю перевагу Франкові, його яскравій і неповторній, ніжній ліриці, його віршам про кохання. Мім улюблений твір поета — вірш «Чого являєшся мені у сні?», який увійшов до славетної збірки «Зів’яле листя», створеної 1886 року. Покладений на музику композитором К. Данькевичем, він став популярним романсом.

Вірш «Чого являєшся мені у сні?» — це зворушливий монолог, що вражає Івідображенням внутрішньої боротьби, душевних мук ліричного героя. Закоханий юнак, який любить дівчину безнадійно, вона не відповідщає на його кохання. Він намагається вирвати її із серця, бо любов завдає йому страждань.

Чого являєшся мені у сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні, сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?

Читаєш вірш і відчуваєш всю силу почуття, глибину страждань цієї зраненої коханням людини. Туга відчувається у сповнених великого душевного болю, в епітетах і порівняннях, використаних у вірші. Вони передають частину образу коханої,її стриманість у ставленні до ліричного героя. Про те, ця любов закоханого не знаходить відгуку в серці дівчини, свідчать у поезії словами «німі уста», «криниці дно студене» її прекрасних очей.
Однак бажання забути образ милої було миттєвим. Ліричний герой просить , хоч у сні приходити до нього і приносити змученому серцю миті щастя.

Так ниє серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в’яне, засихає.

Як яскраво, поетично і разом із тим правдиво зумів передати поет невимовні страждання люблячого серця, гіркоту нерозділеного кохання. Написати так може лише любляча людина, яка все це сама вистраждала. І це було дійсно так. Фішкові «тричі приходила любов». Ольга Рошкевич — перша і незабутня любов поета, Юзефа Дзвонковська, яка відмовила Франкові свідомо, знаючи про свою смертельну недугу, Целіна Журовська — «гордая душа». Не склалося його кохання, і з’явилися ці чудові поетичні рядки.

Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?

Тільки вміючи так, до самозабуття, до самозречення, кохати, тільки маючи такий могутній, неповторний талант, можна було створити прекрасну пісню великої любові, яка хвилюватиме й захоплюватиме серця людей вічно.

Я дуже вдячна моєму улюбленому поетові за його неперевершений твір, і якому він торкається найглибших струн людського серця, возвеличує найприкрасніше з людських почуттів — кохання.

Мій улюблений твір І. Франка

Франко Іван

Іван Якович Франко — визначний майстер слова. Видатний прозаїк і літературознавець, драматург і перекладач, журналіст і критик, фольклорист і етнограф. А ще — неперевершений поет-лірик. У багатогранній творчій спадщині Франка визначне місце належить його ліриці.

Простотою і глибиною своєї поезії митець мені дуже близький. Особливо зворушує його ніжна, неповторна інтимна лірика, вірші про кохання.

Мій улюблений вірш — «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», який увійшов до відомої збірки поета «Зів'яле листя», що побачила світ ще 1886 року, але хвилювала, хвилює й хвилюватиме ще багато років справжніх шанувальників неперевершеного таланту Франка.

Поезія «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...» написана на зразок української народної ліричної пісні «Ой ти, дівчино, горда і пишна...» У вірші змальовано ча рівний образ дівчини, що є водночас джерелом і радості, і муки ліричного героя. Образ коханої всіляко підноситься в уяві героя. Незвичайна врода дівчини бентежить душу юнака, а нерозділена любов важким тягарем лягає йому на серце.

Сила і складність почуттів героя дістають своє виявлення у контрастних епітетах і порівняннях, що йдуть від народної пісні. Вродою дівчина — «з горіха зерня», а серцем — «колюче терня», уста її — «тиха, молитва», а слово — «гостре, як бритва». Очі дівчини — «темніші ночі», сама ж вона — «ясная зоря». Такі суперечності в образі коханої приводять ліричного героя до висновків, сповнених психологічного контрасту:

Ой ти, дівчино, ясная зоре!
Ти мої радощі, ти моє горе!
Тебе видаючи, любити мушу,
Тебе кохаючи, загублю душу.

Проте немає підстав твердити, що лірична героїня черства чи жорстока. Суть справи складніша, адже вона не любить. Закоханий її не осуджує, навпаки, він захоплений красою її очей, їхнім чаром, «що то запалює серце пожаром». Але для нього вона втрачена назавжди. Лишилася тільки невгасима любов, яка ранить його серце. Читаєш рядки чудової поезії і дивуєшся, як поетично і разом з тим правдиво зумів передати поет невимовні страждання люблячого серця, всю гіркоту нерозділеного кохання.

Поезія «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» — прекрасна пісня великої любові, задушевна сповідь, що хвилює нас своєю простотою, щирістю, художньою довершеністю. Покладена композитором А. Кос-Анатольським на музику, ця поезія стала для багатьох улюбленим романсом.

Мій улюблений твір І. Франко

Share on livejournalShare on vkShare on facebookShare on twitterShare on googleShare on favoritesShare on emailShare on printMore Sharing Services

У літературному заділі великого українського письменника І. Франком є немало різноманітних за жанрами творів. Це і поезія, і драматургія, і проза. Усі вони мають велику художню цінність. Але я особисто віддаю перевагу Франка, його яскравою і неповторною, ніжній ліриці, його віршам про любов. Мій улюблений твір поета - стих «Чого являєшся мені уві сні»?, який увійшов до славної збірки «Зів'яле листя», створеною 1886 року. Покладений на музику композитором До. Данькевичем, він став популярним романсом.

Стих «Чого являєшся мені уві сні»? - це зворушливий монолог, який вражає відображенням внутрішньої боротьби, душевних мук ліричного героя. Закоханий юнак, який любить дівчину безнадійно, вона не відповідає на його любов. Він намагається вирвати її з серця, оскільки любов наносить йому страждання.

Чого являєшся мені уві сні? Чого звертаєшся ти до мене Чудові очі ті ясні, сумні Немов колодязя дно студене? Чому вуста твої німі?

Читаєш вірш і відчуваєш усю силу почуття, глибину страждань цією пораненою любов'ю людини. Тоска відчувається в сповнених великому душевному болю, в епітетах і порівняннях, використаних у вірші. Вони передають частину образу коханої, її стриманість у відношенні до ліричного героя. Про те, ця любов закоханого не знаходить відгуку в серці дівчини, свідчать в поезії слова «німі вуста», «колодязя дно студене» її прекрасних очей.

Проте бажання забути образ милою було миттєвим. Ліричний герой просить, хоч уві сні приходити до нього і приносити змученому серцю щастя.

Так ниє серце, яке в турботі Ніби перла у болоті Чахне, в'яне, засихає.

Як яскраво, поетично і в той же час правдиво зумів передати поет невимовні страждання люблячого серця, гіркота неподіленої любові. Написати так може лише любляча людина, яка усе це сама вистраждав. І це було дійсно так. До Франка «тричі приходила любов». Ольга Рошкевич - перше і незабутнє кохання поета, Юзефа Дзвонковская, яка відмовила Франку свідомо, знаючи про свою смертельну недугу, Цілина Журовская - «горда душа». Не склалася його любов, і з'явилися ці чудові поетичні рядки.

Який докір, яке страждання Яке несповнене бажання На них, ніби заграви червоне Займається і знову тоне У пітьмі?

Тільки уміючи так, до самозабуття, до самозречення, любити, тільки маючи такий могутній, неповторний талант, можна було створити прекрасну пісню великої любові, яка хвилюватиме і захоплюватиме серця людей вічно.

Я дуже вдячна моєму улюбленому поетові за його неперевершений твір, і що він зачіпає якнайглибші струни людського серця, звеличує найпрекрасніше з людських почуттів - любов.

План.

І. І.Я. Франко - видатний митець світової літератури.
ІІ. Поезія "Чого являєшся мені у сні?"

1. Тема і ідея.
2. Сюжет.
3. Образи твору.

ІІІ. Чим мені подобається даний твір.

Кохання до жінки, яка не захотіла
відповісти взаємністю, постійне
настороження цього почуття,
спочатку гострого до болю, але такого,
як свіжа, щойно заподіяна рана,
а потім все більш широкого й глибокого почуття,
яке переростає в недугу,
порушує здоров'я, отруює психіку людини,
спалює її вогнем невдоволеної пристрасті,
створює душевну травму,
стан ложного спокою і байдужості
до всього, стан, од якого
один крок до самогубства.
Петро Колесник

І.Я. Франко - видатний митець не тільки української, а й світової літератури. Своєю геніальною прозою, поезією, драматургією він підніс рідну українську літературу на значно вищій рівень, поставив її у ряд з визначними літературами світу. Як нам відомо, найбільшу частину свого життя, понад сорока років, Франко віддав постійній творчості. Він вніс в нашу літературу багато нового, цікавого, небаченого українськими громадянами. Творча спадщина Івана Яковича надзвичайно велика, тільки це вже може вирізнити його з поміж ряду інших найвідоміших культурних діячів України. Франкова поезія вражає читача своїм розмаїттям. Автор не повторювався в жодному творі, в жодній наступній збірці. Усі його витвори відрізняються специфікою теми, сюжету, він намагався сказати людям нові, цікаві, не схожі на попередні, цінні слова.

І.Я. Франко є автором геніальних поетичних творів на ліричні теми, які без захоплення читати просто не можливо. Я цілком згідна і підтримую думку Михайла Коцюбинського, який зазначав: " Це такі легкі, ніжні вірші; з такою широкою гамою чувств і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірникові, співцеві кохання і настроїв". З ліричних творів найулюбленішим для мене є поезія "Чого являєшся мені у сні?"

Дана поезія вражає читача щирістю й відвертістю прекрасного почуття автора до коханої жінки. Тема вірша - нещасливе кохання, яке з великим сумом переживає І. Франко, запитуючи образ своєї коханої: чому вона постійно являється йому у сні, тоді коли в житті не хоче й знати. Ідея поезії "Чому являєшся мені у сні?" - передати читачеві справжнє почуття кохання, щире, лагідне, вірне, але нерозділене. Це світле і прекрасне почуття завдало поетові неабияких страждань протягом уже багатьох років:

І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні,
У серці здавлюю на дні!

Даним поетичним твором Іван Якович подає приклад чистого й безкорисного почуття і, на мою думку, ставить себе в приклад, щоб застерегти нас від тих страждань, які самому довелося пережити.

В поезії, "Чого являєшся мені у сні?" автор спочатку запитує образ своєї коханої: чому вона являється йому у сні, і чого звертає до нього свої очі, чому німі її вуста. Потім поет розповідає історію свого нещасного кохання. З болем і сумом, але без злості звинувачує її:

Моє ти серце надірвала
І з нього визвала одні
Оті ридання голосні -
Пісні.

Франко розповідає про зустрічі на вулиці, під час яких вона навіть не вітається до нього. Усе це завдає нищівного удару по кохаючому постовому серцю. Як читач може зрозуміти, ця любов настільки платонічна, що автор боїться і хвилюється за те, що якщо вона не кохає його і знати не хоче, то нехай хоча б являється у снах, тому що це останнє, що в нього залишилося.

Образами цього твору є тільки сам нещасливий поет і його кохана. Якщо поет постає перед нами як щира, віддана, лагідна, з добрим серцем і чистою душею людини, то жіночий образ поезії - горда, самовпевнена, сувора жінка, яка може й взагалі не здатна покохати.

Дана поезія І.Я. Франка справила на мене дуже велике враження. Мене вразило таке щире, чисте, лагідне й віддане почуття поета. Цей твір примушує замислитися: що таке справжнє кохання, чи часто нам доводиться стикатися з такими чистими почуттями у наш час? Вражає і те, що свою кохану жінку він любить безкорисною любов'ю і не звинувачує її у тому, що вона не кохає його. Від цього його почуття не згасає, він нічого не вимагає від неї, що не часто можна зустріти в наш час. Цей вірш може послужити прикладом для сучасного покоління, але на мою думку, він залишається актуальним ще багато років.